47. Призначення нормативів чисельності працюючих.

Нормативи чисельності робітників, службовців, допоміжного персоналу використовуються для визначення кількості працівників, необхідних для якісного виконання певного обсягу робіт або функцій. За нормативами чисельності розраховують потрібну кількість персо­налу по обслуговуванню великих технологічних, енергетичних, транспортних комплексів, а також спеціалістів (конструкторів, тех­нологів, економістів, нормувальників).

48. Укрупненні й диференційовані нормативи, сфера їх використання.

Дотримання вимог щодо точності трудових нормативів для різних типів виробництва вимагає створення таких видів диференційованих нормативів, які забезпечили б вста­новлення норм затрат праці на виконання окремих трудових прий­омів, дій га рухів. За умов масового і великосерійного виробництва, коли окремі працівники виконують одну-дві короткочасні операції, необхідне детальне розчленування трудового процесу і встановлення тривалості кожного його елемента. Мікроелементні нормативи можуть використовуватися при про­ектуванні методів і прийомів праці, при організації робочого місця, встановленні норм на операції, а також при розробці нормативів більш високого ступеня укрупнення .

Більшими порівняно з мікроелементними є нормативи на ок­ремі трудові дії. Їх ще називають нормалі часу. Використання нор­малей дозволяє встановлювати норми з меншими затратами часу нормувальників, ніж на основі мікроелементних нормативів.

Наявність великої кількості норм у кожній галузі виробництва, а також необхідність їх періодичного перегляду потребує значних витрат праці нормувальників. Укрупнені нормативи — це регламентовані витрати часу на виконання сталого комплексу трудових прийомів. Вони ефективно використовуються у масовому і великосерійному виробництві. Створення укрупнених нормативів для умов одиничного і ма-лосерійного виробництва є одним із найважливіших завдань подаль­шого вдосконалення організації праці і підвищення ефективності

виробництва. Укрупнення нормативів на основі ретельних розрахунків дає підстави називати їх науково обгрунтованими. Щоправда укрупнення досягається за рахунок деякого зниження точності, але похибка, допустима при користуванні такими нормативами, заздалегідь вра­ховується і не повинна виходити за межу, встановлену для даного тиру виробництва. Наприклад, для умов одиничного і малосерійного виробництва точність у межах 85—90% вважається допустимою.

49. Етапи розробки нормативів з праці та їх зміст.

Процес розробки трудових нормативів відбувається за шість послідовних етапів:

1) підготовча організаційно-методична робота . Насамперед аналізують наявні нормативні ма­теріали, їх повноту і якість, відповідність сучасним вимогам і умовам виробництва. Після вивчення спеціальної літератури, потреб і за­мовлень підприємств і відомств визначають перелік трудових про­цесів, робіт, операцій та їх елементів, на які відсутні нормативи, чи вони є, але застарілі, низької якості.

2) збирання первинної інформації, проведення полігонних спо­стережень та лабораторних досліджень. Безпосередньо на робочих місцях досвідчені фахівці вивчають і ретельно аналізують зміст трудового процесу, організацію праці, якість обслуговування робочих місць, кваліфі­кацію робітників, склад виробничих бригад, паспортні показники параметрів роботи устаткування, його технічний стан, характеристи­ки інструментальних наладок та ін.

3) аналіз і опрацювання результатів досліджень, складання нормативних таблиць, графіків, формул, оформлення проекту збірника нормативних матеріалів. Одержану з підприємств та лабораторій вихідну інформацію ретельно опрацьовують, а в разі потреби доповнюють і уточнюють.

4) експериментальна перевірка проекту трудових нормативів на підприємствах. Проекти збірників трудових нормативів піддають широкомасштабному випробуванню у реальних виробничих умовах.

5) коригування нормативних матеріалів за наслідками експе­риментальної перевірки. Уся інформація, одержана під час випробування запроектованих трудових нормативів, ретельно вивчається, опрацьо­вується і в міру необхідності використовується з метою поліпшення нормативних матеріалів.

6)затвердження, тиражування і розсипка нормативів заінтересованим підприємствам і організаціям. Підготовлені збірники нормативів узгоджуються з відповідними профспілковими організаціями, затверджуються в ус­тановленому порядку. Тиражуються і розсилаються всім заінтере­сованим підприємствам і організаціям.