4. Особливості оцінки конкурентного статусу.

Аналіз, що проводиться при виборі конкурентного статуса, слугує двом цілям: 1) визначенню стратегії, управлінських можливостей та ресурсів, які фірма повинна сконцентрувати в СЗГ за своїм вибором; 2) короткостроковому розподіленню ресурсів між СЗГ.

Конкурентний статус фірми має характеризувати передумови досягнення фірмою того чи ішого рівня конкурентних переваг. Ці передумови визначаються, з однієї сторони, стратегічним потенціалом фірми, з іншого боку, сукупним впливом детермінантів національного ромбу на досягнення цього рівня.

Тобто КСФ має відповідати на питання:

1. Чи достатньо розвинуті елементи стратегічного потенціалу, тобто чи забезпечені всіма видами ресурсів фірми для захоплення лідируючої позиції в галузі.

2. Чи сприятливі і якою мірою використовуються фірмою умови зовнішнього середовища, що формуються детермінантами національного ромбу, для підтримання на високому рівні конкурентної переваги фірми.

Головною проблемою у визначенні конкурентного статусу фірми є проблема оцінки ступеня достатності розвитку стратегічного потенціала фірми або умов зовнішнього середовища для створення і підтримання високого рівня конкурентної переваги. Розв’язавши дану проблему, можна говорити про рівень КСФ як ступеня достатності передумов для сворення і підтримання відповідного рівня КПФ.

Складність даної проблеми полягає в тому, що по кожному елементу стратегічного потенціала повинні бути визначені параметри ресурсів, які забезпечать досягнення цілей на даному етапі життєвого циклу.

Порівнюючи показники фактичних і необхідних ресурсів, визначають показники відповідності фактичних параметрів необхідним по кожному елементу стратегічного потенціалу, які приводять до узагальненої оцінки з врахуванням значимості кожного елемента.

Принципами кількісної оцінки рівня КСФ є:

— Оцінки мають бути диференційовані по етапах життєвого циклу КПФ

— Оцінки мають враховувати значимість кожного детермінанта національного ромбу у формуванні КПФ

— Оцінки мають враховувати структуру СПФ по його елементам, видам.

— Оціночні показники мають дозволяти аналізувати вплив як окремих сторін внутрішнього та зовнішнього середовища, так і сукупний вплив на створення передумов відповідного рівня КПФ.

Узагальнена оінка дає певне середнє з часткових показників.

5. Ресурсна концепція та склад виробничої системи.

Ресурсна концепція виробничої системи. Склад виробничої системи. Система - ряд взаємопов’язаних елементів, що призначена для досягнення певної цілі.

Особливості системи

• Не стаціонарність (мінливість ) окремих параметрів системи.

• Унікальність і непередбачливість поведінки системи в конкретних умовах.

• здатність змінити свою структуру, сформувати варіанти поведінки

• здатність адаптуватися до змін ситуації

• складність та намагання до цілеформування, тобто до формування цілей у середині системи.

Одним з основних законів системи є закон синергії:

Сума властивостей організованого цілого перевищує арифметичну суму властивостей елементів складових цілого. Єфект синергії виникає за рахунок взаємної співучасті взаємодії елементів в межах одного цілого

До складу виробничої системи будь-якого рівня ієрархії традиційно включають наступні ресурси.:

1) технічні: особливості виробничого обладнання, інвентаря, матеріалів

2) технологічні: динамічність методів технології, наявність конкурентноспроможних ідей здатність адаптуватися до змін цілей виробничої системи.

3) Кадрові ресурси (Кваліфікаційний, демографічний склад, їх здатність адаптуватися до змін виробничої системи)

4) об’ємні : приміщення., комунікакації, їх можливість розширення

5) Ресурси організаційної структури управління: гнучкість управляючої системи.

6) Інформаційні

7) Фінансові (склад активів ,ліквідність, наявність кредитних ліній

Маючи в своєму розпорядженні ті чи інші ресурси, виробнича система здатна задовольнити в тій чи іншій мірі потреби споживачів.

Кожен з вказаних видів ресурсів являє собою сукупність можливостей досягнення цілей виробничої системи Суттєву роль відіграє такий людський ресурс як підприємницька здатність -це особливий вид ресурсу, який приводить в рух , організовує взаємодію усіх інших ресурсів виробничої системи.