16. Понятт економічної стратегії.

Економічна стратегія – передбачає ефективне дослідження цілей ек.методами та засобами. Ек.стратегія повинна напрацьовувати такі правила та прийоми вибору стратегії, які б обмежували негативний вплив зов.сер-ща та обумовлювали б ранішнє виявлення кризових тенденцій і врешті-решт дозволяли б уникнути банкрутства.

Суть економічної стратегії полягає:

1) в виборі таких способів виявлення стратегічних цілей, які приводили б до скорочення трансакційних витрат;

2) в виборі таких цілей, досягнення яких вимагало б менших сумарних виробничих і трансакційних витрат;

3) в виборі цілей, досягнення яких забезпечувало б найбільший приріст рівня КСФ.

Ек.стратегії поділ-ся на:

1. Ті, що реалізуються у зовнішньому середовищі:

• Товарна стратегія

• Стратегія ціноутворення

• Стратегія взаємодії з ринками виробничих ресурсів

• Стратегія поведінки на ринках грошей та цінних паперів

• Стратегія зниження трансакційних витрат

• Стратегія зовнішньоекономічної діяльності фірми

2. Ті, що реалізуються і внутрішньому середовищі фірми:

• Стратегія зниження виробничих витрат

• Стратегія інвестиційної діяльності фірми

• Стратегія стимулювання персоналу фірми

• Стратегія запобігання банкрутства фірми

Економічна стратегія відповідає на ті ж питання. що і будь-яка економічна система: що і в якій кількості виробляти? як та якими засобами виробляти? для кого і коли виробляти?

Для того, щоб відповісти на ці питання, економічна стратегія фірми повинна відпрацювати правила і прийоми:

1) дослідження умов конкурентних переваг та виявлення бажаної місії фірми;

2) дослідження ринків потенційних товарів та послуг, що відповідають місії фірми та вибору таких СЗГ, які здатні в тривалій перспективі забезпечити зовнішню гнучкість фірми, тобто можливість переорієнтації фірми на функціонування в найбільш сприятливих з економічної, політичної, правової, соціально-культурної. науково-технічної та екологічної точок зору зонах;

3) формування товарного асортименту фірми, що в найбільшому ступеню задовольняє актуальні індивідуальні та виробничі потреби потенційних покупців усередині країни і за її межами, і що забезпечує на цій основі систематичне отримання фірмою економічного прибутку, тобто прибутку, який дозволяє реалізувати програми розширеного відтворення;

16.

4) розподіл ресурсів, що є в розпорядженні фірми та додаткових між різними напрямками діяльності, які забезпечують максимальну рентабельність використання цих ресурсів;

5) взаємодія з ринками факторів виробництва. цінних паперів, валютними ринками, яка забезпечує економічно ефективне підтримання конкурентного потенціалу фірми на рівні. достатньому для забезпечення конкурентних переваг на всіх етапах життєвого циклу;

6) формування ефективної цінової політики. яка забезпечує в довгостроковій перспективі стале положення фірми в традиційних сегментах ринку та в сегментах, що освоюються;

7) ранішнього виявлення кризових тенденцій як в межах національної економіки та її галузей, так і всередині фірми і уникнення банкрутства фірми.

Як видно із перелічених аспектів економічної стратегії, головними напрямками діяльності фірми в розробці стратегічних рішень являються: збір та переробка значних обсягів різноманітної інформації, ведення переговорів з чисельними групами стратегічного впливу, потенційними постачальниками ресурсів, клієнтами, замовниками і іншими контактними аудиторіями, моніторинг ринків товарів та послуг, факторів виробництва; розробка власне стратегічних рішень.