47. Особливості аналізу зовнішнього середовища.

Аналіз зовнішнього середовища на основі знання стану та перспектив його розвитку взаємоузгодити вплив його факторів на цілі і можливостіі організації.

Фактори зовнішнього середовища класифікують за групами:

— Економічні (характер економічних процесів, система оподаткування, темп ВВП, загальна кон’юнктура національного ринку, інвестиційні процеси, ставки банківського кредиту, система ціноутворення)

— Політичні (стабільність уряду, державна політика приватизації, рівень протекціонізму, міждержавні угоди, держзамовлення, рівень корумпованості державних структур, рівень економічної свободи)

— Технологічні ( питома вага науко ємних виробництв, вимоги до кваліфікації кадрів, технологічні прориви)

— Географічні (природно – кліматичні умови, територіальне розміщення, корисні копалини, розміщення великих промислових і с/г центрів та екології)

— Соціально – демографічні (кількість потенціальних споживачів, наявність і потенційна кількість та якість робочої сили, довіра до приватної власності, ставлення до іноземців)

— Міжнародні фактори (структура господарств, характер розподілу доходів, рівень з/п, вартість транспортних послуг, обмінний курс)

Потім підводяться підсумки прояву, тенденції та впливу факторів.

Існують також інші фактори, які не мають чисто економічної природи, однак їх варто було б ураховувати: кількість і густота населення; професіональний рівень і рівень грамотності;якість і кількість природних ресурсів; рівень технології; особливості конкурентної боротьби.

Усі окремі складові зовнішнього середовища взаємопов'язані, тобто зміни однієї (наприклад, політичної чи економічної) призводять до значних змін в інших (наприклад, у соціально-демографічній чи правовій). Це відображає складність зовнішнього середовища.

Основне завдання аналізу зовнішнього середовища - на основі знання стану та перспективи розвитку середовища взаємоузгодити вплив його факторів на потреби, цілі та можливості ринку.

Кожне підприємство виходячи чисто з комерційних міркувань потребує оцінки того, якого роду зміни чекають на нього в майбутньому, враховуючи динамічність зовнішнього середовища.

48. Особливості оцінки привабливості галузі.

Галузь – це сукупність підприємств, які випускають однорідну продукцію, використовують однотипну сировину і матеріали, характеризуються спільністю виробничо – господарської діяльності ( технологічних процесів, складу обладнання, кадрів)

Аналіз галузі — це передусім аналіз пропозиції. Він грунтується на аналізі кількісних і якісних факторів виробництва.

Оцінки привабливості галузі застосовуються в різних моделях, що використовуються в стратегічному управлінні (наприклад, модель «Дженерал-Електрік-Мак-Кінсі»).

Для характеристики галузі (взагалі) можуть бути використані такі показники:

• прибутковість галузі;

• значення продукції для суспільства;

• характер конкуренції та кількість підприємств у галузі (наявних і

• потенційно можливих);

• темпи зростання/спаду самої галузі (бар'єри входу/виходу,

• головні позитивно/негативно діючі фактори — технічні, економічні, соціальні, фаза «життєвого циклу»);

• потужність галузі (нестача/надлишок потужності);

• технічний рівень виробництва (середній чи необхідний);

• технології, що застосовуються, їхня конкурентоспроможність(патенти, «ноу-хау» та ін.) порівняно зі світовим досвідом;

• потрібний рівень якості для забезпечення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та світовому ринках;

• стандартність продукції (відсутність диференціації) в галузі (позитивні та негативні наслідки);

• середня оцінка витрат часу на досягнення конкурентоспроможного рівня (порівняно зі світовим рівнем);

• структура витрат на робочу силу, сировину та матеріали, на пІдтримку^ наявного технічного рівня, на розвиток та ін.), їхні особливості;

• організаційно-управлінські особливості процвітаючих підприємств галузі (тривалість виробничого циклу, спеціалізація, кооперація, концентрація, централізація, децентралізація тощо);

• канали розподілу та специфіка системи збуту;

Для проведення аналізу привабливості галузі використовується така послідовність:

1. встановлюють осн.ек.показ-ки, які хар-ють галузь

2.визначають конкурентні сили, що діютьу галузі та їх вплив на сит-цію

3.визначають компанію, яка має найсильніші та найслабкі позиції

4. прогнозують кроки конкурентів

5.встановлюють ключові фактори успіху в крнкур.боротьбі

6.прийм-ся ріш-ня про привабливість галузі