37.Методичні особливості підготовки та проведення дискусії. Основні дидактичні завдання, які вирішуються під час проведення навчальної дискусії.

Дискусія — слово латинського походження, що означає дослідження, колективне обговорення спірного питання, обмін дум­ками, ідеями між кількома учасниками.

Мета дискусії — виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці встановити істину, прийти до спільної думки. Дискусії можуть бути вільними та керованими. Дискусія є доцільною й ефективною тоді, коли вона виникає на базі знань учасників з теми, яка розглядається.

Дискусія як спосіб навчання передбачає:

=визначення часу і місця проведення;

=взаємодію всіх членів дискусії вербальними і невербальними засобами;

=розподіл (можливий) ролей на ведучих і учасників;

=спрямованість на досягнення саме навчальної мети.

Завдання дискусії:

1.Поглиблювати знання слухачів з теми, яка розглядається.

2.Виявляти заплутані питання.

3.Розвивати вміння учасників аргументовано обстоювати свою думку, уміння уважно та зважено вислуховувати думки опонентів.

4.Формувати й розвивати культуру обговорення спірних питань.

Під час проведення дискусії розв’язують дидактичні завдання:

І. Завдання, пов’язані зі змістом дискусії:

=усвідомлення учасниками дискусії суперечностей розглядуваної проблеми;

=актуалізація набутих раніше знань;

=творчий підхід щодо з’ясування можливостей застосування набутих знань.

ІІ. Завдання, пов’язані з організацією та проведенням дискусії:

=визначення оптимальної кількості учасників обговорення;

=дотримання загальних правил поведінки (за відсутності цього можуть виникати крайнощі, зокрема хаотичний перебіг дискусії та надміру організоване обговорення);

=ускладнення в плані управління дискусією — завдяки усвідомленню можливості за дотримання певних умов привести аудиторію до об’єктивно правильного висновку з максимальною мірою переконливості.

Одне з найскладніших завдань доводиться розв’язувати, якщо зменшується рівень ступеню самоорганізації слухачів, а викладач вдається до прямого управління дискусією, виступаючи в ролі арбітра.

Поради щодо проведення дискусії

І. Початок дискусії

а) створення сприятливого емоційного й інтелектуального настрою (для уникнення «бар’єру мовчання»);

б) для введення в дискусію використовують:

=заздалегідь підготовлені проблемні повідомлення слухачів (один або кілька учасників);

=обговорення в малих групах;

=коротке попереднє опитування.

Не слід затримуватися на вводному моменті, інакше дискусію буде дуже складно «завести».

ІІ. Управління дискусією

а) Основний інструмент — «відкриті запитання», що не передбачають однозначних відповідей («як?», чому?», «за яких умов?»…)

Методичні рекомендації щодо проведення дискусії

1.Визначте тему, що зумовлена важливістю проблеми, практикою роботи організації (колективу).

2.Чітко сформулюйте мету дискусії, ураховуючи вікові особливості слухачів та їхню готовність до сприйняття даного матеріалу.

3.Складіть план підготовки та проведення дискусії.

4.Визначте перелік літератури, теоретичного, фактичного матеріалу з теми, який потрібно опрацювати до проведення дискусії.

5.Розробіть систему запитань (основних, додаткових, коригуючих), які буде використано під час дискусії.

6.Спрогнозуйте позиції та реакції опонентів. Сплануйте свою поведінку.

7.Підготуйте дидактичні матеріали для забезпечення ефективності дискусії.

8.Ознайомте учасників з основними питаннями дискусії, списком літератури, правилами проведення дискусії.

Правила проведення дискусії:

=виступи мають проходити організовано, тільки з дозволу ведучого;

=кожне висловлювання підкріплюється фактами;

=кожен учасник повинен мати можливість висловитися;

=кожна позиція має бути уважно розглянута;

=під час обговорення неприпустимі «перехід на особистості», «навішування ярликів», образливі висловлювання.