- •1.Американська школа регіоналістики (праці г. Зіпфа, в. Беррі, у. Ізарда).
- •2.Напрями управлінської діяльності.
- •3. Європейська школа регіоналістики (в. Кристаллер, а. Льоша, х. Бос, а. Вебер, т. Александерсон).
- •4. Структура регіональної політики.
- •5. Радянська школа регіоналістики (Шніппер р.І., Алаєв б.Є, Некрасов м.М., м.К. Бадман).
- •6.Пріоритети економічного розвитку регіонів України.
- •7.Українська школа регіоналістики (праці с.І. Дорогунцова, Долішнього м.І, Поповкіна в.А.).
- •8.Методи прогнозування рпс (генеральні схеми, галузеві схеми, територіальні схеми, цільові комплексні програми, схеми і проекти районного планування).
- •9. Концепція “Регіономістики” (праці п.І. Алампієва, в.В. Кістанова, м.М. Некрасова).
- •10.Теорія штандарту а. Вебера.
- •21. Теорія регіонального росту
- •22.Галузева структура народного господарства України
- •24. Наслідки глобалізації та регіоналізації.
- •25.Класифікація країн за рівнем економічного розвитку.
- •26.Поняття економічного простору.
- •27.Форми територіальної організації продуктивних сил
- •28.Показники ефективності виробництва
- •29.Проблема економічного районня території України
- •30.Показники аналізу територіальної організації господарства
- •31. Види кластерів
- •32.Характеристика структурного підходу в регіональній економіці
- •33.Тенденції розвитку світового господарства
- •35.Підходи щодо економічного районування в інших країнах( і ще в кінці є там написано але не знаю чи правильно виділено фіолетовим)
- •36.Характеристика районного планування.
- •37.Податкова та субсидійна політика України.
- •38.Закон економії робочого часу.
- •39.Міграційна політика України.
- •40.Закон вартості
- •42.Закон територіального поділу праці
- •43.Роль та значення спеціальних економічних зон.
- •44. Закон міжнародного поділу праці
- •45.Єврорегіони України
- •46.Вчення про регіон у.Ізарда
- •47.Концепція регіонального розвитку єс
- •48.Принципи розміщення продуктивних сил.
- •49.Проблеми розвитку технополюсів
- •51.Значення технопарків.
- •52.Сучасні проблеми територіальної організації народного господарства України.
- •53.Перспективи розвитку інтеграційних об’єднань.
- •54.Нормативно-правова основа державної регіональної політики.
- •55.Закономірності регіонального управління.
- •56.Принципи державної регіональної політики.
- •57.Принципи регіонального управління (загальні, спеціальні, специфічні).
- •58.Економічний розвиток регіонів.
- •59.Рівні регіонального управління (народногосподарський, міжгалузевий, міжрегіональний, галузевий та регіональний).
- •60.Транскордонне співробітництво регіонів України.
- •13.Види регіонів
- •14. Предмет і об’єкт вивчення регіональної економіки.(1 лекція у зошиті!!!!)
- •16. Предмет і об’єкт вивчення рпс.
- •18. Основні компоненти продуктивних сил.
- •19. Інструментарій регіональної політики.(є у лекціях)
6.Пріоритети економічного розвитку регіонів України.
7.Українська школа регіоналістики (праці с.І. Дорогунцова, Долішнього м.І, Поповкіна в.А.).
В.А. Поповкін у праці "Регіонально-цілісний підхід в економіці" обґрунтував поділ України на п'ять макро¬районів, а саме:
1) Центрально-Український (Київська, Чернігівська, Жито¬мирська, Черкаська та Кіровоградська області);
2) Донбас і Нижнє Придніпров'я (Донецька, Дніпропет¬ровська, Луганська і Запорізька області);
3) Слобідська Україна (Харківська, Сумська і Полтавська області);
4) Придніпровський (Автономна Республіка Крим, Одесь¬ка, Миколаївська та Херсонська області);
5) Західно-Український (Рівненська, Волинська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Вінницька, Хмель¬ницька, Закарпатська та Чернівецька області). Певний позитивний вклад у розробку проблем територіально-виробничого комплексоутворення і економічного районування внесли українські вчені М.М.Паламарчук, Л.М.Корецький, Ф.Д.Заставний, В.А. Поповкін.
M. I. Долішній – відомий вчений у галузі регіональної економіки. Працював над вирішенням фундаментальних та прикладних проблем розвитку регіонів України, формуванням теоретико-методичних основ регіональної політики в державі. Ним розроблено механізми, визначено форми та окреслено методи територіального управління в багатьох галузях і сферах національної економіки в умовах її ринкової трансформації з особливим акцентом на забезпеченні цілісності та унітарності держави, визначено механізми регулювання регіонального розвитку, реалізації науково-технічної, гуманітарної, фінансово-кредитної та податкової політики, а також зовнішньоекономічних зв’язків та транскордонного співробітництва регіонів України. За ініціативою та під безпосереднім науковим керівництвом М. І. Долішнього розроблено Державні програми соціально-економічного розвитку Карпатського регіону та Поділля. Він – один із авторів Концепції державної регіональної політики України, автор цілої низки аналітичних матеріалів та наукових рекомендацій, що лягли в основу рішень Уряду України. Про високий авторитет львівської школи регіоналістики, яку очолював М. І. Долішній, її внесок у вирішення проблем соціально-економічного розвитку регіонів свідчить присудження йому в складі групи науковців Державної премії України в галузі науки і техніки за 2003 р. за цикл робіт з проблем регіональної соціально-економічної політики.
Дорогунцов С.І. «Розміщення продуктивних сил України». Новим явищем у соціальному житті України є вивільнення працівників (тобто їх скорочення з ініціативи адміністрації підприємств та організацій) з різних галузей народного господарства і поява безробітних. За останні роки щорічно вивільнялося з різних галузей народного господарства близько 200—273 тис. чоловік. Причому майже половина з них працювали у різних галузях промисловості. З інших галузей економіки значне вивільнення відбувається на транспорті і зв’язку, у торгівлі і громадському харчуванні, будівництві, науці і науковому обслуговуванні та в освіті. Одночасно з вивільненням працівників має місце і певний рівень попиту на робочу силу. За останні роки цей попит не перевищував 36 тис. чоловік. Майже третина цього попиту припадає на галузі промисловості. Нині рівень зайнятості трудових ресурсів України досягає 72%, або майже 23 млн. чоловік. Нижче цього середнього рівня зайнятість трудових ресурсів в Автономній Республіці Крим, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Одеській та Чернівецькій областях.