- •1.Американська школа регіоналістики (праці г. Зіпфа, в. Беррі, у. Ізарда).
- •2.Напрями управлінської діяльності.
- •3. Європейська школа регіоналістики (в. Кристаллер, а. Льоша, х. Бос, а. Вебер, т. Александерсон).
- •4. Структура регіональної політики.
- •5. Радянська школа регіоналістики (Шніппер р.І., Алаєв б.Є, Некрасов м.М., м.К. Бадман).
- •6.Пріоритети економічного розвитку регіонів України.
- •7.Українська школа регіоналістики (праці с.І. Дорогунцова, Долішнього м.І, Поповкіна в.А.).
- •8.Методи прогнозування рпс (генеральні схеми, галузеві схеми, територіальні схеми, цільові комплексні програми, схеми і проекти районного планування).
- •9. Концепція “Регіономістики” (праці п.І. Алампієва, в.В. Кістанова, м.М. Некрасова).
- •10.Теорія штандарту а. Вебера.
- •21. Теорія регіонального росту
- •22.Галузева структура народного господарства України
- •24. Наслідки глобалізації та регіоналізації.
- •25.Класифікація країн за рівнем економічного розвитку.
- •26.Поняття економічного простору.
- •27.Форми територіальної організації продуктивних сил
- •28.Показники ефективності виробництва
- •29.Проблема економічного районня території України
- •30.Показники аналізу територіальної організації господарства
- •31. Види кластерів
- •32.Характеристика структурного підходу в регіональній економіці
- •33.Тенденції розвитку світового господарства
- •35.Підходи щодо економічного районування в інших країнах( і ще в кінці є там написано але не знаю чи правильно виділено фіолетовим)
- •36.Характеристика районного планування.
- •37.Податкова та субсидійна політика України.
- •38.Закон економії робочого часу.
- •39.Міграційна політика України.
- •40.Закон вартості
- •42.Закон територіального поділу праці
- •43.Роль та значення спеціальних економічних зон.
- •44. Закон міжнародного поділу праці
- •45.Єврорегіони України
- •46.Вчення про регіон у.Ізарда
- •47.Концепція регіонального розвитку єс
- •48.Принципи розміщення продуктивних сил.
- •49.Проблеми розвитку технополюсів
- •51.Значення технопарків.
- •52.Сучасні проблеми територіальної організації народного господарства України.
- •53.Перспективи розвитку інтеграційних об’єднань.
- •54.Нормативно-правова основа державної регіональної політики.
- •55.Закономірності регіонального управління.
- •56.Принципи державної регіональної політики.
- •57.Принципи регіонального управління (загальні, спеціальні, специфічні).
- •58.Економічний розвиток регіонів.
- •59.Рівні регіонального управління (народногосподарський, міжгалузевий, міжрегіональний, галузевий та регіональний).
- •60.Транскордонне співробітництво регіонів України.
- •13.Види регіонів
- •14. Предмет і об’єкт вивчення регіональної економіки.(1 лекція у зошиті!!!!)
- •16. Предмет і об’єкт вивчення рпс.
- •18. Основні компоненти продуктивних сил.
- •19. Інструментарій регіональної політики.(є у лекціях)
45.Єврорегіони України
Єврорегіони - це території, на яких здійснюється прикордонна (транскордонна) співпраця. Вони є результатом порозуміння органів територіального самоврядування. Метою створення єврорегіонів є, перш за все, розгортання діяльності, яка допомагала б зближенню локальних спільнот і органів влади прикордонних регіонів, економічна співпраця, розвиток комунікацій, захист довкілля, культурно-освітня діяльність, туризм. Утворення єврорегіонів не загрожує суверенітету національних держав через те, що закордонна політика залишається цілком у державній компетенції.
Єврорегіони на західних кордонах України стали вектором співпраці Україна – ЄС, проте сьогодні акцент їх використання переноситься і на східні кордони у ракурсі співпраці Росія – Україна. Діяльність єврорегіонів щоразу вдосконалюється, вони стають самостійними суб`єктами глобального конкурентного ринку поряд із державою, ТНК.
Дослідженням особливостей транскордонних регіонів та єврорегіонів України займалися І. Студенніков, Н. Луцишин, М.Долішній, Н.Мікула, Н. Внукова та інші.
На сьогоднішній день значно зросла роль прикордонних регіонів країни, які в сучасній економіці змінюються завдяки транскордонному співробітництву
Саме єврорегіони забезпечують формування добросусідських відносин, сприяють культурному збагаченню, покращенню соціально-економічного рівня життя населення, еконологічної ситуації тощо.
Щодо України, то їй належить дев`ять єврорегіонів, а саме "Карпатський єврорегіон" з 1993 року ( області Угорщини, Польщі, України, Словаччини, Румунії), "Буг" з 1995 (області Польщі, Білорусії, України), "Нижній Дунай"(області України, Молдови, Румунії) та "Верхній Прут"(області України, Румунії, Молдови); з 2003р "Дніпро" ( області України, Росії, Білорусі); "Слобожанщина" (Україна, Росія); з 2007 р. "Ярославна" області України та Росії), «Дністер» (області Молдови та України), з 2010 р. «Донбас» (області України та Росії), який прагне бути учасником Асамблеї європейських регіонів.
На сьогоднішній день проводиться дослідження щодо доцільності створення ще одного євро регіону «Азов», куди б також входили області Росії та України, а також ведеться мова про створення мережі турінфоцентрів у Карпатському єврорегіоні, що дало б змогу розвинути туризм Україні на європейському рівні. Та спочатку слід вдосконалити рекламну діяльність та сільське господарство, а також підготувати висококваліфікованих фахівців для того, щоб єврорегіон був конкурентоспроможним.
Фінансування єврорегіонів забезпечується за рахунок коштів державного бюджету та донорів. На даний час проекти і програми транскордонного співробітництва фінансуються через структуру євро регіонів з місцевих бюджетів, вітчизняних фондів підтримки, а також міжнародними організаціям (наприклад, з Європейського фонду регіонального розвитку, програмою ТАСІС). Зокрема, програм а транскордонного співробітництва Польща – Білорусь-Україна на 2007-2013 рр. на 90% (186,2 млн.євро) фінансується в рамках європейського Інструменту Сусідства і Партнерства.