3. Розрахунок об’ємів та концентрації забруднюючих речовин у водних об’єктах.

Середня фактична концентрація забруднюючої речовини в зворотних водах за період порушення водного законодавства ( , г/м³ або мг/дм³) визначається як середньоарифметичне значення, тобто:

де: С_j – концентрація забруднюючої речовини у j – тій відібраній пробі (г/м³ або мг/дм³); n – кількість відібраних проб.

Збитки від забруднення поверхневих вод санкціонованими скидами зворотних вод при порушенні регламенту скиду розраховують за формулою :

З = k_інф  К_кат  К_Р  (М_i  γ_і  К_ні  К_Оі),

де: k_інф - коефіцієнт інфляції на дату (рік) розрахунку збитків¹;

К_кат – коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкту ;

К_Р – регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів ;

m – кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

М_i – наднормативна маса скинутої i-ї забруднюючої речовини (т) – розраховується за формулою (1);

К_ні, – коефіцієнт, що враховує зменшення питомих витрат на ліквідацію

забруднення із зростанням масштабу забруднення

Розрахунок збитків, пов’язаних із забрудненням водного об’єкта сміттям (З_см, грн.) здійснюється за формулою :

З_см =М_см × К_інф × К_х × 10^-3 , ,

де: М_см — маса сміття (кг), визначається методом експертної оцінки з використанням і формули :

де: G_i – маса сміття (кг) на площі 1 м². Визначення маси сміття здійснюється

на ділянках (1 м²), розташованих на однакової відстані від місця максимального

зосередження сміття, яке приймається за центр забрудненої ділянки.

S — площа водної поверхні забрудненої сміттям (м²);

К_х — коефіцієнт, що характеризує ступінь забрудненості поверхні води

сміттям  .

Варіант 34.

1)Принцип міжнародного екологічного права.

Принципи визначають, як відомо, основні риси і характер галузі права, дають бачення тих засад, на яких будується дана сфера міжнародно-правового регулювання.

Кожна держава, здійснюючи право на проведення по відношенню до національної системи охорони середовища, виконує загальнопризнані принципи та норми сучасного міжнародного права:

Основні принципи:

• повага державного суверенітету, суверенна рівність держав;

• територіальна недоторканність та цілісність, співробітництво;

• мирне рішення міжнародних спорів;

• міжнародно-правова відповідальність. Спеціальні принципи:

• неприпустимість заподіяння трансгранично! шкоди;

• екологічно обґрунтоване раціональне використання природних ресурсів;

Його характеризують такі елементи:

а) раціональне планування та керівництво відтворюваними та невідтворюваними ресурсами землі в інтересах нинішнього та майбутнього поколінь;

б) довгострокове планування екологічної діяльності Із забезпеченням екологічної перспективи;

в) оцінка можливих наслідків діяльності держави в межах своєї території;

г) підтримання природних ресурсів, що використовуються, на оптимально допустимому рівні тощо.

• недопущення радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища;

• захист екологічних систем Світового океану;

• заборона військового або іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище в концентрованому вигляді;

• забезпечення екологічної безпеки;

• міжнародно-правова відповідальність.