3. Визначення збитків внаслідок забруднення підземних вод

1.1. Методика розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі – Методика), розроблена відповідно до статей 41, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (№ 1268-XII) та статей 29, 111 Водного кодексу України (№ 214/95-ВР).

1.2 Методика встановлює порядок розрахунку збитків, нанесених державі в результаті порушень законодавства України про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:

- забруднення чи засмічення водних об'єктів (поверхневих, підземних), у тому числі пов’язаного із аварійним скидом у водний об'єкт забруднюючих речовин у чистому вигляді або у складі зворотних вод, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

- забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;

а також збитків, що обумовлені:

- самовільним використанням поверхневих, підземних (глибиною більше 20м.);

- забором та скидом води з порушенням планів (дозволів на спецводокористування);

- порушенням вимог ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об’єктів або скидається у водні об’єкти,

- самовільний скид у підземні водоносні горизонти за допомогою скидових свердловин.

1.3 Методика встановлює єдині правила визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства України про охорону та раціональне використання водних ресурсів, для підприємств, установ, організацій, громадян України, а також інших юридичних і фізичних осіб, включаючи іноземних.

Методика застосовується:

- до юридичних і фізичних осіб за самовільне водокористування з природних або штучних водних об’єктів;

- до юридичних та фізичних осіб при перевищенні лімітів на скиди, встановлених державними органами охорони навколишнього природного середовища, у тому числі у випадках аварійних скидів зворотних вод;

- до юридичних і фізичних осіб при засміченні водних об’єктів (поверхневих чи підземних);

- до юридичних і фізичних осіб при забрудненні поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;

- до юридичних і фізичних осіб, які здійснюють забір та скид води з порушенням планів (дозволів на спецводокористування);

- до юридичних і фізичних осіб за порушення вимог ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об’єктів або скидається у водні об’єкти;

- до юридичних і фізичних осіб, які здійснюють самовільний скид у підземні водоносні горизонти за допомогою скидових свердловин.

1.4 Методика використовується при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів. Вона є обов’язковою для інспекційних підрозділів спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів України.

1.5 Ця Методика не застосовується у випадках оцінки шкоди, заподіяної:

- здоров'ю й майну громадян, майну юридичних осіб, а також водним біоресурсам у результаті погіршення екологічного стану водних об'єктів;

- водним об'єктам у результаті стихійного лиха;

- затопленням і підтопленням сільськогосподарських угідь, будинків, споруд і комунікацій при руйнуванні гідротехнічних споруд на водних об'єктах.

1.6 Розрахунки збитків, заподіяних внаслідок:

- порушення правил експлуатації та режимів роботи водогосподарських споруд та пристроїв, а також пошкодження цих споруд,

- порушення режимів роботи водогосподарських споруд і пристроїв та пошкодженні цих споруд,

- самовільного проведення гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);

- руйнування природного стану русел річок, струмків і водотоків,

- самовільний каптаж джерел,

здійснюються відповідно до “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації”, затвердженої наказом Держводгоспу України від 29.12.01 № 290 та зареєстрованої в Мінюсті України від 18.01.02 № 44/6332.

Варіант 20

1.Екологічна криза

Екологічна криза – це потенційна екологічна небезпека яка стала дійсністю; якісна зміна певних системних параметрів природного середовища, його фізико-хімінних і біологічних констант; загрозливе загострення екологічної обстановки, яке може порушити природні умови людської життєдіяльності. Взагалі, терміном «криза» позначають зміни негативного небажаного характеру. Проте це зміни, які ще можна відновити до початкового стану. Цим «криза» суттєво відмінна, наприклад, від «катастрофи», коли спостерігається повна руйнація первісної системи. Екологічні кризи бувають двох типів: по-перше, такі, що викликані природними процесами, і, по-друге, – зумовлені діяльністю людини. Для людини вони однаково небезпечні.

Екологічні природні кризи (катастрофи) можуть бути зумовлені як властивостями самої Землі, так і Космосу (метеоритні вибухи, зіткнення з астероїдами, удари комет, урагани, повені, землетруси, вулканічні виверження, спалахи наднових зірок, ультрафіолетове випромінювання, можливість зміни магнітного поля Землі і т. д.). Слід зазначити, що «потенційно небезпечні для людства явища – землетруси, виверження вулканів, урагани, – мають місце в певних зонах Землі. Досить часто вони завдають значної матеріальної шкоди та призводять до людських жертв. Збитки внаслідок різних стихійних лих в усьому світі становлять щорічно близько ЗО млрд. доларів, а кількість людських жертв оцінюється в 250 тис. чоловік.Екологічні кризи »спричиняють також і класичні взаємини конкурентного гатунку: на зразок «хижак – жертва», «паразит – господар», конкуренції популяцій за екологічну нішу чи одне джерело їжі тощо; Але найбільш небезпечними для нашої планети екологічні кризи чи катастрофи пов'язані саме з людиною як частиною природи.