- •Мiнiстерство науки і освiти України Криворiзький технiчний унiверситет Кафедра інформатики, автоматики та систем управління
- •Лекція 1.
- •Лекція 1 Тема 1.1 : «учбові задачі і цілі дисципліни»
- •Тема 1.2: «поняття і визначення автоматики»
- •Тема 1.3: «загальні відомості про системи автоматики і способах управління»
- •Лекція 2
- •Тема 2.1: «Елементи автоматичних систем управління»
- •Тема 2.2: «структурні і функціональні схеми»
- •Лекція 3
- •Тема 3.1: «основні характеристики і режими роботи елементів і систем автоматики»
- •Тема 3.2: «режими роботи сисстем»
- •Лекція 4
- •Тема 4.1: «датчики пристроїв автоматики і
- •4.1.1. Загальні відомості про датчики
- •4.1.2. Класифікація датчиків
- •4.2. Датчики переміщення
- •4.2.1. Реостатні датчики.
- •4.2.2. Схеми включення реостатів
- •4.2.3 Погрішність реостатних датчиків
- •Лекція 5
- •Тема 5.1: «Контактні датчики»
- •5.1.1. Різновидом датчиків активного опору є контактні датчики.
- •Тема 5.2: «Датчики ємності»
- •Тема 5.3: «Електролітичні датчики»
- •Тема 5.4: «Електромагнітні первинні перетворювачі»
- •4.5.1 Індуктивні датчики
- •Лекція 6
- •Тема 6.1: «Диференціальний датчик»
- •Тема 6.2: «Трансформаторні електромагнітні
- •Лекція 7
- •Тема 7.1: «д а т ч и к и т е м п е р а т у р и»
- •7.1.1. Контактні термометри
- •7.1.2. Дилатометричні і біметалічні датчики
- •7.1.3. Манометричні термометри
- •7.1.4. Термометрі опори
- •Лекція 8
- •Тема 8.1: «Термопари»
- •Тема 8.2: «Вимірювальні термометри»
- •Лекція 9
- •Тема 9.1: «Датчики швидкості»
- •Тема 9.2: «Двигуни постійного струму»
- •Асинхронний тахогенератор
- •Тема 9.3: «Тахогенератори постійного струму»
- •Тема 9.4: «Елементи дистанційних передач»
- •Тема 9.5: «Диференціальні сельсини»
- •Тема 9.6. «Конструкції сельсинів»
- •Лекція10
- •Тема 10.1: «Вимірювання тиску»
- •1. Сильфоні;
- •2. Магнето пружні.
- •2.1 Диференціальні манометри
- •2.2 Диференціальні тягоміри
- •2.4.Тензоперетворювачі для виміру тисків.
- •Тема 10.2: « Приклад релейної системи програмного управління тиску ресивера»
- •Тема 10.3: «датчики рівня і витрати»
- •Тема 10.4: « Радіоізотопні датчики»
- •Тема 10.5: «Датчики витрати рідин і газів»
- •Лекція11 Тема 11.1 «операційні підсилювачі»
- •Параметри і схеми операційних підсилювачів.
- •Тема 11.1 «Схеми операційних підсилювачів»
- •Лекція 12
- •Тема 12.1. «Фотоелектричні датчики»
- •Тема 12.2. «Фотоелементи із зовнішнім фотоефектом»
- •Тема 12.3 «Фото опори»
- •Тема 12.4. «Фотоелементи із замикаючим шаром»
- •Лекція 13
- •Тема 13.1 «елементи схем автоматики і систем автоматичного управління і регулювання»
- •Тема 13.2 «Представлення двійкових цифр в обчислювальних пристроях»
- •Тема 13.3 « обмежувачі»
- •Тема 13.4 «Схеми логічних елементів»
- •Елементи типу або
- •Елементи типу ні
- •Лекція 14
- •Тема 14.1 « п’єзо резонансні датчики»
- •1.П’єзо електричний резонатор
- •Фізичні властивості п'єзоелектричних резонаторів
- •Кварцові термометри
- •П’єзо резонансні датчики тиску
Тема 13.4 «Схеми логічних елементів»
Елементи, що реалізовують прості логічні функції, схематично представляються у вигляді прямокутників, на полі яких зображається символ, що позначає функцію, виконувану даним елементом. Наприклад, на мал. показані умовні позначення елементів, що реалізовують логічні функції І, АБО, НІ.
І АБО НІ
Х1 Х1
& У 1 У Х 1 У
Х2 Х2
Вхідні змінні прийнято зображати зліва, а вихідні - справа . Вважається, що передача інформації відбувається зліва направо.
Діодна - резистивна схема збігу на два входи ( кількість входів може бути і більше ) реалізує логічну операцію вигляду Р = А В.
+Еи
Rи
0 Д1
-Uo А Р=АВ 0
0
-Uo В Д2 Со -Uo
У початковому стані діоди Д1 і Д2 проводять , оскільки на входи схеми поступають коди, відповідні 0. Оскільки прямий опір діодів нескінченно мало в порівнянні з R і, в результаті протікаючого по ланцюгу струму майже вся напруга падає на цьому резисторі і на виході схеми встановлюється той же низький рівень сигналу, відповідний коду 0, що і на вході. Прямий опір діодів, використовуваних в подібних схемах, не перевищує 100-200 Ом (їх зворотний опір, тобто в забороненому стані, близько декількох мегом ), величина Rи складає тисячі Ом.
При подачі сигналів коду 1 одночасно на обидва входи діоди закриються на відповідну величину і на виході схеми встановиться рівень напруги, відповідний коду 1. Код 1 на виході зберігатиметься до тих пір, поки вхідні сигнали співпадають за часом . Як тільки на одному з входів сигнал зникне , відповідний діод відкриється і напруга на виході впаде до низького рівня. Інший варіант схеми збігу:
А &
В
С
Р
Дуже часто застосовується схема збігу на два входи, називається іноді вентилем.
R P=A B
А
0 -Uo
0
-Uo B
Вхід В називають управляючим входом. Поки діод Д відкритий
( на вході В немає управляючого сигналу ), схема закрита, оскільки на виході Р - низький рівень. При подачі сигналу на управляючий вхід діод закривається і на виході схеми з'являється сигнал , рівний по тривалості управляючому сигналу. Ця схема використовується для формування сигналу по задньому фронту:
А
Серія
Р
Інтегральні ТТЛ -схеми: +Е
R1 R2 R3
VT1 VT3 A & У
A VT2 У
B B 1
C VD1
1 C 2
2 VT4
R4