- •Мiнiстерство науки і освiти України Криворiзький технiчний унiверситет Кафедра інформатики, автоматики та систем управління
- •Лекція 1.
- •Лекція 1 Тема 1.1 : «учбові задачі і цілі дисципліни»
- •Тема 1.2: «поняття і визначення автоматики»
- •Тема 1.3: «загальні відомості про системи автоматики і способах управління»
- •Лекція 2
- •Тема 2.1: «Елементи автоматичних систем управління»
- •Тема 2.2: «структурні і функціональні схеми»
- •Лекція 3
- •Тема 3.1: «основні характеристики і режими роботи елементів і систем автоматики»
- •Тема 3.2: «режими роботи сисстем»
- •Лекція 4
- •Тема 4.1: «датчики пристроїв автоматики і
- •4.1.1. Загальні відомості про датчики
- •4.1.2. Класифікація датчиків
- •4.2. Датчики переміщення
- •4.2.1. Реостатні датчики.
- •4.2.2. Схеми включення реостатів
- •4.2.3 Погрішність реостатних датчиків
- •Лекція 5
- •Тема 5.1: «Контактні датчики»
- •5.1.1. Різновидом датчиків активного опору є контактні датчики.
- •Тема 5.2: «Датчики ємності»
- •Тема 5.3: «Електролітичні датчики»
- •Тема 5.4: «Електромагнітні первинні перетворювачі»
- •4.5.1 Індуктивні датчики
- •Лекція 6
- •Тема 6.1: «Диференціальний датчик»
- •Тема 6.2: «Трансформаторні електромагнітні
- •Лекція 7
- •Тема 7.1: «д а т ч и к и т е м п е р а т у р и»
- •7.1.1. Контактні термометри
- •7.1.2. Дилатометричні і біметалічні датчики
- •7.1.3. Манометричні термометри
- •7.1.4. Термометрі опори
- •Лекція 8
- •Тема 8.1: «Термопари»
- •Тема 8.2: «Вимірювальні термометри»
- •Лекція 9
- •Тема 9.1: «Датчики швидкості»
- •Тема 9.2: «Двигуни постійного струму»
- •Асинхронний тахогенератор
- •Тема 9.3: «Тахогенератори постійного струму»
- •Тема 9.4: «Елементи дистанційних передач»
- •Тема 9.5: «Диференціальні сельсини»
- •Тема 9.6. «Конструкції сельсинів»
- •Лекція10
- •Тема 10.1: «Вимірювання тиску»
- •1. Сильфоні;
- •2. Магнето пружні.
- •2.1 Диференціальні манометри
- •2.2 Диференціальні тягоміри
- •2.4.Тензоперетворювачі для виміру тисків.
- •Тема 10.2: « Приклад релейної системи програмного управління тиску ресивера»
- •Тема 10.3: «датчики рівня і витрати»
- •Тема 10.4: « Радіоізотопні датчики»
- •Тема 10.5: «Датчики витрати рідин і газів»
- •Лекція11 Тема 11.1 «операційні підсилювачі»
- •Параметри і схеми операційних підсилювачів.
- •Тема 11.1 «Схеми операційних підсилювачів»
- •Лекція 12
- •Тема 12.1. «Фотоелектричні датчики»
- •Тема 12.2. «Фотоелементи із зовнішнім фотоефектом»
- •Тема 12.3 «Фото опори»
- •Тема 12.4. «Фотоелементи із замикаючим шаром»
- •Лекція 13
- •Тема 13.1 «елементи схем автоматики і систем автоматичного управління і регулювання»
- •Тема 13.2 «Представлення двійкових цифр в обчислювальних пристроях»
- •Тема 13.3 « обмежувачі»
- •Тема 13.4 «Схеми логічних елементів»
- •Елементи типу або
- •Елементи типу ні
- •Лекція 14
- •Тема 14.1 « п’єзо резонансні датчики»
- •1.П’єзо електричний резонатор
- •Фізичні властивості п'єзоелектричних резонаторів
- •Кварцові термометри
- •П’єзо резонансні датчики тиску
Тема 13.2 «Представлення двійкових цифр в обчислювальних пристроях»
Для представлення розрядів двійкових чисел в обчислювальних пристроях застосовується два способи :
статичний ( потенційний ) і динамічний ( імпульсний ).
При першому способі двійкові цифри зображаються рівнянями напруг, які зберігаються протягом всього часу проходження даної цифри (послідовність нулів або одиниць) . При цьому звичайно для відображення одиниці приймається високий рівень сигналу, а для зображення нуля - низький рівень ( Рис. а ) :
U U
1 0 1 1 0 0 1 0 1 1 0
Uв 1
Uн
0 ---
t t
а) б) в)
статичний спосіб (потенційний ) динамічний ( імпульсний ) уявлення сигналами
“1” і “0” (потенційним і імпульсним)
При другому способі двійкові цифри зображаються імпульсами певної тривалості. Звичайно одиниця зображається наявністю імпульсу, а нуль - його відсутністю ( мал. би .).
На рис . у показано умовне зображення "0" і "1" потенційним і імпульсними сигналами, використовувані в різних пристроях.
Зберігання і передача чисел здійснюється паралельним, послідовним і последовательно - паралельним кодами.
При паралельному коді всі розряди чисел передаються одночасно, причому кожний з них поступає по своєму каналу ( мал. а) :
1
1 0 1 1
0
Число
1
СИ
1
а) б)
Передача чисел Передача чисел послідовним кодом
паралельним кодом
В цьому випадку час передачі числа скорочується . Одноко кількість каналів в цьому випадку зростає.
При послідовному коді двійкове число передається по одному каналу послідовно розряд за розрядом. Розряди числа повинні поступати в строго певні моменти часу. Відмітки часу проходження кожного розряду створюються спеціальними синхронізуючими імпульсами СІ. Гідністю послідовного коду є те, що для передачі чисел потрібен тільки один канал. Проте на таку передачу витрачається порівняно багато часу, визначуваного кількістю розрядів в числі.
Обидва способи передачі чисел при всіх своїх достоїнствах страждають недоліками, які тим сильніше позначаються, тим більше розрядність передаваємих чисел. Тому в окремих пристроях стали застосовувати послідовно-паралельний спосіб передачі чисел, при якому число розбивається на групи і передається окремими групами. В цьому випадку розряди кожної групи передаються паралельно, а самі групи послідовно.