- •Мiнiстерство науки і освiти України Криворiзький технiчний унiверситет Кафедра інформатики, автоматики та систем управління
- •Лекція 1.
- •Лекція 1 Тема 1.1 : «учбові задачі і цілі дисципліни»
- •Тема 1.2: «поняття і визначення автоматики»
- •Тема 1.3: «загальні відомості про системи автоматики і способах управління»
- •Лекція 2
- •Тема 2.1: «Елементи автоматичних систем управління»
- •Тема 2.2: «структурні і функціональні схеми»
- •Лекція 3
- •Тема 3.1: «основні характеристики і режими роботи елементів і систем автоматики»
- •Тема 3.2: «режими роботи сисстем»
- •Лекція 4
- •Тема 4.1: «датчики пристроїв автоматики і
- •4.1.1. Загальні відомості про датчики
- •4.1.2. Класифікація датчиків
- •4.2. Датчики переміщення
- •4.2.1. Реостатні датчики.
- •4.2.2. Схеми включення реостатів
- •4.2.3 Погрішність реостатних датчиків
- •Лекція 5
- •Тема 5.1: «Контактні датчики»
- •5.1.1. Різновидом датчиків активного опору є контактні датчики.
- •Тема 5.2: «Датчики ємності»
- •Тема 5.3: «Електролітичні датчики»
- •Тема 5.4: «Електромагнітні первинні перетворювачі»
- •4.5.1 Індуктивні датчики
- •Лекція 6
- •Тема 6.1: «Диференціальний датчик»
- •Тема 6.2: «Трансформаторні електромагнітні
- •Лекція 7
- •Тема 7.1: «д а т ч и к и т е м п е р а т у р и»
- •7.1.1. Контактні термометри
- •7.1.2. Дилатометричні і біметалічні датчики
- •7.1.3. Манометричні термометри
- •7.1.4. Термометрі опори
- •Лекція 8
- •Тема 8.1: «Термопари»
- •Тема 8.2: «Вимірювальні термометри»
- •Лекція 9
- •Тема 9.1: «Датчики швидкості»
- •Тема 9.2: «Двигуни постійного струму»
- •Асинхронний тахогенератор
- •Тема 9.3: «Тахогенератори постійного струму»
- •Тема 9.4: «Елементи дистанційних передач»
- •Тема 9.5: «Диференціальні сельсини»
- •Тема 9.6. «Конструкції сельсинів»
- •Лекція10
- •Тема 10.1: «Вимірювання тиску»
- •1. Сильфоні;
- •2. Магнето пружні.
- •2.1 Диференціальні манометри
- •2.2 Диференціальні тягоміри
- •2.4.Тензоперетворювачі для виміру тисків.
- •Тема 10.2: « Приклад релейної системи програмного управління тиску ресивера»
- •Тема 10.3: «датчики рівня і витрати»
- •Тема 10.4: « Радіоізотопні датчики»
- •Тема 10.5: «Датчики витрати рідин і газів»
- •Лекція11 Тема 11.1 «операційні підсилювачі»
- •Параметри і схеми операційних підсилювачів.
- •Тема 11.1 «Схеми операційних підсилювачів»
- •Лекція 12
- •Тема 12.1. «Фотоелектричні датчики»
- •Тема 12.2. «Фотоелементи із зовнішнім фотоефектом»
- •Тема 12.3 «Фото опори»
- •Тема 12.4. «Фотоелементи із замикаючим шаром»
- •Лекція 13
- •Тема 13.1 «елементи схем автоматики і систем автоматичного управління і регулювання»
- •Тема 13.2 «Представлення двійкових цифр в обчислювальних пристроях»
- •Тема 13.3 « обмежувачі»
- •Тема 13.4 «Схеми логічних елементів»
- •Елементи типу або
- •Елементи типу ні
- •Лекція 14
- •Тема 14.1 « п’єзо резонансні датчики»
- •1.П’єзо електричний резонатор
- •Фізичні властивості п'єзоелектричних резонаторів
- •Кварцові термометри
- •П’єзо резонансні датчики тиску
7.1.2. Дилатометричні і біметалічні датчики
До механічних відносяться дилатометричні і біметалічні датчики.
Принцип дії дилатометричних термометрів заснований на різниці лінійного розширення двох твердих тіл з різними температурними коефіцієнтами розширення.
L1 (1 +1 t) -L2 (1+ 2 t) = L t,
L1 - різниця подовження металів при зміні температури від градуїровочної до t1;
L1 (1 +1 t) - подовження першого металу;
L2 (1 +2 t) - подовження другого металу;
1 - коефіцієнт лінійного теплового розширення першого металу;
2 - коефіцієнт лінійного теплового розширення другого металу коэффициент линейного теплового расширения второго металла;
= 1-2.
Для виготовлення цих термометрів використовують матеріали із значно відмінними коефіцієнтами лінійного розширення, наприклад, інвар (сплав нікелю і заліза), коефіцієнт лінійного розширення якого практично рівний нулю, і латунь з великим коефіцієнтом лінійного розширення.
Дилатометричний термометр складається з інварного стрижня, латунної трубки і показуючої стрілки (рис.)
.
. . r
Один кінець інварного стрижня жорстко пов'язаний з дном латунної трубки, а інший вільно переміщається.
Залежно від температури навколишнього середовища виникає різниця подовження трубки і стрижня.
При цьому вільний кінець стрижня відхилює стрілку приладу. Діапазон вимірювання температур цими датчиками від 0 - 500 гр. Цельсія.
Дилатометричними терморегулюючими пристроями є датчики - реле типа ТУДЕ.
Одержаний приріст стрижня перетвориться в пружну деформацію пружини і викликає замикання або розмикання контактів.
Біметалічний датчик є пластиною, звареною з двох металів з різними коефіцієнтами розширення. Найчастіше уживається пара сталь - інвар.
Схема такого типу датчика показана вище на рисунку.
Для збільшення чутливості біметалічні термометри виконують у вигляді спіралі.
У біметалічних датчиках - реле типа ДТКБ вільний кінець чутливого біметалічного елементу замикає або розмикає контакти при зміні контрольованої температури. Точність спрацьовування контактної групи не більш
+ ( - ) 0,5 гр. Цельсія.
7.1.3. Манометричні термометри
Принцип дії манометричних термометрів заснований на залежності від температури тиску середовища, що знаходиться в замкнутому об'ємі.
. . ….….
...........
Манометричний термометр є замкнутою системою, в яку входять термобалон 1, занурюваний у вимірюване середовище, капіляр 3, пружна манометрична пружина 2, пов'язана із стрілкою приладу 4, шкала, проградуйована в градусах.
Залежно від виду середовища, що знаходиться в замкнутій системі, манометричні термометри підрозділяються:
- на рідинні (ртуть або кремній),
- газові (азот або аргон),
- конденсаційні (або парові) - (фреон, ацетон, етиловий спирт).
Балон виконується із сталі. Довжина капіляра до 60 м.