- •Мiнiстерство науки і освiти України Криворiзький технiчний унiверситет Кафедра інформатики, автоматики та систем управління
- •Лекція 1.
- •Лекція 1 Тема 1.1 : «учбові задачі і цілі дисципліни»
- •Тема 1.2: «поняття і визначення автоматики»
- •Тема 1.3: «загальні відомості про системи автоматики і способах управління»
- •Лекція 2
- •Тема 2.1: «Елементи автоматичних систем управління»
- •Тема 2.2: «структурні і функціональні схеми»
- •Лекція 3
- •Тема 3.1: «основні характеристики і режими роботи елементів і систем автоматики»
- •Тема 3.2: «режими роботи сисстем»
- •Лекція 4
- •Тема 4.1: «датчики пристроїв автоматики і
- •4.1.1. Загальні відомості про датчики
- •4.1.2. Класифікація датчиків
- •4.2. Датчики переміщення
- •4.2.1. Реостатні датчики.
- •4.2.2. Схеми включення реостатів
- •4.2.3 Погрішність реостатних датчиків
- •Лекція 5
- •Тема 5.1: «Контактні датчики»
- •5.1.1. Різновидом датчиків активного опору є контактні датчики.
- •Тема 5.2: «Датчики ємності»
- •Тема 5.3: «Електролітичні датчики»
- •Тема 5.4: «Електромагнітні первинні перетворювачі»
- •4.5.1 Індуктивні датчики
- •Лекція 6
- •Тема 6.1: «Диференціальний датчик»
- •Тема 6.2: «Трансформаторні електромагнітні
- •Лекція 7
- •Тема 7.1: «д а т ч и к и т е м п е р а т у р и»
- •7.1.1. Контактні термометри
- •7.1.2. Дилатометричні і біметалічні датчики
- •7.1.3. Манометричні термометри
- •7.1.4. Термометрі опори
- •Лекція 8
- •Тема 8.1: «Термопари»
- •Тема 8.2: «Вимірювальні термометри»
- •Лекція 9
- •Тема 9.1: «Датчики швидкості»
- •Тема 9.2: «Двигуни постійного струму»
- •Асинхронний тахогенератор
- •Тема 9.3: «Тахогенератори постійного струму»
- •Тема 9.4: «Елементи дистанційних передач»
- •Тема 9.5: «Диференціальні сельсини»
- •Тема 9.6. «Конструкції сельсинів»
- •Лекція10
- •Тема 10.1: «Вимірювання тиску»
- •1. Сильфоні;
- •2. Магнето пружні.
- •2.1 Диференціальні манометри
- •2.2 Диференціальні тягоміри
- •2.4.Тензоперетворювачі для виміру тисків.
- •Тема 10.2: « Приклад релейної системи програмного управління тиску ресивера»
- •Тема 10.3: «датчики рівня і витрати»
- •Тема 10.4: « Радіоізотопні датчики»
- •Тема 10.5: «Датчики витрати рідин і газів»
- •Лекція11 Тема 11.1 «операційні підсилювачі»
- •Параметри і схеми операційних підсилювачів.
- •Тема 11.1 «Схеми операційних підсилювачів»
- •Лекція 12
- •Тема 12.1. «Фотоелектричні датчики»
- •Тема 12.2. «Фотоелементи із зовнішнім фотоефектом»
- •Тема 12.3 «Фото опори»
- •Тема 12.4. «Фотоелементи із замикаючим шаром»
- •Лекція 13
- •Тема 13.1 «елементи схем автоматики і систем автоматичного управління і регулювання»
- •Тема 13.2 «Представлення двійкових цифр в обчислювальних пристроях»
- •Тема 13.3 « обмежувачі»
- •Тема 13.4 «Схеми логічних елементів»
- •Елементи типу або
- •Елементи типу ні
- •Лекція 14
- •Тема 14.1 « п’єзо резонансні датчики»
- •1.П’єзо електричний резонатор
- •Фізичні властивості п'єзоелектричних резонаторів
- •Кварцові термометри
- •П’єзо резонансні датчики тиску
Тема 9.5: «Диференціальні сельсини»
Диференціальний сельсин має шість обмоток. Три обмотки статорів, так само як і три роторні, сполучені в зірку з магнітними осями, зсунутими один щодо одного на 120°.
Диференціальний сельсин включається між двома звичайними сельсинами і, по суті, забезпечує можливість введення додаткового вхідного сигналу.
На рис. 4 представлена схема, в якій диференціальний сельсин (ДС) працює в трансформаторному режимі і використовується як датчик. Поворот ротора СД на кут викликає поворот результуючого магнітного потоку статора ДС на той же кут, але в протилежну сторону.
Якщо ротор ДС займає таке положення (пунктир), коли магнітні осі його обмоток паралелі відповідним магнітним осям обмоток статора, то Е.Р.С., наведені в обмотках, , і ДС, будуть такими ж, як Е.Р.С. у обмотках , , , оскільки потік статора ДС займає щодо обмоток ротора таке ж положення, як потік статора СД щодо обмоток його ротора. Точно такі ж Е.Р.С. наводитимуться в обмотках ротора СП.
Вихідна напруга змінюватиметься відповідно до формули (1.5)
при .
В цьому випадку ДС реалізує індуктивний (а не дротяний) зв'язок обмоток роторів СД і СП.
Якщо ротор ДС повернути на кут щодо статора, то положення магнітного потоку по відношенню до обмоток зміниться на кут . Магнітний потік роторних обмоток СП також змінить своє положення на кут . Відповідно до цього зміниться вихідна напруга.
Аналогічний результат можна було б одержати, не повертаючи ротор ДС, а додатково повернувши ротор СД на кут .
Отже, за допомогою ДС організовується другий вхід в сельсиний датчик.
Функція диференціального сельсина відрізняється від функції звичного сельсина-датчика тим, що ДС є не тільки сельсином-датчиком, але і здійснює передачу сигналу до сельсину-приймача від іншого сельсина-датчика.
Рис. 5
На рис. 5 представлена схема управління положенням ротора диференціального сельсина за допомогою двох звичайних сельсинів-датчиків.
На цій схемі диференціальний сельсин виділений пунктиром. Обмотки статорів ДС позначені буквами с, роторні – буквами р. Якщо ротор СД, повернений проти годинникової стрілки на кут , то результуючий магнітний потік статора диференціального сельсина ДС, сполученого з ротором обернеться на той же кут , але за годинниковою стрілкою і займе положення . При повороті ротора СД на кут за годинниковою стрілкою результуючий магнітний потік ротора ДС, сполученого з ротором СД, обернеться проти годинникової стрілки на той же кут . Взаємодія потоків і створює обертаючий момент, який розверне ротор ДС на кут , тобто до збігу напрямів потоків і . Таким чином, кут повороту ротора диференціального сельсина є сумою алгебри кутів повороту роторів двох сельсинів-датчиків і , які є вхідними сигналами. У розглянутій схемі диференціальний сельсин працює в індикаторному режимі і використовується як суматор кутів поворотів.
Використовування диференціальних сельсинів дозволяє виробляти управління об'єктами з декількох пунктів.
В індикаторній синхронній передачі (рис 1.6) обмотки збудження датчика і приймача підключають до однієї мережі змінного струму. При неузгодженості СД і СП на деякий кут у ланцюзі синхронізації з'являються зрівняльні струми. У результаті взаємодії їх з магнітними потоками приймача виникає синхронізуючий момент, під впливом якого СП приходить у погоджене положення СД.
У трансформаторній синхронній передачі (див. рис 1.6) обмотка збудження СП підключена до мережі змінного струму. У приймачі СТ трифазна обмотка створює магнітний потік, вісь якого займає таке ж положення, як і в СД. При повороті ротора СД на такий же кут повертається магнітний потік приймача СТ ; цей кут повороту можна зафіксувати за значенням Е. Р. С. обмотки приймача СТ .