- •Мiнiстерство науки і освiти України Криворiзький технiчний унiверситет Кафедра інформатики, автоматики та систем управління
- •Лекція 1.
- •Лекція 1 Тема 1.1 : «учбові задачі і цілі дисципліни»
- •Тема 1.2: «поняття і визначення автоматики»
- •Тема 1.3: «загальні відомості про системи автоматики і способах управління»
- •Лекція 2
- •Тема 2.1: «Елементи автоматичних систем управління»
- •Тема 2.2: «структурні і функціональні схеми»
- •Лекція 3
- •Тема 3.1: «основні характеристики і режими роботи елементів і систем автоматики»
- •Тема 3.2: «режими роботи сисстем»
- •Лекція 4
- •Тема 4.1: «датчики пристроїв автоматики і
- •4.1.1. Загальні відомості про датчики
- •4.1.2. Класифікація датчиків
- •4.2. Датчики переміщення
- •4.2.1. Реостатні датчики.
- •4.2.2. Схеми включення реостатів
- •4.2.3 Погрішність реостатних датчиків
- •Лекція 5
- •Тема 5.1: «Контактні датчики»
- •5.1.1. Різновидом датчиків активного опору є контактні датчики.
- •Тема 5.2: «Датчики ємності»
- •Тема 5.3: «Електролітичні датчики»
- •Тема 5.4: «Електромагнітні первинні перетворювачі»
- •4.5.1 Індуктивні датчики
- •Лекція 6
- •Тема 6.1: «Диференціальний датчик»
- •Тема 6.2: «Трансформаторні електромагнітні
- •Лекція 7
- •Тема 7.1: «д а т ч и к и т е м п е р а т у р и»
- •7.1.1. Контактні термометри
- •7.1.2. Дилатометричні і біметалічні датчики
- •7.1.3. Манометричні термометри
- •7.1.4. Термометрі опори
- •Лекція 8
- •Тема 8.1: «Термопари»
- •Тема 8.2: «Вимірювальні термометри»
- •Лекція 9
- •Тема 9.1: «Датчики швидкості»
- •Тема 9.2: «Двигуни постійного струму»
- •Асинхронний тахогенератор
- •Тема 9.3: «Тахогенератори постійного струму»
- •Тема 9.4: «Елементи дистанційних передач»
- •Тема 9.5: «Диференціальні сельсини»
- •Тема 9.6. «Конструкції сельсинів»
- •Лекція10
- •Тема 10.1: «Вимірювання тиску»
- •1. Сильфоні;
- •2. Магнето пружні.
- •2.1 Диференціальні манометри
- •2.2 Диференціальні тягоміри
- •2.4.Тензоперетворювачі для виміру тисків.
- •Тема 10.2: « Приклад релейної системи програмного управління тиску ресивера»
- •Тема 10.3: «датчики рівня і витрати»
- •Тема 10.4: « Радіоізотопні датчики»
- •Тема 10.5: «Датчики витрати рідин і газів»
- •Лекція11 Тема 11.1 «операційні підсилювачі»
- •Параметри і схеми операційних підсилювачів.
- •Тема 11.1 «Схеми операційних підсилювачів»
- •Лекція 12
- •Тема 12.1. «Фотоелектричні датчики»
- •Тема 12.2. «Фотоелементи із зовнішнім фотоефектом»
- •Тема 12.3 «Фото опори»
- •Тема 12.4. «Фотоелементи із замикаючим шаром»
- •Лекція 13
- •Тема 13.1 «елементи схем автоматики і систем автоматичного управління і регулювання»
- •Тема 13.2 «Представлення двійкових цифр в обчислювальних пристроях»
- •Тема 13.3 « обмежувачі»
- •Тема 13.4 «Схеми логічних елементів»
- •Елементи типу або
- •Елементи типу ні
- •Лекція 14
- •Тема 14.1 « п’єзо резонансні датчики»
- •1.П’єзо електричний резонатор
- •Фізичні властивості п'єзоелектричних резонаторів
- •Кварцові термометри
- •П’єзо резонансні датчики тиску
Тема 12.3 «Фото опори»
Пристрій фото опору - тонкий шар селену нанесений на грати з провідників. Іноді застосовують замість селена - сірчистий талій.
При зміні освітленості грат міняється електричний опір фотоелементів і величина струму i ф в електричному ланцюзі.
Характеристика фото опору тобто залежність фотоструму від освітленості його поверхні, при постійній напрузі Uф = соnst приведена на мал.
іф,
мкА
100
50
Uф=const
Ф,лм
0
0,5
1,0
Недолік фото опору - нелінійна характеристика, температурна похибка, частотна погрішність від частоти коливань світлового потоку.
Тема 12.4. «Фотоелементи із замикаючим шаром»
Найбільше застосування одержали селенові і мідно закисні фотоелементи.
Лекція 13
Тема 13.1 «елементи схем автоматики і систем автоматичного управління і регулювання»
Імпульсні сигнали.
Імпульсні сигнали складають основу роботи багатьох електронних установок, вживаних в техніці автоматичного контролю і управління виробничими процесами.
Особливості імпульсних сигналів накладають певні вимоги до імпульсних пристроїв. Переривистий характер дії імпульсів на схеми викликає появу в них перехідних процесів, провідних, як правило, до спотворення форми імпульсів. Якщо сигнали слідують один за одним з проміжком часу (інтервалом), перевищуючим час, необхідний для встановлення перехідних процесів в ланцюгах схеми, то дію цих імпульсів на схему можна звести до розгляду дії одного сигналу.
Імпульс - це короткочасне відхилення напруги (струму) від деякої постійної рівня.
Отже, і дія імпульсів на схему носить короткочасний характер. При цьому тривалість імпульсу (t і) повинна бути достатньою для того, щоб схема встигла спрацювати, тобто змінити свій режим на задане значення.
Прагнення до збільшення швидкодії імпульсних пристроїв вимушує до мінімуму скорочувати час (10 сік)-9 тривалості сигналів. У сучасних пристроях цей час доходить до одиниць нано секунд.
Час тривалості імпульсу на тимчасовій діаграмі визначається від початку виникнення імпульсу до його зникнення ( див. мал.).
U
Umax t
tи tп
Т
Інтервал між імпульсами, або пауза (t п) визначається як час між закінченням одного імпульсу і початком іншого. Час між початком виникнення двох сусідніх імпульсів називається періодом повторення імпульсів Т. Частіше користуються поняттям частоти проходження імпульсів f, яка визначає кількість імпульсів в секунду і вимірюється в герцах Гц:
f= 1 / T.
Амплітуда імпульсу (U max ) визначає найбільше значення напруга (струму) імпульсу. Вимірюється амплітуда у вольтах (В) або амперах (А) або в частках цих основних величин (мВ, мкВ, мА, мкА).
Найчастіше в схемах доводиться мати справу з імпульсами напруги, виникаючих в результаті короткочасних змін падінь напруги на навантаженнях.
Імпульси напруги можуть мати різну форму. На мал. приведені імпульси, що зустрічаються:
U U U
Т
ТРИКУТНІ ТРАПЕЦІЇДАЛЬНІ ДЗВОНООБРАЗНІ
Найчастіше використовуються імпульси прямокутної форми. Одноко строгого прямокутника у формі імпульсу практично досягти не вдається унаслідок впливу , що надається на нього різними перехідними процесами схеми. Тому основні параметри імпульсу розглянемо на реальному прямокутному імпульсі ( рис. а ) :
U tи tи
0,9Umax
0,5Umax Umax 0,5Umax Umax
0,1Umax t t
tф tc tи
а) б)
Параметри сигналу Відмінність реального сигналу від ідеального
Імпульс має дві бічні і сторони і вершину . Ліва бічна сторона називається переднім фронтом, права - заднім фронтом або спадом імпульсу.
Якщо в ідеальному прямокутному імпульсі час наростання переднього фронту, а отже, і час встановлення імпульсу рівні нулю, то в реальному імпульсі передній фронт має час tф. Задній фронт має певний час спаду tc. Крім того, спад імпульсу часто закінчується затухаючим коливальним процесом . Вершина імпульсу теж не залишається ідеальною , а має деяке зниження .
В результаті параметри реального імпульсу визначаються в інтервалі ( 0,1 - 0,9 ) U max.
Істинна тривалість імпульсу, або його активна тривалість, визначається в середній частині ( 0,5 U max).
Тривалість переднього і заднього фронту (t ф і t з ) складає звичайно 5-20 % тривалості імпульсу t і. Обидва фронти визначають прямокутник імпульсу і ніж вони менше ( за часом ), тим більше форма імпульсу наближається до прямокутної.
На рис .б дано наочніше представлення про відмінність реальної форми імпульсу від ідеальної.
Спотворення імпульсів відбувається практично в будь-якій електричній схемі, що містить в тому або іншому вигляді реактивні елементи (індуктивності і місткості ), які впливають на форму імпульсів. Тому імпульси на вході і виході істотно відрізняються один від одного. Важливо, щоб ці спотворення не перевищували допустимих меж.