112.Місце і роль держави на фінансовому ринку.

Під органами, що здійснюють державно-правове регулювання фондового ринку, розуміють органи законодавчої, виконавчої і судової влади. їх характерні риси — публічна влада, організацій­на оформленість, право видавати загальнообов'язкові акти та вдаватися в необхідних випадках до організаційного примусу й санкцій, включаючи адміністративні. Державними органами ре­гулювання ринку цінних паперів в Україні є Міністерство фінан­сів. Національний банк, Фонд державного майна України, а та­кож Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Держава використовує фінансовий ринок в основному для формування своїх доходів на позиковій основі, хоча певною мірою бере участь і у формування його ресурсного потенціалу. Тобто її місце у ролі покупця фінансвових ресурсів

113-114.Поняття та характеристика цінних паперів згідно чинного законодавства.

114.Характеристика інструментів фінансового ринку, їх склад.

Інструментами забезпечення обороту фінансових ресурсів на фондовому ринку є цінні папери. Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передання грошових та інших прав, що випли­вають з цих документів, іншим особам. Розрізняють капітальні та грошові цінні папери. Серед капі­тальних, що є засобом залучення капіталу, найбільш поширені акції та облігації. Капітальні цінні папери, у свою чергу, поділяються на пайові, що виражають частку у власності та валовому капіталі, та борго­ві, що виражають відносини позики. Пайові цінні папери: акції, інвестиційні сертифікати, привати­заційні папери. Боргові цінні папери: облігації, казначейські зобов'язання та ін., за якими емітент несе зобов'язання повернути у відповідний строк кошти, інвестовані в його діяльність, виплатити дохід у ви­гляді фіксованого процента. До грошових цінних паперів належать різні векселі (комерцій­ні, фінансові, прості, переказні), депозитні сертифікати, комерційні папери та ін. Грошові цінні папери активно використовують в обороті між фірмами, банками, між банками та казначейством. Також цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери передаються через повний індосамент (переда­вальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи), або в них спеціально не вказано, що вони не підляга­ють передаванню. Цінні папери на пред'явника обертаються вільно. Ще в червні 1991 р. Верховною Радою України було прийнято за­кон «Про цінні папери і фондову біржу», який визначає умови і поря­док випуску цінних паперів, а також регулює посередницьку діяль­ність в організації обігу цінних паперів в Україні. Відповідно до цього закону можуть випускатися в обіг такі види цінних паперів:

• акції;

• облігації внутрішніх республіканських та місцевих позик;

• облігації підприємств;

• казначейські зобов'язання держави;

• ощадні сертифікати;

• векселі;

• приватизаційні папери.

Крім цінних паперів першого порядку, існують похідні цінні папери, до яких належать опціони, ф'ючерси, бони, варанти тощо.