109.Призначення і функції грошового ринку, ринку кредитних ресурсів, ринку цінних паперів і ринку фінансових послуг.

Ринок кредитних ресурсів — це процес залучення коштів у грошовій формі на умовах повернення, платності й строковості. Кредитний ринок є одним із найстаріших і найважливіших сег­ментів фінансового ринку. Суб'єктами ринку кредитів є кредитори, позичальники і дер­жава в особі центрального банку, який контролює виконання чинного законодавства учасниками ринку кредитів і регулює ри­нок за допомогою економічних методів. Організаційно-функціональними учасниками ринку кредитних ресурсів є комерційні банки, брокерські контори, дисконтні ком­панії та інші фінансово-кредитні інституції. Усі вони виконують посередницькі функції, залучають вільні фінансові ресурси від юридичних і фізичних осіб і надають їх у тимчасове користуван­ня іншим економічним агентам, які потребують додаткових кош­тів. У такий спосіб фінансові посередники забезпечують міжга­лузевий та міжрегіональний перерозподіл грошового капіталу. Джерелом коштів, що циркулюють на кредитному ринку, є кошти, акумульовані на депозитних рахунках банків, залишки коштів на розрахункових та інших рахунках юридичних осіб, ві­льні кошти населення і кошти, акумульовані центральним банком держави. Мобілізовані фінансові ресурси використовуються для надання короткострокових, середньострокових та довгостроко­вих позичок. Короткострокові кредити залучаються, як правило, для поповнення обігових коштів та усунення тимчасових розри­вів у фінансуванні. Вони надаються терміном до одного року і за своєю економічною сутністю є ринком грошей. Важливою складовою фінансового ринку є ринок цінних папе­рів, який ще називають фондовим ринком. Фондовий ринок охо­плює частину кредитного ринку і повністю ринок інструментів власності. Іншими словами, цей ринок інтегрує операції щодо боргових інструментів, інструментів власності, а також їхніх похідних, що виражається через випуск спеціальних документів (цінних паперів), які мають власну вартість і можуть продавати­ся, купуватися та погашатися. Фондовий ринок виступає засобом забезпечення нормального функціонування всіх галузей економіки, а також засобом поєднання державних, інституційних та індивідуальних інтересів, за­хисту грошових коштів населення від інфляції та поліпшення йо­го матеріального становища. Розглядаючи поняття фондового ринку відзначимо, що це сфера, в якій реалізуються відносини власності, здійснюється вільне пере­міщення цінних паперів між різними секторами економіки, форму­ються фінансові джерела економічного зростання, концентруються і розподіляються інвестиційні ресурси, створюються умови для доб­розичливої конкуренції й обмеження монополізму. Ринок цінних паперів об'єктивно створює механізм ефективного використання фінансових ресурсів, оскільки розміщення паперів здійснюється на основі вільного вибору об'єкта вкладення з певними майновими га­рантіями. Інвестуючи свої вільні кошти у цінні папери, фізичні і юридичні особи перетворюють їх на капітал, а підприємницькі структури мають можливість отримати додаткові фінансові ресурси для розширення своєї господарської діяльності. Ринок фінансових послуг як складова фінансового ринку яв­ляє собою сферу різноманітних послуг, що надаються суб'єктам фінансових відносин — підприємницьким структурам, державі і громадянам у процесі їх фінансової діяльності. Фінансові послуги за своєю структурою дуже різні, вони мо­жуть мати риси кредитних операцій, операцій оренди, страхуван­ня тощо, проте всі вони раціонально доповнюють мобілізацію й використання фінансових ресурсів в інших підсистемах фінансо­вої системи держави. До фінансових посередників відносять ко­мерційні банки та небанківські кредитні установи, фінансові, факторингові й лізингові компанії, інституційні інвестори, фондові та валютні біржі. Ринок грошей являє собою ринок короткострокових борго­вих зобов'язань, сферу, де їх можна купити. їх придбання тут здійснюється тільки у тимчасове користування. Товаром на цьо­му ринку є гроші, ціною — проценти за кредит. Він певною мі­рою виходить за межі фінансового ринку, оскільки купувати гроші можна як фінансові ресурси, так і для покриття певних ви­трат, наприклад державних. Звичайно, оскільки чітку грань між такими фінансовими операціями провести досить складно, то не­доречно й ускладнювати питання із сутнісним наповненням ринку грошей — віднесемо до нього усі операції з їх купівлі-продажу.