5. Зв’язок фінансів з іншими вартісними економічними категоріями (ціною, заробітною платою, кредитом)

Категорія "ціна" - економічний інструмент, завдяки якому вартість ВВП набуває грошового виразу та стає об'єктом розподілу. Вона є вихідною категорією, на якій здійснюється процес розподілу. Вона визначає пропорції розподілу ВВП, але не може забезпечити розподіл по суб'єктах власності функціонального відокремлення різних частин вартості. Ціна та фінанси функціонують по взаємодії. Ціна - основа фінансового методу розподілу вартості. Відносна самостійність фінансового методу розподілу веде до того, що кінцева структура ВВП після розподілу відрізняється від структури, що склалася за допомогою ціни. Категорія "3аробітна плата" необхідна для формування доходів конкретних робітників. Вона є складовою частиною загальної сис-ми розподілу. Вона функціонує разом з фінансами і створює умови для наступного задоволення потреб. На відміну від фінансів, заробітна плата пов'язана з грошовими потоками, що надходять у власність відповідних осіб і використовується для задоволення особистих потреб. Фінансові ресурси знаходяться у розпорядженні суб'єктів господарювання і держави і використовуються для задоволення суспільних потреб. Категорія "кредит" - приймає участь у розподілі ВВП, має свої особливості: існує на основі повернення; кредитні ресурси відображають переважний рух в часі від кредитора до позичальника і навпаки, а фінансові ресурси мають односторонній рух вартості; кредитний розподіл пов'язаний з рухом грошових коштів між суб'єктами. Фінансовий розподіл здійснюється як між суб'єктами так і в їх межах по цільовому призначенню; кредитні ресурси формуються в процесі перерозподілу за рахунок тимчасово вільних грошових коштів, а фінансові ресурси - на стадії розподілу ВВП; кредитні ресурси надаються на відповідний термін на умовах платності. Фінансові ресурси надаються безкоштовно, без умови їх повернення; кредит має більш тісний зв'язок з грошовим обігом. За його допомогою задовольняються потреби в платіжних засобах та здійснюється регулювання грошової маси. Фінансові та кредитні ресурси використовуються комплексно: якщо не достатньо фінансових ресурсів, використовуються кредитні ресурси.

6.Функції фінансів, їх зв’язок. Дискусійні питання щодо функцій фінансів

Призначенням фінансів є забезпе­чення діяльності та функціонування юридичних і фізичних осіб та держави. Це забезпечення здійснюється через процеси форму­вання доходів окремих суб'єктів, які, у свою чергу, є результатом розподілу і перерозподілу створеного у суспільстві ВВП чи нако­пиченого національного багатства. Причому, оскільки ці процеси опосередковуються рухом грошових потоків і відображають су­перечливі відносини, вони і потребують, і створюють належні передумови для контролю за діяльністю всіх суб'єктів фінансо­вих відносин. Звідси випливає, що фінанси виконують дві функції:

— розподільну

— контрольну.

Сутність розподільної функції полягає в тому, що фінанси є цільовим інструментом розподілу і перерозподілу ВВП. Причому вони є основним розподільним інструментом. Крім них, хоч і в значно обмежених рамках, насамперед у сфері перерозподілу, цю функцію можуть виконувати ціни, але На відміну від цін фінанси на­самперед призначені для здійснення розподілу вартості ВВП.

Механізм дії розподільної функції фінансів пов'язаний зі схе­мою розподілу ВВП. Він включає в себе кілька стадій:

1) первинний розподіл;

2) перерозподіл;

3) вторинний розподіл.

Первиннийрозпод'т — це розподіл доданої вартості й форму­вання первинних доходів суб'єктів, зайнятих у створенні ВНП. Первинними доходами на цій стадії є: у фізичних осіб — заробіт­на плата, у юридичних осіб — прибуток, у держави — прибуток державного сектора, що централізується в бюджеті й надходжен­ня від державних послуг, ресурсів, угідь, а також непрямі податки.

Перерозподіл полягає у створенні й використанні централізо­ваних фондів. За рівнем централізації вони поділяються на за­гальнодержавні, відомчі й корпоративні. Загальнодерзісавні включають бюджет і фонди цільового призначення. Відомчі— це фонди, що створюють міністерства і відомства. Корпоративні фонди передбачають централізацію частини доходів структурних підрозділів у корпоративних об'єднаннях.

Перерозподіл включає два етапи:

— вилучення частини доходів у одних суб'єктів і формування централізованих фондів. На даному етапі формуються вторинні доходи суб'єктів, що створюють ці фонди;

— використання централізованих фондів і формування дохо­дів окремих суб'єктів. На цьому етапі можуть формуватись як первинні доходи — заробітна плата фізичних осіб, зайнятих у бюджетній сфері, які знову ж таки підлягають перерозподілу, так і вторинні доходи у вигляді різних виплат і надання безплатних послуг із централізованих фондів фізичним особам та асигнувань і виділення коштів юридичним особам.

Вторинний розподіл — це другий етап перерозподілу

Сутність контрольної функції полягає в тому, що фінанси — це інструмент контролю за діяльністю суб'єктів обмінно-розпо­дільних відносин. Рух грошових потоків відображає обмін, розпо­діл і перерозподіл вартості і тому об'єктивно вимагає контролю. У процесі фінансових взаємовідносин різні суб'єкти контролюють один одного. Саме така підконтрольність забезпечує збереження фінансових ресурсів та формування доходів на законній основі. Установлення і здійснення фінансових взаємовідносин автоматич­но передбачає і взаємний контроль сторін.

У практичній діяльності контрольна функція проявляється у фінансовому контролі

Фінансовий контроль — це один з найдійовіших видів конт­ролю у суспільстві. На відміну від інших він охоплює все суспі­льство: кожний суб'єкт перевіряє кожного. Оскільки фінансові показники діяльності виступають результативними, то фінансо­вий контроль є наскрізним — він фактично охоплює всі аспекти діяльності держави, юридичних і фізичних осіб.