53. Місце бюджету у розподілі вартості ввп і шляхи його впливу на цей розподіл

Як економічна категорія бюджет являє собою економічні від­носини між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами, з іншого боку, з приводу розподілу і перерозподілу ВВП (частково і національного багатства) з метою формування і вико­ристання бюджетного фонду, призначеного для забезпечення ви­конання державою її функцій. Централізація частини ВВП у бюджеті є платою суспільства за виконання державою її функцій, таких як управ­ління суспільством, оборона країни, економічна і соціальна

Крім того, держава, виступаючи власником засобів виробниц­тва у державному секторі, здійснює підприємницьку діяльність і відповідно є одним із суб'єктів створення і розподілу ВВП. Як доводить світовий досвід, роль держави у розподільних процесах із розвитком ринкових відносин має зростати, і бюджет у цьому аспекті є найдосконалішим засобом для здійснення перерозподілу фінансових ресурсів зокрема і національного багатства в цілому.

Аналіз моделі економіки, яка формується в Україні, дає під­стави стверджувати, що в наступні роки через бюджет повинно перерозподілятися не менш як ЗО % ВВП. Таке співвідношення буде найоптимальнішим і зумовлене соціальною спрямованістю обраної моделі економіки, необхідністю структурної перебудови значної частини галузей господарства.

У країнах середнього рівня розвитку частка ВВП, що перероз­поділяється через бюджетну систему, становить 35—37 %, а у високорозвинутих — 45 % і більше. Наприклад, у Німеччині цей показник сягнув 60 %. Сконцентровані у бюджеті кошти призначаються для здійс­нення державної соціально-економічної політики, забезпечення оборони та безпеки держави. За допомогою бюджету виконують­ся державні та місцеві програми з розвитку й успішного функці­онування галузей економіки, освіти, охорони здоров'я, зміцнення науково-технічного потенціалу й культури, поліпшення матері­ального становища населення, підтримки соціально-економічно­го розвитку регіонів.

Акумуляція у бюджетній системі значних грошових фондів створює можливість для забезпечення рівномірного розвитку економіки і соціальної сфери на всій території країни через мане­врування у розподілі коштів, нівелюючи наслідки нерівномірного розміщення продуктивних сил та соціальні наслідки розшаруван­ня громадян за їхніми матеріальними статками. .

Варіант 2. Основним джерелом формування бюджету є ВВП. Права дер­жави в його розподілі ґрунтуються на двох чинниках. По-перше, на виконанні нею зазначених суспільних функцій. Централізація частини ВВП у бюджеті є, по суті, платою суспільства за вико­нання державою її функцій. По-друге, держава може брати участь у розподілі ВВП як один із суб'єктів його створення, бу­дучи власником засобів виробництва у державному секторі, тоб­то виконуючи підприємницьку діяльність. Характер і масштаби участі держави у розподілі ВВП залежать від моделі фінансових відносин у суспільстві. Причому саме порядок і рівень бюджет­ної централізації ВВП визначають той чи інший вид моделі.

Між бюджетом і ВВП існує складна система взаємозв'язку. Важливим чинником збільшення доходів бюджету є зростання ВВП. При цьому за умови стабільних пропорцій його розподілу, зростають доходи всіх суб'єктів розподільних відносин, у тому числі і держави. Однак стабільне зростання ВВП створює пере­думови для зменшення частки держави, оскільки її потреби на фінансове забезпечення виконання встановлених функцій відно­сно стабільні. Це поступово веде до зменшення рівня оподаткування юридичних і фізичних осіб, а відповідно до збільшення ча­стки ВВП на споживання й виробничі потреби.