Робота в аудиторії

1. Запишіть словосполучення з поданих слів. З'ясуйте морфо­логічні ознаки прикметників: які граматичні значення виражає їх закінчення; чим зумовлюються граматичні значення прикметників.

Ранковий (сонце), південний (край), неспокійний (молодість), легкокрилий (голубінь), неслухняний (дівчисько), спортивний (сани), маленький (поні); завітати до (крайовий, санаторій), перекласти (російський, мова), намалювати на (білий, папір); подарунок на (добрий, згадка), підпис під (газетний, стаття).

2. Запишіть подані прикметники разом з іменниками у три колонки: якісні, відносні, присвійні.

Великий поет, заповітна мрія, сільський клуб, світовий ринок, атомна електростанція, учителеве слово, яблуневий цвіт, людський потік, вовчі зуби, бджолиний рій, вороняче крило, дерев'яні сходи, рідкісний випадок, вчорашня розмова, батьківські збори, материне серце, світлий шлях.

3. Знайдіть приклади переходу прикметників з одного розряду в інший: присвійних - у відносні і якісні; відносних - у якісні.

І думка стала словом, І в поглядах – пісні, Коли в цвіту медовім Черешні запашні! (Рил). 2. Яка земля! Яка велика доля! Які дороги поколінь. Бурхливість рік моїх, і росні квіти в лузі, і сива гордість снігових вершин, і волош­кова даль на виднокрузі, і сонця вічний плин (Нагн.). 3. Дитинству все казковим видається, – не збіднюйте ж душі його красу! (Низ.). 4. То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст зелений, то золотим дощем лились пісні (Л. Укр.). 5. Україна моя починається там, де доля моя усміхається, і, як небо, як даль солов'їна, не кінчається Україна (Осад.). 6. ...Вже поїзди все горе перевезли, Вдовину тугу заспокоїв час (Г. Ч.). 7. Пливли вінки купальські по воді... (Г. Ч.). 8. За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата (Сим.). 9. Ах, скільки струн в душі дзвенить! Ах, скільки срібних мрій літає! В які слова людські їх влить?! (Олесь). 10. Чорні думоньки нависли. Змовкли співи хорові. Серце міцно муки стисли Дніпрові (Чупр.). 11. Будь мені як королева з казки, Що заснула серед срібних рож (Леп.).

4. Подані прикметники разом з іменниками залишіть у родовому та орудному відмінках множини. Поясніть відмінкові закінчення.

Рання вишня, історичний меч, білолице дівча, осіннє листя.

5. Утворіть форми вищого і найвищого ступенів прикметників. Поясніть творення синтетичних та аналітичних форм.

Бадьорий, густий, вузький, дорогий, дужий, гарний, по­ганий, таємничий, важкий, високий, змістовний, відпо­відальний, інтелігентний.

6. Запишіть речення, розкриваючи дужки, так, щоб прикмет­ник мав форми: у І абзаці - вищого ступеня (просту); у ІІ абзаці - найвищого ступеня (просту); у ІІІ абзаці - вищого і найвищого ступеня (складену). Рід, число і відмінок визначайте за зв'язком з іменником. З'ясуйте, в яких реченнях форма вищого або найвищого ступеня вживається у складі порівняльного звороту або з підсилюючою часткою чи прислівником.

I.1. На якійсь відстані від лісу з'явилося троє людей. Тепер вони здавалися значно (великий) (Я. Колос.). 2. За всі слова (дорогий) мить мовчання, Коли шумлять смерекові ліси... (М. Тк.). 3. Страх поціляє в спину, рви його темні сіті. (Високий) за Людину Бога нема у світі (Б. Ол).

2. 1. У всі віки на всіх перепуттях історії хліб був (великий) з багатств (Земл.). 2. – Кілька днів тому в бою я втратив свого (дорогий) друга (А. Гайдар). 3. Чи то цвіт біліється рясний, Чи з-під хустки сивина вдовина? Чи зоря проміниться (високий), Чи сльозинки трепетний наплив?.. (Кол).

ІІІ. 1.Облога Дніпра ставала ще (відчутний і вражаючий) (Баш). 2. За життя родичів дівчина зазнала (добрий, ліпший) часів (Л. Укр.). 3. До старої дідусь повернувся, Бачить: царський палац препишний... (О. Пушкін).

7. З'ясуйте, чому подані прикметники не утворюють ступенів порівняння. Перевірте за іншими ознаками їх належність до розряду якісних. Спробуйте до окремих із них додати слова зовсім, вкрай і подібні, що дорівнюватиме значенню «найменший ступінь (міра) вияву ознаки пред­мета».

Босий, голий, німий, прездоровий, синенький, старезний, оранжевий, брунатний, кислуватий, густий-прегустий, тем­но-сірий, прадавній, ультрамодний, замалий, предивний, презлющий.

8. Перепишіть прикметники разом з іменниками, замінивши крапки, закінченням. Як розрізнити тверду і м'яку групу прикметників?

Дрібн.. дощ, враніш.. туман, друж.. сміх, дружн.. бригади, дружн.. порада, городн.. культура, тутешн.. житель, придорожн.. стовп, прямокутн.. трикутник.

9. Провідміняйте подані прикметники і поясніть їх відмінкові закінчення.

Добовий (термін), ранній (сніг), безкраїй (степ).

10. Випишіть прикметники: 1) короткі, 2) повної стягненої і 3) повної нестягненої форм. Поясніть їх уживання в сучасній українській літературній мові.

Давно було. Дітей маленьких двоє,

Побравшись за руки, по квітчастих

Лугах підгірських стежкою вузькою

Поперек нив в жарку літнюю днину

Ішли з села.

Старшенький хлопчик був

Біловолосий, з синіми очима,

З конем вербовим у руці.

І. Франко

Є слова, що білі-білі

Як конвалії, квітки,

Лагідні, як усміх ранку,

Ніжносяйні, як зірки.

Є слова, як жар пекучі,

І отруйні, наче чад...

В чарівне якесь намисто

Ти нанизуєш їх в ряд.

О. Олесь

Плач же, серце, плачте, очі,

Поки не заснули,

Голосніше, жалібніше,

Щоб вітри почули,

Щоб понесли буйнесенькі

За синєє море

Чорнявому, зрадливому

На лютеє горе!

Т. Шевченко

Радуйся, ниво неполитая!

Радуйся, земле, не повитая

Квітчастим злаком! Розпустись!

Рожевим крином процвіти!

І люди темнії, незрячі,

Дива господнії побачать.

Т. Шевченко

11. Зробіть морфологічний розбір прикметників.