- •Сутність маркетингу. Історія розвитку маркетингу
- •Концепції маркетингу. Еволюція концепцій маркетингу
- •Основні поняття маркетингу
- •Суб’єкти маркетингу та сутність еволюції концепцій маркетингу
- •Елементи маркетингу
- •6. Види маркетингу
- •Принципи маркетингу і сучасні тенденції маркетингу
- •8.Розкрити завдання та функції маркетингу
- •Сутність управління маркетингом, концепції управління маркетингом
- •11. Організаційна структура служб маркетингу
- •12. Суть процесу управління маркетингом
- •13. Сегментування ринків, фактори за якими відбувається сегментування ринків
- •14. Позиціювання товару на ринку. Способи позиціювання товару на ринку
- •18. Етапи проведення маркетингового дослідження
- •15. Поняття маркетингового дослідження. Суть і задачі маркетингових досліджень.
- •17. Цілі і принципи маркетингових досліджень
- •16. Структура маркетингових досліджень
- •19. Види інформації. Джерела маркетингової інформації
- •20. Поняття первинної інформації. Методи збору первинної інформації
- •21. Способи зв’язку з аудиторією. Переваги та недоліки цих способів.
- •22. Методи проведення маркетингових досліджень
- •25.Класифікація ринків, основні ознаки класифікації ринків.
- •27.Поняття про товар, основні ознаки, рівні товару
- •26.Сутність, цілі і структура і завдання маркетингової товарної політики.
- •28.Поняття товару. Класифікація товарів.
- •29.Поняття конкурентоспроможності. Етапи оцінки конкурентоспроможності товару.
- •30.Типи товарів,які можна віднести до нових. Етапи розробки нових товарів.
- •32.Організація управління продукцією.
- •37.Ціна, значення ціни, як встановлюються ціни, фактори, що впливають на встановлення ціни
- •45. Державне регулювання цін
- •46. Сутність, основні інструменти маркетингової політики комунікації
- •47. Поняття реклами, як засобу просування товару на ринок. Види і моделі реклами.
- •48. Стимулювання збуту, засоби стимулювання збуту. Пропаганда, інструменти пропаганди.
- •50. Завдання маркетингової політики комунікації. Етапи просування товарів на ринок.
- •51. Цільові аудиторії реклами. Неекономічні цілі рекламної компанії.
- •49. Персональний продаж. Які прийоми комунікацій ви знаєте?
- •52. Вибір засобів реклами. Основні носії реклами, їх скорочена характеристика
- •53. Процес підготовки рекламного звернення. Види рекламного звернення.
- •54. Рекламний бюджет. Методи розрахунку рекламного бюджету.
- •55. Попередня оцінка ефективності реклами. Пропаганда, інструменти пропаганди.
- •56. Посередницька діяльнісь. Суть та значення. Види посередників.
- •57. Поняття каналу розподілення. Функції та завдання каналів розподілення.
- •58. Рівні каналів розподілення
- •59. Сутність посередництва. Види торгівельних посередників.
- •60. Сутність товароруху. Основні витрати товароруху.
- •62. Поняття стратегії. Конкурентні стратегії фірми
- •63. Стратегії фірми по відношенню до товару
- •64. Планування маркетингу. Програма фірми.
- •65. Маркетинговий контроль види маркетингового контролю.
19. Види інформації. Джерела маркетингової інформації
У маркетингу розрізняють два види інформації: первинну і вторинну.
Первинною називається інформація‚ що збирається безпосередньо на об’єктах спостереження для досягнення конкретної мети дослідження фірми.
Вторинна інформація — це інформація, яка вже зібрана (а іноді частково оброблена та систематизована) іншими і для інших цілей, існує в опублікованому вигляді, але придатна до використання для досягнення мети, що ставить перед собою фірма в конкретній ситуації.
Практично всі керівники використовують вторинну інформацію для прийняття управлінських рішень. Цей вид інформації у свою чергу поділяється на внутрішню і зовнішню вторинну інформацію.
Внутрішня вторинна інформація — це дані, що збираються та узагальнюються всередині підприємства. Це бухгалтерські звіти, звіти про обсяг закупівель, продажу тощо.
Зовнішня вторинна інформація — це інформація, опублікована за межами фірми.
Джерела маркетингової інформації. Серед найбільш важливих видів джерел вторинної маркетингової інформації можна виділити:
внутрішні джерела компанії: періодичні звіти спеціалізованих груп співробітників і підрозділів, поточні інформаційні звіти підрозділів;
опубліковані джерела: звіти урядових агентств, звіти торговельних асоціацій, звіти з котирування акцій на біржі, статистичні звіти, наукові публікації, торговельні журнали, прес-релізи, довідники, аналітичні огляди, загальні публікації (див. додаток 1);
інші джерела: постачальники, замовники, споживачі, конкуренти, посередники, винахідники і раціоналізатори, рекламні агентства, засоби масової інформації. Окремо треба виділити поки що нетрадиційну глобальну комп’ютерну інформаційну мережу Internet, яка, безперечно, найближчим часом вийде на одне з перших місць серед використовуваних інформаційних джерел;
інформаційна індустрія: фірми‚ що займаються моніторингом, аудитом, консалтингом, дослідженнями в галузі маркетингу, інші спеціалізовані агентства‚ такі як служба газетних вирізок‚ служба перевірки реклами‚ служба кредиту тощо.
20. Поняття первинної інформації. Методи збору первинної інформації
Первинною називається інформація‚ що збирається безпосередньо на об’єктах спостереження для досягнення конкретної мети дослідження фірми.
Основними методами збирання первинної інформації є опитування, спостереження, експеримент та імітація.
Опитування — ще й досі основний і найпоширеніший метод збирання первинної інформації, хоч останнім часом він поступово здає свої позиції. Опитування — це інтерв’ю, узяте в респондента під час особистої зустрічі, телефоном чи поштою за допомогою опитувального листка (анкети).
Cпостереження — це реальна оцінка ситуації за допомогою систематичного обліку поведінки суб’єктів без словесної чи іншої комунікації і без впливу на об’єкт спостереження. Об’єктом спостереження є, як правило, споживач, його поведінка в крамниці, перед вітриною, рекламним оголошенням, його реакція на ті чи ті події. Спостереження використовується не так часто, як опитування. Воно здебільшого служить для визначення мети дослідження чи узагальнення суджень. Перевагами спостережень проти опитувань є їх незалежність від бажання чи небажання об’єкта співпрацювати, можливість реєстрації неусвідомленої поведінки, а також урахування впливу чинників навколишнього бізнес-середовища. Недоліками спостережень є складність забезпечення репрезентативності вибірки, суб’єктивізм спостерігача, неприродність поведінки об’єкта спостереження (якщо він здогадується, що за ним спостерігають).
Спостереження можна проводити як у реальних умовах (польові), так і в лабораторіях, з безпосередньою участю дослідника чи без нього (спостереження збоку), епізодично чи регулярно, з використанням спеціальних технічних засобів (приладів, реєстраторів) чи без них, із повним чи вибірковим охопленням споживачів.
Експеримент — це отримання інформації про взаємозв’язок між залежними і незалежними змінними, наприклад, між графіком рекламування і кількістю клієнтів, рівнем цін і обсягами продажу тощо. Об’єктами експериментів можуть бути ринки чи їхні сегменти, товари, ціни, процеси збуту, реклама та ін., а їх місцем — як реальні умови, так і спеціальні лабораторії.
Імітація — це відтворення дії різних маркетингових чинників за допомогою економіко-математичних моделей та ЕОМ. Саме імітація, незважаючи на певні складності (потреба у висококваліфікованих фахівцях, спеціальному обладнанні, програмах) останнім часом набуває пріоритетного значення в маркетингових дослідженнях.