45. Державне регулювання цін

Цей фактор, як і інші зовнішні фактори, фірма "вимушена" взяти до уваги (в разі застосування жорсткого регулювання цін) і знайти в межах закону шляхи пристосування до цих факторів (за умови непрямого регулювання цін державою). Які форми маже приймати державне регулювання цін? — Це може бути введення фіксацій, заборон, узгоджень та ін.

"Жорстке" регулювання передбачає встановлення урядом фіксованих цін на товар.

"М'яке" регулювання здійснюється через:

"заморожування цін"—збереження існуючого рівня цін або заборона їх підвищення;

встановлення цін втручання — мінімальних закупівельних цін;

встановлення економічних параметрів діяльності галузей-монополістів (обсягу інвестицій, тарифних ставок оплати праці, цін на продукцію та ін.);

встановлення мінімальних і максимальних цін, граничного рівня рентабельності.

Непряме державне регулювання передбачає:

встановлення загальних принципів формування цін ("правил гри");

заборону домовленостей між фірмами щодо спільного формування ціни, а саме:

• заборона горизонтального фіксування цін (обмеження через законодавство виробників або оптової та роздрібної торгівлі в спробі домовитися про ціни);

• заборона вертикального фіксування цін (обмеження можливостей виробників або оптової торгівлі вимагати продаж товару за конкретними цінами, встановлюючи таким чином контроль роздрібних цін);

встановлення антидемпінгового мита на імпортовані товари;

ратифікування цін—обов'язкове інформування відповідних державних органів про наміри виробника підвищити ціни;

узгодження політики цін завдяки використанню:

• "контрактів стабільності" (підприємство отримує право підвищувати ціни на одні товари, одночасно знижуючи ціни на інші);

• "програмних контрактів" (держава сприяє еволюції цін, які забезпечують підприємству досягнення конкурентоспроможності продукції на зовнішніх ринках);

• "контрактів проти підвищення цін" (держава бере на себе зобов'язання не вживати заходів, які можуть призвести до зростання витрат на виробництво);

створення відповідної системи оподаткування.

46. Сутність, основні інструменти маркетингової політики комунікації

Маркетингова комунікаційна політика (маркетингова політика комунікацій) — перспективний курс дій фірми, спрямований на забезпечення взаємодії з усіма суб'єктами маркетингової системи з метою задоволення потреб споживачів і отримання прибутку.

Основними елементами комплексу просування є:

Реклама — будь-яка платна форма неперсонального представлення і просування товару, послуг, ідей через засоби масової інформації, а також з використанням прямого маркетингу;Стимулювання збуту — форма просування товарів шляхом короткострокового використання стимулів з метою заохочення споживачів і посередників до здійснення купівлі.Паблік рилейшнз (PR), або зв'язки з громадськістю—діяльність, спрямована на формування і підтримку сприятливого іміджу фірми через налагодження стосунків між організацією та різноманітними контактними аудиторіями, ініціювання самою фірмою поширення інформації про товари, ідеї, послуги, яка подається як новина, а також запобігання та усунення небажаних чуток і дій, які можуть зашкодити діяльності фірми;Особистий продаж — вид просування, який передбачає особистий контакт продавця з одним або кількома покупцями з метою продажу товару та налагодження тривалих стосунків з клієнтами.

До синтетичних засобів можна віднести :виставки (мають як правило інформаційний характер) та ярмарки (мають як правило комерційний характер);спонсорство – система взаємовигідних договірних відносин між спонсором, який є постачальником коштів, і репацієнтом – стороною, яка їх отримує в особі індивідів, груп, організацій з метою досягнення спонсором певних маркетингових комунікаційних цілей;брендинг – діяльність зі створення та реалізації бренду та управління ним. БРЕНД – образне поєднання самого товару або послуги з набором властивих йому характеристик, очікувань та асоціацій, які виникають у споживача товару. інтегровані маркетингові комунікації в місцях продажу – це комплексний синтетичний засіб маркетингових комунікацій, який вимагає прийомів реклами, стимулювання збуту, персонального продажу, PR у місцях продажу товарів.