6. Принципи маркетингу і сучасні тенденції маркетингу

Принципи маркетингу — основні положення, обставини, вимоги, які визначають сутність маркетингу та покладені в його основу. До основних принципів можна віднести:

• орієнтованість на споживача, його потреби і вимоги, що передбачають пропонування ринку не товарів та послуг, а засобів вирішення проблем споживачів;

• гнучкість у досягненні поставленої мети шляхом адаптації до вимог ринку з одночасним спрямованим впливом на нього;

• комплексний підхід до розробки маркетингових планів, який передбачає використання не окремих маркетингових заходів, а комплексу маркетингу, поєднання окремих елементів якого дозволяє досягти визначених цілей;

• спрямованість на довгострокову перспективу розвитку фірми.

Наведеним переліком принципи маркетингу не обмежуються. Так, одні вчені-економісти називають одинадцять принципів маркетингу, інші — вісім, серед яких:

• дотримання взаємодії та міжгалузевої координації планів з метою збалансованості попиту та пропозицій;

• концентрація зусиль на досягненні кінцевого результату виробничо-експортної діяльності фірми;

• оптимальне використання в управлінні централізованих та децентралізованих засад, тобто постійний пошук і реалізація резервів, підвищення ефективності виробничо-збутової діяльності через залучення до творчої роботи всіх працівників фірм;

• науковий підхід до вирішення маркетингових проблем, тобто систематичний аналіз, використання програмно-цільового методу управління, маркетингових досліджень, а також зворотного зв'язку та інші.

Сучасному маркетингу характерні такі тенденції розвитку:

1. Зростання інвестицій у розвитку маркетингової діяльності

2. Удосконалення маркетингової інфраструктури

3. Технічне удосконалення маркетингу.

4. Підвищення культури маркетингу.

5. Зміни цільової орієнтації

6. Проникнення маркетингу в нові області

8.Розкрити завдання та функції маркетингу

 Основні стратегічні завдання: визначення стратегії поведінки фірми на ринку; вибір і освоєння цільових ринків; створення нових товарів, збутових і комунікаційних маркетингових систем.

 Основні тактичні завдання: виявлення існуючих і потенційних бажань споживачів та попиту на товар і на цій основі обґрунтування доцільності їх виробництва; організація НДДКР з урахуванням вимог ринку для створення нової продукції, її модифікації, узгодження її споживчих властивостей з потребами ринку; планування й координація виробничої, збутової й фінансової діяльності ринку з урахуванням умов ринку; організація та вдосконалення системи й методів збуту продукції; реалізація маркетингової політики ціноутворення; здійснення заходів щодо маркетингових комунікацій; аналіз маркетингової діяльності.

Маркетингова діяльність може бути представлена як послідовність певних етапів, кроків на ринку, що їх має зробити виробник на шляху до споживача. Цих кроків є сім, їхня кількість зумовлена кількістю узагальнених функцій маркетингу:

1) Маркетингові дослідження передбачають пошук відповідей на запитання: На яких ринках слід працювати? Яка місткість цих ринків, тенденції розвитку ринку? Яка конкурентоспроможність товарів фірми? У яких нових товарах є потреба, яка їхня ринкова та виробнича харак­теристика? Хто є основними конкурентами?

2) Розробка стратегії маркетингу. На основі проведеного маркетингового та ситуаційного аналізу розробляється стратегія маркетингу — плани реалізації маркетингових цілей. Стратегія ґрунтується на аналізі стану підприємства, оцінюванні привабливості ринків і потребує розробки заходів товарної, цінової, політики розподілу, а також просування товару.

3) Товарна політика фірми є третьою складовою маркетингових функцій, одним із чотирьох елементів комплексу маркетингу (marketing mix), що включає визначення споживчих характеристик товару та його позиціювання на ринку, розробку асортименту та засобів маркетингової підтримки на різних етапах життєвого циклу.

4) Цінова політика є складовою конкурентоспроможності товару, її кінцева мета — визначити цінову стратегію, конкретну ціну товару, коли та як змінювати ціни.

5) Політика розподілу передбачає вибір системи розподілу; вибір типу торгових посередників та конкретних фірм, через які буде здійснюватися збут продукції; прийняття рішення щодо стратегій комунікацій в каналах збуту та управління каналами розподілу.

6) Комунікаційна політика здійснюється за допомогою таких основних засобів комунікацій як реклама, персональний продаж, стимулювання збуту, заходи паблік рилейшнз, прямий маркетинг.

7) Контроль маркетингу включає контроль результатів маркетингової діяльності фірми та маркетинговий аудит (аудит зовнішнього середовища цілей та стратегій маркетингу, маркетингових заходів та організаційної структури маркетингу).