3. Основні поняття маркетингу

До основних понять маркетингу належать: ринок, нужда, потреба, товар, обмін, угода, ринок.

Нужда (первинна потреба) – це фізіологічна потреба людини (в їжі, одязі, теплі тощо).

Потреба (вторинна потреба) – це суб’єктивне відчуття недостатнього задоволення, завжди пов’язане з намаганням людини позбутися чи принаймні зменшити відчуття (залежить від соціально-культурного рівня людини).

Попит – це потреба, підтверджена купівельною спроможністю. Чим більше товар відповідає бажанням споживача, тим більший успіх матиме виробник.

Товар – це все те, що може задовольнити потреби, бажання чи попит і пропонується на ринку з метою привернення уваги, придбання, використання чи споживання (вироби, послуги, інформація тощо).

Обмін – це акт отримання від когось бажаного продукту з пропозицією чогось натомість. Розрізняють товарно-грошовий (товар-гроші) або бартерний (товар - товар). Для того, щоб пройшов обмін, є необхідним виконання п’яти умов:

• сторін повинно бути як мінімум дві;

• кожна сторона повинна мати те, що мало б цінність для іншої сторони.

• кожна сторона повинна бути здатна здійснити комунікацію свого товару;

• кожна сторона повинна бути зовсім вільною в прийняті або відмовленні пропозиції іншої сторони;

• кожна сторона повинна вірити в доцільність або прагнення мати справу з іншою стороною.

Угода – комерційний обмін цінностями між двома сторонами.

Для здійснення угод необхідно виконання декількох умов:

• повинно бути не менше двох об’єктів, що здійснюють угоду;

• узгоджені умови її здійснення;

• узгоджений час здійснення;

• узгоджене місце здійснення.

Ринок – економічний механізм, за допомогою якого відбувається погодження і реалізація економічних інтересів між виробниками і споживачами в процесі обміну через механізм ринкових цін.

4. Суб’єкти маркетингу та сутність еволюції концепцій маркетингу

До суб’єктів маркетингу можна віднести: виробництво, обслуговуючі організації, підприємства оптової і роздрібної торгівлі, споживачів (проміжних і кінцевих), фахівців з маркетингу.

За Ф.Котлером існує п'ять концепцій управління маркетингом — концепція вдосконалення виробництва, концепція вдосконалення товару, концепція інтенсифікації комерційних зусиль, концепція маркетингу та концепція соціально-етичного маркетингу. До цього переліку слід додати нову концепцію управління маркетингу — маркетинг стосунків, запропоновану у 80-х роках шведськими вченими.

Виробнича концепція, як видно з назви, визначальним фактором орієнтації фірми у ринковому просторі висуває виробництво. Споживачі надають перевагу дешевим і доступним для придбання товарам. А висока ефективність виробництва дає змогу підтримувати низькі витрати і, таким чином, забезпечувати низькі ціни.

Цей підхід виправданий в одному з трьох випадків: існує дефіцит товарів; попит можна збільшити, знижуючи ціну; існує можливість зменшити витрати завдяки збільшенню обсягів виробництва. Виробнича концепція характерна для першого етапу маркетингу (1860—1920 р.), коли попит на товари перевищував пропозицію.

Товарна концепція (1920 – середина 1930-х на пріоритетне місце ставить товар і виходить з того, що споживачі віддадуть перевагу товару з найкращими властивостями. Діяльність підприємства зорієнтована на його постійне вдосконалення та розробку достатньої кількості модифікацій товару.

Серединою 30-х рр. датується поява збутової концепції (1930 – середина 50-х). Збутова концепція виходить з того, що споживач не купуватиме товар фірми у достатній кількості, якщо фірма не докладе значних зусиль щодо просування товару та його збуту (реклама, переконливі методи продажу, знижки тощо).

Маркетингова концепція. (середина 50х – 1980р.) Неважко здогадатися, що за орієнтир фірми обираються потреби споживачів, які потрібно задовольнити краще, ніж це роблять конкуренти.

Концепція соціально-етичного маркетингу. (1980 – 1995 рр.). До формули "маркетинг як діяльність, орієнтована на задоволення потреб споживача", слід додати "з одночасним поліпшенням життєвого рівня всього суспільства". Така концепція отримала назву соціально-етичного маркетингу.

Реалізація концепції соціально-етичного маркетингу вимагає збалансування трьох факторів: прибуток організації; рівень задоволення запитів споживачів; врахування інтересів суспільства.

Концепція маркетингу стосунків. (з 1995 р.) Маркетинг стосунків передбачає спрямованість маркетингової діяльності фірми на встановлення довгострокових, конструктивних, привілейованих стосунків з потенційними клієнтами. Орієнтація на створення довгострокових відносин між клієнтами, постачальниками, посередниками пояснює розширення спектру маркетингових функцій. Крім дослідження ринку, планування, стимулювання збуту з'являється функція взаємодії з покупцем.