- •Сутність маркетингу. Історія розвитку маркетингу
- •Концепції маркетингу. Еволюція концепцій маркетингу
- •Основні поняття маркетингу
- •Суб’єкти маркетингу та сутність еволюції концепцій маркетингу
- •Елементи маркетингу
- •6. Види маркетингу
- •Принципи маркетингу і сучасні тенденції маркетингу
- •8.Розкрити завдання та функції маркетингу
- •Сутність управління маркетингом, концепції управління маркетингом
- •11. Організаційна структура служб маркетингу
- •12. Суть процесу управління маркетингом
- •13. Сегментування ринків, фактори за якими відбувається сегментування ринків
- •14. Позиціювання товару на ринку. Способи позиціювання товару на ринку
- •18. Етапи проведення маркетингового дослідження
- •15. Поняття маркетингового дослідження. Суть і задачі маркетингових досліджень.
- •17. Цілі і принципи маркетингових досліджень
- •16. Структура маркетингових досліджень
- •19. Види інформації. Джерела маркетингової інформації
- •20. Поняття первинної інформації. Методи збору первинної інформації
- •21. Способи зв’язку з аудиторією. Переваги та недоліки цих способів.
- •22. Методи проведення маркетингових досліджень
- •25.Класифікація ринків, основні ознаки класифікації ринків.
- •27.Поняття про товар, основні ознаки, рівні товару
- •26.Сутність, цілі і структура і завдання маркетингової товарної політики.
- •28.Поняття товару. Класифікація товарів.
- •29.Поняття конкурентоспроможності. Етапи оцінки конкурентоспроможності товару.
- •30.Типи товарів,які можна віднести до нових. Етапи розробки нових товарів.
- •32.Організація управління продукцією.
- •37.Ціна, значення ціни, як встановлюються ціни, фактори, що впливають на встановлення ціни
- •45. Державне регулювання цін
- •46. Сутність, основні інструменти маркетингової політики комунікації
- •47. Поняття реклами, як засобу просування товару на ринок. Види і моделі реклами.
- •48. Стимулювання збуту, засоби стимулювання збуту. Пропаганда, інструменти пропаганди.
- •50. Завдання маркетингової політики комунікації. Етапи просування товарів на ринок.
- •51. Цільові аудиторії реклами. Неекономічні цілі рекламної компанії.
- •49. Персональний продаж. Які прийоми комунікацій ви знаєте?
- •52. Вибір засобів реклами. Основні носії реклами, їх скорочена характеристика
- •53. Процес підготовки рекламного звернення. Види рекламного звернення.
- •54. Рекламний бюджет. Методи розрахунку рекламного бюджету.
- •55. Попередня оцінка ефективності реклами. Пропаганда, інструменти пропаганди.
- •56. Посередницька діяльнісь. Суть та значення. Види посередників.
- •57. Поняття каналу розподілення. Функції та завдання каналів розподілення.
- •58. Рівні каналів розподілення
- •59. Сутність посередництва. Види торгівельних посередників.
- •60. Сутність товароруху. Основні витрати товароруху.
- •62. Поняття стратегії. Конкурентні стратегії фірми
- •63. Стратегії фірми по відношенню до товару
- •64. Планування маркетингу. Програма фірми.
- •65. Маркетинговий контроль види маркетингового контролю.
55. Попередня оцінка ефективності реклами. Пропаганда, інструменти пропаганди.
Попередня оцінка ефективності реклами завершує планування рекламної компанії. При цьому аналізуються відповіді на такі питання:наскільки ефективно рекламне звернення привертає увагу цільової аудиторії
наскільки повно повідомляється про споживчі характеристики товару;наскільки чітко викладені аргументи;наскільки виразні художні засоби.
Економічна ефективність реклами визначається за рекламним доходом та рекламним прибутком.Рекламний прибуток – різниця між рекламним доходом і витратами на рекламу.
Паблік рилейшнз (PR) (пропаганда), або зв'язки з громадськістю—діяльність, спрямована на формування і підтримку сприятливого іміджу фірми через налагодження стосунків між організацією та різноманітними контактними аудиторіями, ініціювання самою фірмою поширення інформації про товари, ідеї, послуги, яка подається як новина, а також запобігання та усунення небажаних чуток і дій, які можуть зашкодити діяльності фірми.Інструменти пропаганди:через пресу (публікації, інтерв’ю);через кіно, теле та відеофільми;громадська та добродійна діяльність;ювілейні фірмові заходи;лобізм – робота із законодавцями та урядовими чиновниками.
56. Посередницька діяльнісь. Суть та значення. Види посередників.
Посередницька діяльність - це діяльність з надання послуг щодо здійснення взаємодії між сторонами соціально-трудових відносин в питаннях налагодження діалогу між ними, формування і функціонування примирних органів (примирної комісії, примирної комісії за участю незалежного посередника, трудового арбітражу), вироблення узгодженого рішення, здатного задовольнити обидві сторони соціально-трудових відносин, реалізації рішень примирних органів з метою вирішення колективного трудового спору.
Залежно від того, чи перебирає посередник право власності на товар, а також від чийого імені він діє, можна виділити чотири типи посередників:
дилер (діє від свого імені, за свій рахунок);
дистриб’ютор, джобер (діє від чужого імені, за свій рахунок);
комісіонер, консигнатор (діє від свого імені, за чужий рахунок);
агент, брокер, маклер, комівояжер (діє від чужого імені, за чужий рахунок).
Дилер – придбає товар за договором поставки і стає власником продукції після оплати поставки. Дилери звичайно закуповують і продають товари тривалого користування, які потребують значних обсягів сервісу, який здійснює сам дилер та його партнери (наприклад автомобілі).
Дистриб'ютор – посередник, який отримує право збувати товари фірми – виробника на певній території і у визначений термін. Він не є власником товару, а тільки отримує право його продажу. Може діяти від свого імені. Дистриб’ютори здійснюють збут оптових партій продукції великих виробників, з якими укладають довгострокові контракти.
Джобер – посередник, які скуповують невеликі оптові партії товарів для їх швидкого перепродажу (наприклад книжки).
Комісіонер – посередник, який укладає угоду про поставку від свого імені, але не є власником товару й працює за рахунок фірми – виробника. Він одержує відсоток із суми проведеної операції.
Агент – посередник, який є юридичною особою і представляє інтереси певних виробників при збуті їх товарів, укладаючи угоди від імені та за рахунок господаря.
Збутові агенти звичайно працюють на основі агентських угод.
Брокери (маклери) – це фірма або окремий незалежний торговий посередник, який зводе продавця і покупця, укладаючи угоду на комісійній основі.
Комівояжер – службовець підприємства, який займається пошуком клієнтів, чий обсяг повноважень регулюється керівництвом фірми.
Крім зазначених вище, слід назвати інші типи торгових посередників:
Торгові представники – посередники, які є юридичними особами, що укладають угоди і ведуть справи кількох фірм. Їх винагорода залежить від обсягу збуту продукції. На відміну від комівояжерів, торговий представник діє самостійно.
Торгові синдикати організовуються шляхом виведення відділу збуту зі структури фірми.
Торгові дома – це великі оптово – роздрібні фірми, які займаються не тільки торговельно – посередницькою діяльністю, а й інвестуванням капіталу у виробництво, здійснюючи складування, страхування продукції, організовуючи оптову і роздрібну торгівлю. Членами торгових домів зазвичай є підприємства – виробники.