Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы на екзамен с админки.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
210.69 Кб
Скачать

42. Функції місцевих державних адміністрацій

Функції місцевих державних адміністрацій відзначаються багатоманітністю й охоплюють майже всі сфери суспільного життя на відповідній території.

За формами діяльності можна виділити нормотворчу, установчу, правозастосовчу (виконавчо-розпорядчу), контрольну функції місцевих держадміністрацій. Серед них приіоритетною безумовноє правозастосовча, оскільки мова йде про органи виконавчої влади на місцях, які повинні забезпечувати виконання Конституції, законів України, актів Президента і Кабінету Міністрів України, а також інших органів виконавчої влади вищого рівня в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Значне місце в діяльності місцевих держадміністрацій займає й контрольна функція, оскільки вони в межах, визначених Конституцією й законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за:

*збереженням і раціональним використанням державного майна;

*станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов’язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням заподіяних державі збитків;

*використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів;

*додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров’я, материнства та дитинства, сім’ї, молоді та неповнолітніх, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту;

*охороною праці та своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці;

*додержанням законодавства про державну таємницю та інформацію.

 Серед основних предметних функцій місцевих органів виконавчої влади можна виділити економічну, бюджетну, соціальну, екологічну, юрисдикційну.

43. Адміністративно-правові режими

Адміністративно-правовий режим — це певне поєднання адміністративно-правових засобів регулювання, що проявляєть ся в централізованому порядку, імперативному методі право вого впливу та юридичній нерівності суб'єктів правовідносин.

Правові режими класифікують: за масштабом волі громадян і організацій у використанні своїх можливостей для реалізації суб'єк тивних прав( пільгові - пільги для учасників бойових дій; обмежуючі - ліцензування окремих видів підприємницької діяльності); глибиною змін у конституційному статусі громадян і організацій(звичайні не змінюють конституційного статусу громадян і організацій; надзвичайні - істотно обмежують їх права і свободи, вводять особливий порядок здій снення окремих видів конституційних прав і свобод ); часом(постійні (паспортний режим) або короткочасні, ситуаційні (надзвичайний стан) режими) і територією((режими, що діють на всій території України або в окремих її регіонах чи місцях (режим прикордонної зони)) їх дії; окремими об'єктами(режими заповідників, вогне пальної зброї, отрути та ін); видами діяльності(режими оперативно-розшукової діяльності, окремих видів підприємницької діяльності та ін.) і т. под.

Усі спеціальні адміністративно-правові режими мають дві взаємопов'язані сторони: змістовну і формальну. Змістовну сторону скла дають причини і мета введення режиму, його організаційні, економічні елементи, пов'язані з ними дії. Формальна (юридична) сто рона містить такі елементи: хто, на який строк, на якій території встановлює режим; процедура його введення, здійснення, скасуван ня; система «режимних» обов'язків і прав. В Конституції України закріплено, що виключно закона ми України визначаються правові режими власності, державного кордону, воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації та інші види спеціальних правових режимів.

Надзвичайні режими — це спеціальні правові режими жит тєдіяльності населення, здійснення господарської діяльності і функціонування органів влади на території, де виникла надзви чайна ситуація. Головним в їх змісті є те, що вони істотно зміню ють правовий статус суб'єктів цієї території, у деяких випадках — систему органів виконавчої влади та органів місцевого самовряду вання, встановлюють заходи, які застосовуються для врегулювання ситуації.

Законодавство України передбачає три основні різновиди надзви чайних режимів: 1) надзвичайний стан; 2) надзвичайна екологічна ситуація; 3) воєнний стан.

Надзвичайний стан — це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях лише за наявності реальної заг рози безпеці громадян або конституційному ладу, усунення якої інши ми способами є неможливим.

Метою введення надзвичайного стану є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, нормалізація обстановки, відновлення правопорядку при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства.

Режим надзвичайного стану вводиться в Україні або в окремих її місцевостях Указом Президента України за пропо зицією Кабінету Міністрів України із затвердженням Верховною Ра дою України. А також Указом Пре зидента України за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України із затвердженням Верховною Радою України після поперед нього звернення Президента України через засоби масової інформації або в інший спосіб.

Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях може бути скасований Указом Президента України раніше строку, на який він вводиться, в разі усунення обставин, що обумовили його введення.

Правовий режим зони надзвичайної екологічної ситу ації — це особливий правовий режим, який може тимчасово зап роваджуватися в окремих місцевостях у разі виникнення над звичайних екологічних ситуацій і спрямовується для поперед ження людських і матеріальних витрат, відвернення загрози життю і здоров'ю громадян, а також усунення негативних наслідків надзвичайної екологічної ситуації.

Окрема місцевість України оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації Указом Президента України, затвердженим Вер ховною Радою України, за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України або за поданням Кабінету Міністрів України.

Воєнний стан — особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної аг ресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності Ук раїни, її територіальній цілісності та передбачає надання відпо­відним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а та кож тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження конституцій них прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інте ресів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Режим державної таємниці.  Україна вживає заходів щодо засекречування та охорони певної інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку з метою захисту життєво важливих інтересів України. Така інформація визнається у порядку, встановленому Законом України «Про державну таємницю» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну таємницю»), державною таємницею та підлягає охороні з боку держави. Перелік та зміст інформації, що може бути віднесена до державної таємниці, визначаються у цьому Законі та вмотивованими рішеннями держав них експертів з питань таємниць. Відомості, що становлять держав ну таємницю, публікуються в офіційних державних виданнях.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.