- •1. Адміністративне право як галузь права, галузь законодавства як галузь науки.
- •2. Управління в галузі освіти
- •3. Структура кУпАп
- •4. Предмет адміністративного права
- •5. Загальна характеристика адміністративного законодавства у соціально-культурній сфері.
- •20. Організація управління державною службою.
- •21.Поняття та особливості адміністративного примусу.
- •22. Характеристика матеріальних та процесуальних адміністративно-правових норм (поділ за регулятивною спрямованістю).
- •23. Поняття та види методів державного управління.
- •24.Адміністративний примус. Заходи адміністративного примусу.
- •30. Порядок призначення голови місцевої державної адміністрації та формування її складу.
- •31.Поняття та основні форми систематизації адміністративного законодавства
- •32. Вимоги до правових актів управлінської діяльності
- •33. Методи державного управління та їх види.
- •Заходи адміністративного припинення
- •Суб’єкти адміністративного права
- •Поняття, система та класифікаційна характеристика суб’єктів адміністративного права
- •Громадяни України, іноземці та особи без громадянства
- •Об’єднання громадян
- •Органи виконавчої влади
- •Президент України
- •39.Кабінет Міністрів України
- •40. Державні службовці
- •41. Підприємства, установи й організації
- •42. Функції місцевих державних адміністрацій
- •43. Адміністративно-правові режими
- •43. Види адміністративно-правових відносин та їх характеристика
- •44. Повноваження місцевих держаних адміністрацій у галузі бюджету та фінансів
- •45. Адміністративна реформа в Україні: шляхи реалізації
- •46. Система органів виконавчої влади та принципи її побудови
- •47. Види звернень громадян та строки їх розгляду
- •48. Ознаки адміністративного правопорушення (проступку).
- •49. Поняття адміністративної правоздатності та адміністративної дієздатності суб’єктів.
- •50. Президентський контроль у сфері виконавчої влади.
- •51. Види додаткових адміністративних стягнень.
- •57. Управління внутрішніми справами. Структура та повноваження органів.
- •58. Поняття та види органів виконавчої влади. (з конспекту)
- •59. Поняття та види державної служби.
- •60. Позбавлення спеціального права як вид адміністративного стягнення.
- •61. Порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •76. Президент України і система органів виконавчої влади.
- •77. Класифікація адміністративних правовідносин за станом підпорядкованості суб’єктів.
- •78. Заходи адміністративного примусу
- •79. Міністерство як центральний орган виконавчої влади.
- •80. Поняття та види форм державного управління.
- •81. Реформування центральних органів виконавчої влади: завдання, правова основа.
- •82. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •83. Граничний вік перебування на державній службі.
- •84. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності.
- •85. Поняття та форми реалізація адміністративно-правових норм.
- •86 Типи посад в державних органах
- •87. Поняття адміністративного процесу
- •88. Джерела адміністративного права
- •90. Повноваження і форми діяльності місцевих органів виконавчої влади
49. Поняття адміністративної правоздатності та адміністративної дієздатності суб’єктів.
Складовими адміністративної правосуб'єктності є адміністративна правоздатність та адміністративна дієздатність.
Адміністративна правоздатність — це здатність суб'єкта мати права і обов'язки у сфері державного управління. Правоздатність з'являється з моменту виникнення суб'єкта. Якщо йдеться про фізичну особу, — то з моменту народження громадянина; якщо про юридичну — з моменту державної реєстрації підприємства, закладу, організації. Припиняється — з моменту зникнення суб'єкта, тобто з моменту ліквідації підприємства, закладу, організації, а якщо йдеться про фізичну особу, то з моменту сзаходівті.
Адміністративна дієздатність — це здатність суб'єкта самостійно, осмисленими діями реалізовувати надані йому права і виконувати покладені на нього обов'язки у сфері державного управління. Складовою дієздатності є адміністративна деліктоздатність, тобто здатність суб'єкта нести за порушення адміністративно-правових норм юридичну відповідальність.
Адміністративна деліктоздатність полягає у здатності фізичних осіб нести адміністративну відповідальність, а юридичних осіб — відповідальність в адміністративному порядку, включаючи матеріальну.
50. Президентський контроль у сфері виконавчої влади.
Президент України відповідно до Конституції України має широкі повноваження з контролю у сфері державного управління. Такі права йому надані як главі держави, гаранту державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Вони стосуються як формування організаційних засад системи виконавчої влади, так і змісту її функціонування.
Конституція України не містить прямої вказівки щодо президентського контролю, але здійснення його як найтісніше пов'язане з правами Президента України:
- припиняти повноваження Прем'єр-міністра України та приймати рішення про його відставку;
- призначати на посади членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняти їхні повноваження;
- скасовувати акти Кабінету Міністрів та Ради міністрів Автономної Республіки Крим (п. 9, 10, 16 частини першої ст. 106 Конституції України) та ін.
Президентський контроль у сфері виконавчої влади здійснюється як безпосередньо, так і з допомогою відповідних структур. Безпосередній контроль здійснюється при доборі кадрів і призначенні на посади та звільненні з посад міністрів, голів державних комітетів (державних служб), голів місцевих державних адміністрацій, призначенні та звільненні представників у іноземних державах, вищого керівництва Збройних Сил України тощо.
Вирішуючи питання про призначення на посаду, Президент контролює і діяльність посадових осіб, що здійснюють підбір кандидатур на відповідну посаду. За таких умов контроль слід розуміти в його широкому значенні, коли під час співбесіди, ознайомлення з інформацією, характеристиками, аналізом різних ситуацій формується уявлення про потреби кадрового забезпечення, і не лише з точки зору формальних вимог, а й багатьох інших обставин, які мають значення для функціонування виконавчої влади.
Призначаючи за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра та за його поданням — членів Кабінету Міністрів, Президент України має право скасовувати постанови та розпорядження уряду.
Важливі функції із забезпечення реалізації контрольних повноважень Президента України здійснює Головне контрольне управління Адміністрації Президента України. Відповідно до повноважень, закріплених у Положенні про Головне контрольне управління, воно здійснює перевірку виконання органами виконавчої влади, їх посадовими особами, а також організаціями указів та розпоряджень Президента України. На це управління покладено здійснення контролю за виконанням доручень Президента України на всіх рівнях виконавчої влади.
Головне контрольне управління здійснює координацію заходів щодо забезпечення контролю за виконанням актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів, доручень Глави Адміністрації Президента України та методичне керівництво діяльністю відділів контролю в апараті обласних державних адміністрацій. Такі відділи діють на основі Типового положення про відділ контролю апарату обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2002 р.). До основних завдань цих відділів віднесено:
а) здійснення контролю за виконанням законів України та інших нормативно-правових актів, актів і доручень Президента України, Кабінету Міністрів, глави Адміністрації Президента;
б) аналіз причин порушень та підготовка пропозицій щодо їх усунення;
в) підготовка інформаційних довідкових та інших матеріалів з питань виконання згаданих актів та доручень тощо.
Отже, президентський контроль у сфері виконавчої влади має конституційно-правове підґрунтя і відповідне закріплення в нормативно-правових актах. Здійснення контрольної функції, крім правового, має відповідне організаційне забезпечення. Тому президентський контроль, що здійснюється у межах конституційних повноважень Президента України, з організаційно-правової точки зору має достатні підстави для дійового впливу на стан функціонування виконавчої влади.