Об’єднання громадян

Об’єднання громадян — це добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Існують наступні об’єднання громадян:

– політична партія як об’єднанням громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їх складі;

– громадська організація як об’єднанням громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Засновниками при цьому, згідно із Законом, можуть бути повнолітні особи як з числа наших співвітчизників, так і іноземці, в тому числі особи без громадянства. Що стосується молодіжних і дитячих організацій, то законодавець допускає 15-річний вік засновників.

Легалізація (офіційне визнання) об’єднань громадян є обов’язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Реєстрація політичних партій, міжнародних громадських органі­зацій, громадських організацій здійснюється Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами органів місцевих рад.

Виділяють такі види об’єднань:

Залежно від мети, яку переслідують засновники, об’єднання громадян має статус:

– політичної партії;

– громадської організації.

За територіальним принципом виділяють лише громадські організації:

– міжнародні

‑ всеукраїнські

– місцеві

Таким чином, адміністративно-правові відносини об’єднань громадян з державою свідчать, що їх виникнення, функціонування, як і зміна та/або припинення, пов’язані виключно правовими нормами, що містяться здебільшого в адміністративному законодавстві.

Органи виконавчої влади

Органи виконавчої влади виконують функції державного управ­ління у сфері економічного, соціально-культурного та адміністративно-політичного життя країни.

Органи державної виконавчої влади — це законодавчо визначена складова державно-управлінського апарату з відповідною структурою, компетенцією і територіальним масштабом діяльності для здійснення від імені держави завдань та функцій державної виконавчої влади.

Для органів державної виконавчої влади характерні такі ознаки:

– наділені державно-владними повноваженнями;

– проводять управлінську, виконавчу та розпорядчу діяльність;

– наділені належною компетенцією, якою не наділені інші органи чи особи;

– мають внутрішню організаційну структуру;

– підзвітність і підконтрольність нижчестоящих органів вищестоящим, обов’язковість виконання розпоряджень вищестоящих органів для нижчестоящих;

– підзаконний характер їх діяльності;

– в межах своєї компетенції мають право законодавчої ініціативи через видання підзаконних нормативних актів.

Головним завданням органів виконавчої влади є здійснення державно-управлінських повноважень стосовно інших суб’єктів адміністративно-правових відносин шляхом повсякденної організації практичного виконання законодавчих та нормативно-правових актів органів держави.

Основними функціями органів виконавчої влади є прогнозування, планування, кадрова політика, фінансування, матеріально-технічне забезпечення, організація контролю та ін.