1)Склад крові.

Кров — це рухлива тканинна система, яка складається з рідкої міжклітинної речовини(плазми) і клітин(формених елементів).

До складу крові входять плазма, клітини - еритроцити та лейкоцити, кров'яні пластинки – тромбоцити (неклітинні елементи). Еритроцити, лейкоцити та тромбоцити і називають форменими елементами крові.

Плазма крові виконує роль міжклітинної речовини. Вона містить 90 % води та розчинені в ній органічні (білки - 7-8 %, вуглеводи - 0,12 %, жири - 0,7-0,8 %) й неорганічні речовини (близько 1 %). Білки плазми крові беруть участь у зсіданні крові, підтриманні гомеостазу, захисних реакціях організму.

Водний розчин солей, зокрема натрію хлориду, концентрація якого дорівнює 0,9 %, називають фізіологічним розчином. Він підтримується на сталому рівні. Його іноді використовують у медицині для поповнення об'єму крові в організмі у разі значних крововтрат і відсутності для переливання крові відповідної групи.

Фізико-хімічні властивості крові.

В організмі людини кров становить близько 7,7 % загальної маси тіла, що для людини масою 70 кг становить близько 5 л.

Колір крові визначається наявністю в еритроцитах особливого білка - гемоглобіну. Артеріальна кров характеризується яскраво-червоним забарвленням, що залежить від вмісту в ній гемоглобіну, насиченого киснем (оксигемоглобіну). Венозна кров має темно-червону з синюватим відтінком забарвлення, що пояснюється наявністю в ній не тільки окисленого, але і відновленого гемоглобіну. Чим активніше орган і чим більше віддав кисню тканинам гемоглобін, тим більш темною виглядає венозна кров.

Осмотичний тиск крові дорівнює приблизно 7,6 атм.

Температура крові коливається в межах 37-40 ° С.

У нормі рН крові відповідає 7,36. Коливання величини рН крові вкрай незначні. Так, в умовах спокою рН артеріальної крові відповідає 7,4, а венозної - 7,34.

2)Функції крові.

• Дихальна - перенос кисню від легень до тканин організму та СО2 від клітин до легень. Ця функція забезпечує енергією організм.

• Видільна- видалення з клітин та тканин організму кінцевих продуктів обміну речовин.

• Трофічна– кров розносить по тілу поживні речовини від кишечнику або з місць їх накопичення .

• Терморегуляційна(тобто збереження сталості температури тіла) - здійснюється за рахунок фізичних властивостей води плазми крові

• Гомеостатична (підтримання динамічної сталості внутрішнього середовища організму) кров, омиваючи усі органи і тканини, здатна нормалізувати склад внутрішнього середовища під контролем нервової системи.

• Захисна – лейкоцити крові забезпечують фагоцитоз, а також виділення антитіл проти антигенів; здатність крові до зсідання, внаслідок чого припиняється кровотеча (тромбоцит).

3)Групи та резус-факрор крові.

Гру́па кро́ві людини — генетично зумовлений особливий білковий склад крові. Ці білки виявляють антигенною активністю, яка проявляється аглютинацією еритроцитів.(Аглютинація (лат. agglutinatio — склеювання) — склеювання в грудочки і осідання завислих у рідині мікроорганізмів або окремих клітин — еритроцитів чи лейкоцитів). Червоні кров'яні тільця людини можуть переносити молекули, що діють як антигени, а в іншої людини еритроцити не містять таких антигенів. За системою AB0 є два основні білки еритроцитів (гемаглютиногени), позначаються літерами А і В (латинський алфавіт), та два додаткові білки плазми (гемаглютиніни)- Альфа та Бета (грецький алфавіт). Відсутність гемаглютиногенів позначають цифрою "0". За їхньою наявністю чи відсутністю визначають чотири групи крові:

• без аглютиногенів та з обома аглютинінами — (0) відома також як І

• тільки з аглютиногеном А та з аглютиніном бета — (А) відома також як ІІ

• тільки з аглютиногеном В та з аглютиніном альфа — (В) відома також як ІІІ

• з обома аглютиногенами та без аглютинінів — (АВ) відома також як IV.

Кожна з цих груп може містити або не містити ще один білок еритроцитів - резус-фактор(Rh). Резус-фактор - це антиген (білок), що знаходиться на поверхні еритроцитів, червоних кров'яних тілець. Близько 85% людей мають цей самий резус-фактор і, відповідно, є резус-позитивним. Інші ж 15%, у яких його немає, резус-негативним.

Донор та реципієнт крові повинні мати "сумісні" групи крові та резус-фактори. У середині двадцятого століття вважалося, що група 0(I)Rh(мінус) сумісна зі всіма групами. Люди з цієюї групою та Rh-фактором крові вважались "універсалами", і їх кров могла бути перелита будь-якій людині. Зараз такої практики немає, а переливання між різними групами крові неприпустимо. Несумісність групи 0(I)Rh(мінус) з іншими групами спостерігалася відносно рідко, і на це не звертали уваги, тим більше, коли йшлося про порятунок життя людини.

У плазмі групові антигени еритроцитів I групи A і B практично відсутні, тому раніше вважали, що еритроцити I групи можна змішувати з іншими групами крові без жодних наслідків.

Проте в плазмі групи I містяться аглютиніни і цю плазму можна вводити лише в дуже обмеженому об'ємі.