- •2.Товарознавча хар-ка цукру і крохмалепродуктів
- •5.Процеси, які відбуваються під час зберігання харчових продуктів. Їх вплив на харчову нешкідливість
- •6. Класифікація,характеристика споживної цінності та технолог. Властивостей маргаринів
- •7. Класифікація та характеристика споживчих та технологічних властивостей борошна.
- •8. Ковбасні вироби: класифікація, коротка характеристика окремих груп.
- •9. Прянощі та приправи: класифікація, використання.
- •10. Класифікація, характеристика споживної цінності та технологічних властивостей крупів.
- •11. Класифікація, товарознавча характеристика твердих сичугових сирів.
- •12.Характеристика умовно-придатного м'яса забійних тварин. Правила віднесення до цієї групи та умови переробки.
- •13.Властивості води у харчових продуктах. Фізіологічний вплив та вплив на споживні властивості харчових продуктів.
- •14.Товарознавча характеристика курячих яєць
- •15.Способи переробки плодоовочевої сировини. Характеристика споживних властивостей сушених, морожених плодоовочевих товарів.
- •16.Основи зберігання харчових продуктів
- •17.Класифікація та власивості модифікованих крохмалів.
- •19.Характеристика вуглеводів і фенольних сполук харчових продуктів.
- •20.Товарознавча характеристика м'яких сирів. Формування якості під час технологічного процесу зберігання.
- •21.Товарознавча характеристика м'яса птиці.
- •22.Товарознавча характеристика плодоовочевих консервів.
- •24.Характеристика процесів, що протікають у свіжих плодах та овочах при зберіганні.
- •25. Характеристика,властивостей харчових волокон та їх застосування у технології харчових продуктів.
- •26.Товарознавча характеристика м'яса птиці.
- •27.Класифікація та характеристика споживчих та технологічних властивостей свіжих плодів та ягід
- •28.Товарознавча характеристика м'яса забійних тварин.
- •30.Жири і жироподібні речовини. Харчова цінність.
- •31.Класифікація, характеристика споживної цінності коренеплодів та бульбоплодів.
- •32.Характеристика азотистих сполук харчових продуктів. Вплив на формування споживної цінності.
- •33.Борошно. Класифікація, асортимент, харчова цінність, вимоги до якості.
- •34.Хімчний склад, показник якості та споживча цінність коров’ячого молока
- •35.Крупи. Класифікація, асортимент, харчова цінність.
- •36.Товарознавча характеристика чаю та кави.
- •38.Характеристика динаміки споживних властивостей м'яса забійних тварин впродовж протікання після забійних процесів.
- •39.Стандартизація,класифікація, сертифікація харчових продуктів.
- •40.Товарознавча характеристика нерибних продуктів моря та ікри.
- •41. Маргарини: класифікація, сировина, технологія виробництва.
- •42.Характеристика вітамінів і органічних кислот харчових продуктів.
- •43.Товарознавча характеристика сметани, кисломолочного сиру і сиркових виробів.
- •44.Дієтичні кисломолочні продукти: класифікація, споживні властивості.
- •45.Правила і умови зберігання харчових продуктів. Характеристика процесів, що протікають при їх зберіганні.
- •46.Формування виду і сорту соняшникової олії в процесі рафінації.
- •47.Товарознавча характеристика виноградних вин.
- •48.Значення молока та молочних продуктів у харчуванні.
- •49.Характеристика,класифікація безалкогольних напоїв.
- •50.М’ясні копченості: класифікація, характеристика.
- •51. Товарознавча хар-ка пива
- •52.Свіжа, охолоджена, заморожена риба.
- •54.Ковбасні вироби: класифікація, характеристика.
- •56. М ’ясні та рибні консерви: клас-ція і тов.Характеристика.
- •57.Макаронні вироби: споживні властивості, класифікація, характеристика асортименту.
- •58.Класифікація м'яса.
- •59. Вина: товарознавча характеристика, класифікація, асортимент.
- •60.Маркування м'яса.
46.Формування виду і сорту соняшникової олії в процесі рафінації.
Рослинні олії, отримані пресовим або екстракційним способами, містять велику кількість домішок і без попередньої очистки не можуть використовуватись у їжу і для подальшої переробки. В першу чергу це механічні домішки – частинки олійного матеріалу, окрім того олії містять розчинені фосфоліпіди, воски, вільні жирні кислоти, пігменти і ароматичні речовини, які погіршують якість готової рослинної олії, її стійкість під час зберігання. Для очистки олій від різноманітних домішок використовують рафінацію. Методи рафінації поділяють на фізичні, хімічні та фізико-хімічні. Фізичні методи очистки олій використовуються для відділення механічних домішок – відстоювання, центрифугування, фільтрування (первинна очистка олії). Хімічні способи рафінації служать для виділення фосфоліпідів, вільних жирних кислот – гідратація, лужна рафінація. Фізико-хімічні методи використовуються для видалення смакових і ароматичних речовин, барвників – адсорбційна рафінація та дезодорація. Рафінація може бути повною і частковою. При повній рафінації жири і олії втрачають специфічність і є чистими тригліцеридами без особливостей конкретних олійних культур. Повну рафінацію проводять при очищенні жирів, які використовуються для виробництва маргарину, кулінарних жирів, консерв та в ін. випадках. Рослинні олії, призначені до використання у їжі, піддають частковій рафінації, яка дозволяє зберегти в них ряд біологічно цінних компонентів. Рафінація соняшникової олії. Олія, піддана рафінації, практично не має кольору, смаку, запаху. Таку олію ще називають знеособленою. Її харчова цінність визначається лише наявністю незамінних жирних кислот (головним чином, лінолевої та ліноленової), які ще називають вітаміном F. Цей вітамін відповідає за синтез гормонів, підтримання імунітету. Він надає стійкість і еластичність кровоносним судинам, зменшує чутливість організму до дії ультрафіолетових променів і радіоактивного випромінювання, регулює скорочення гладкої мускулатури, виконує ще безліч життєво важливих функцій. При виробництві рослинної олії існує кілька ступенів рафінації.
Перший ступінь рафінації. Позбавлення від механічних домішок - відстоювання, фільтрація та центрифугування, після чого рослинна олія надходить у продаж як товарна нерафінована. Другий ступінь рафінації. Видалення фосфатидів або гідратація - обробка невеликою кількістю гарячої (до 70°С) води. Третій ступінь рафінації. Виведення вільних жирних кислот. При надлишковому утриманні вищевказаних кислот в олії з'являється неприємний смак. Олія, що пройшла ці три етапи, називається вже рафінованою недезодорованою.
Четвертий ступінь рафінації. Відбілювання - обробка олії адсорбентами органічного походження (переважно спеціальними глинами), поглинаючими фарбувальними компонентами, після чого жир освітлюється. Пігменти переходять в олію з насіння і також загрожують окисленням готового продукту. Після відбілювання в олії не залишається пігментів, у тому числі каротиноїдів, і вона стає світло-солом'яним.П'ятий ступінь рафінації. Дезодорація - видалення ароматичних речовин шляхом впливу на соняшникову олію гарячою сухою парою при температурі 170-230°С в умовах вакууму Шостий ступінь рафінації. Виморожування - видалення воску. Пройшовши всі етапи, рослинна олія стає знеособленою. З такого продукту виготовляють маргарин, майонез, кулінарні жири, застосовують при консервуванні. Тому він не повинний мати специфічного смаку або запаху, щоб не порушувати загальний смак продукту. А на прилавки соняшникова олія потрапляє в таких різновидах: Рафінована олія недезодорована - зовні прозора, але зі специфічним для неї запахом і кольором. Рафінована дезодорована олія - дуже прозора, світло-жовта, без запаху і смаку насіння. Нерафінована олія - темніша, ніж вибілена, може бути з осадом, але тим не менше вона пройшла фільтрацію і, звичайно, зберегла запах, який ми всі знаємо з дитинства.