- •Н.М. Ярмиш, я.О. Триньова Чорновик !!!!!
- •Тема 1. Поняття та значення кримінально-правової кваліфікації
- •Тема 2. Злочини проти життя та здоров’я особи
- •Тема 3. Злочини у сфері службової діяльності
- •Тема 4 Злочини проти власності
- •Тема 5. Злочини у сфері господарської діяльності
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації, її види та формула
- •Види кваліфікації:
- •1.2. Кваліфікація при конкуренції норм. Відмінність конкуренції норм від їх колізії та від ідеальної сукупності злочинів.
- •Правила кваліфікації при конкуренції норм
- •Види конкуренції
- •II. Конкуренція спеціальних норм.
- •1.3. Поняття злочину і складу злочину
- •Склад злочину (сукупність вказаних у Кримінальному кодексі ознак, наявність яких в певної події дозволяє вважати її злочином)
- •4. 1. Проблеми малозначності діяння
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Злочини проти життя та здоров’я особи
- •2.1. Система розділу
- •Злочини, пов’язані із зараженням певними хворобами.
- •2.2. Злочини проти життя
- •2.2.1. Поняття та система вбивств
- •III. За пом’якшуючими обставинами (привілейовані вбивства)
- •Поняття вбивства
- •2.2.2. Проблеми застосування окремих статей, що передбачають умисні вбивства
- •2) Малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності.
- •3) Заручника або викраденої людини
- •4) З особливою жорстокістю.
- •Способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
- •З корисливих мотивів.
- •7) З хуліганських мотивів.
- •8) Особи чи його близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку.
- •9) З метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення.
- •10) Поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом.
- •11) Вчинене на замовлення.
- •12) Вчинене за попередньою змовою групою осіб.
- •13) Вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118.
- •14) З мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості.
- •Проблема кримінально-правового реагування на вчинення вбивства за наявністю декількох кваліфікуючих ознак
- •Умисні вбивства за пом’якшуючими обставинами (привілейовані) вбивства
- •Ст. 116 Умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання.
- •Ст. 117 Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини
- •2.2.3. С. 119 Вбивство через необережність
- •2.2.4.Ст. 120 Доведення до самогубства
- •2.2.5. Погроза вбивством ст. 129.
- •Питання для самоконтролю
- •2.3 Злочини проти здоров’я
- •2.3.1 Тілесні ушкодження. Поняття та види, критерії визначення ступеню тяжкості, відмінність від побоїв та катувань.
- •2.3.2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 кк). Відмінність цього злочину від умисного вбивства та вбивства через необережність.
- •Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства.
- •Відмінність тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від вбивства через необережність
- •2.3.3. Проблема відповідальності за тілесні ушкодження, заподіяні у стані сильного душевного хвилювання, з позицій систематичного тлумачення кримінального закону
- •Злочини, пов’язані із зараженням певними хворобами.
- •2.3.5 Злочини у сфері медичного обслуговування
- •2.3.6. Залишення в небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст.135 і 136 кк).
- •2.3.7 Незаконне проведення аборту (ст. 134 кк)
- •Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ст. 143 кк).
- •Тема 3 „Злочини у сфері службової діяльності” (Розділ. 17 кк).
- •3.1. Поняття та загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності службових осіб публічного права. Співвідношення службових злочинів із корупцією.
- •Суб’єктивна сторона
- •3.2. Поняття службової особи
- •3.3. Зловживання владою або службовим становищем і перевищення влади або службових повноважень (статті 364 та 365 кк). Схожість та розмежування. Співвідношення із спеціальними нормами.
- •Суб’єктивна сторона.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк) від перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк).
- •3.4. Хабарництво (статті 368,369, 370 кк).
- •Порівняльний аналіз статей 172-2 кУпАп і 368 кк
- •Ст. 369 Давання забара
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Злочини проти власності
- •4.1. Система злочинів проти власності (ст. Ст. 185-198). Корисливі:
- •Корисливі злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб.
- •1. „Матеріальна” ознака.
- •2.”Соціальна” ознака
- •Суб’єктивна сторона
- •4.2.2. Характеристика окремих видів корисливих злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб. Розмежування суміжних злочинів
- •Крадіжка і суміжні злочини (тобто злочини, з якими крадіжку в певних ситуаціях плутають)
- •Спричинення потерпілому значної шкоди (ч. 3 ст. 185).
- •Проблеми кваліфікуючих ознак.
- •Розбій (ст.187 кк)
- •Розбій і суміжні злочини
- •Щодо можливості замаху на злочини з усіченим складом
- •Вимагання ст. 189.
- •Кваліфікуючи ознаки вимагання
- •Подолання колізії між злочинами, передбаченими ч. 3 ст. 368 (одержання хабара, поєднане з його вимаганням) та ч. 2 ст. 189 (вимагання службовою особою з використання свого службового становища)
- •Проблема „пасивного” обману
- •Шахрайство і суміжні злочини
- •Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191).
- •Чим привласнення відрізняється від розтрати.
- •Ч.1 ст. 191 і суміжні злочини
- •Частина 2. Привласнення, розтрата, або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
- •Типові випадки наявності ч. 2 ст. 191
- •Ч. 2 ст. 191 і суміжні злочини
- •4.3. Корисливі злочини проти власності, не пов’язані із вилученням чужого майна та його обертанням його на свою користь або користь інших осіб
- •4.3.1. Характеристика окремих видів.
- •Ст. 193 Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї.
- •4.4. Некорисливі злочини проти власності Ст. 194. Умисне знищення або пошкодження майна.
- •Ст. 196. Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством.
- •Ст. 195 Погроза знищення майна
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Злочини у сфері господарської діяльності
Частина 2. Привласнення, розтрата, або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Щоб правильно застосовувати цю норму дуже важливо не плутати службову особу за ознакою виконання адміністративно-господарської функції з матеріально відповідальною особою, яка не є службовою. Треба пам’ятати, що службова особа, яка виконує адміністративно-господарські функції приймає самостійне рішення щодо майна. Особа, що є матеріально відповідальною, але не службовою – лише виконує чуже рішення (наприклад касир видає гроші за відомістю, а не сам вирішує – кому та скільки видавати).
Практичні працівники часто не розуміють, що мається на увазі під „заволодінням” майном, якщо це не привласнення та не розтрата. Адже заволодіння також обов’язково передбачає використання службовою особою свого службового становища. Зрозуміле, що це не розбій, не грабіж, не крадіжка (тому що важко уявити, яким чином службова особа тут може використовувати своє службове становище). Під ознаки заволодіння майном службовою особою з використанням свого службового становища крім привласнення та розтрати підпадає шахрайство (наприклад, службова особа говорить відвідувачу, що певна послуга є платною, а гроші, що одержує шляхом такого обману обертає на свою користь). Але на практиці у таких випадках застосовується не ч. 2 ст. 191, а сукупність зловживання службовим становищем та шахрайства (164 і 190) Це неправильно. Застосовувати треба так звану складену норму, тобто враховану законодавцем ідеальну сукупність – ч. 2 ст. 191. Саме на такий випадок – поєднання зловживання із шахрайством – вона, вочевидь, і розрахована.
Типові випадки наявності ч. 2 ст. 191
1. Службова особа використовує будівельні матеріали у власних цілях.
2. Завищує об’єм виконаних робіт з метою незаконного одержання для робітників заробітної платні (збиток – сума, що одержана третіми особами).
3. Видає гроші зо фіктивними трудовими угодами, якщо робота не виконувалась. 191 ч. 2 може застосовуватися за сукупністю з одержанням хабара: службова особа фіктивно зарахувала підставну особу на роботу, а „заробітну платню одержує у якості хабара за певні дії (бездіяльність).
4. Погашає нестачу за рахунок державного майна.
5. Неправомірне отримує товари по собівартості або оптовій ціні (розмір збитків – ризниця у ціні).
Ч. 2 ст. 191 і суміжні злочини
1. Ч. 2 ст. 191 плутають з ч.1 цієї же статті (см. вище).
2. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364). Зловживання владою ставиться в провину, коли у події, яка нагадує ч. 2 ст. 191, відсутня хоча б одна ознака розкрадання.
а) службова особа заволодіває майном не назавжди (тимчасове запозичення), це не ч. 2 ст. 191, а ст. 364 (за наявністю істотної шкоди!) - відсутня „незворотність”.
б) майно (наприклад, обладнання) не вилучається, а прямо на робочому місці використовується у власних цілях. Збитки – упущена вигода (майно не приносить прибутки), амортизація. Немає вилучення – немає розкрадання, тому і 364.
в) службова особа послала робочих на сторонній об’єкт. (також – не прямі збитки, а упущена вигода).
г) немає збагачення, хоча є і прямі збитки, і корисливий мотив. Наприклад, службова особа заплутує звітність з метою сховати недостачу, що утворилася внаслідок недбалості.
3. Шахрайство. Ч. 2 ст. 191 застосовується, якщо шляхом обману заволоділа майном службова особа. Якщо вона не службова, хоча і суб’єкт частини 1 ст. 191 – застосовується стаття „Шахрайство”.