- •Н.М. Ярмиш, я.О. Триньова Чорновик !!!!!
- •Тема 1. Поняття та значення кримінально-правової кваліфікації
- •Тема 2. Злочини проти життя та здоров’я особи
- •Тема 3. Злочини у сфері службової діяльності
- •Тема 4 Злочини проти власності
- •Тема 5. Злочини у сфері господарської діяльності
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації, її види та формула
- •Види кваліфікації:
- •1.2. Кваліфікація при конкуренції норм. Відмінність конкуренції норм від їх колізії та від ідеальної сукупності злочинів.
- •Правила кваліфікації при конкуренції норм
- •Види конкуренції
- •II. Конкуренція спеціальних норм.
- •1.3. Поняття злочину і складу злочину
- •Склад злочину (сукупність вказаних у Кримінальному кодексі ознак, наявність яких в певної події дозволяє вважати її злочином)
- •4. 1. Проблеми малозначності діяння
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Злочини проти життя та здоров’я особи
- •2.1. Система розділу
- •Злочини, пов’язані із зараженням певними хворобами.
- •2.2. Злочини проти життя
- •2.2.1. Поняття та система вбивств
- •III. За пом’якшуючими обставинами (привілейовані вбивства)
- •Поняття вбивства
- •2.2.2. Проблеми застосування окремих статей, що передбачають умисні вбивства
- •2) Малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності.
- •3) Заручника або викраденої людини
- •4) З особливою жорстокістю.
- •Способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
- •З корисливих мотивів.
- •7) З хуліганських мотивів.
- •8) Особи чи його близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку.
- •9) З метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення.
- •10) Поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом.
- •11) Вчинене на замовлення.
- •12) Вчинене за попередньою змовою групою осіб.
- •13) Вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118.
- •14) З мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості.
- •Проблема кримінально-правового реагування на вчинення вбивства за наявністю декількох кваліфікуючих ознак
- •Умисні вбивства за пом’якшуючими обставинами (привілейовані) вбивства
- •Ст. 116 Умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання.
- •Ст. 117 Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини
- •2.2.3. С. 119 Вбивство через необережність
- •2.2.4.Ст. 120 Доведення до самогубства
- •2.2.5. Погроза вбивством ст. 129.
- •Питання для самоконтролю
- •2.3 Злочини проти здоров’я
- •2.3.1 Тілесні ушкодження. Поняття та види, критерії визначення ступеню тяжкості, відмінність від побоїв та катувань.
- •2.3.2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 кк). Відмінність цього злочину від умисного вбивства та вбивства через необережність.
- •Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства.
- •Відмінність тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від вбивства через необережність
- •2.3.3. Проблема відповідальності за тілесні ушкодження, заподіяні у стані сильного душевного хвилювання, з позицій систематичного тлумачення кримінального закону
- •Злочини, пов’язані із зараженням певними хворобами.
- •2.3.5 Злочини у сфері медичного обслуговування
- •2.3.6. Залишення в небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст.135 і 136 кк).
- •2.3.7 Незаконне проведення аборту (ст. 134 кк)
- •Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ст. 143 кк).
- •Тема 3 „Злочини у сфері службової діяльності” (Розділ. 17 кк).
- •3.1. Поняття та загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності службових осіб публічного права. Співвідношення службових злочинів із корупцією.
- •Суб’єктивна сторона
- •3.2. Поняття службової особи
- •3.3. Зловживання владою або службовим становищем і перевищення влади або службових повноважень (статті 364 та 365 кк). Схожість та розмежування. Співвідношення із спеціальними нормами.
- •Суб’єктивна сторона.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк) від перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк).
- •3.4. Хабарництво (статті 368,369, 370 кк).
- •Порівняльний аналіз статей 172-2 кУпАп і 368 кк
- •Ст. 369 Давання забара
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Злочини проти власності
- •4.1. Система злочинів проти власності (ст. Ст. 185-198). Корисливі:
- •Корисливі злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб.
- •1. „Матеріальна” ознака.
- •2.”Соціальна” ознака
- •Суб’єктивна сторона
- •4.2.2. Характеристика окремих видів корисливих злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб. Розмежування суміжних злочинів
- •Крадіжка і суміжні злочини (тобто злочини, з якими крадіжку в певних ситуаціях плутають)
- •Спричинення потерпілому значної шкоди (ч. 3 ст. 185).
- •Проблеми кваліфікуючих ознак.
- •Розбій (ст.187 кк)
- •Розбій і суміжні злочини
- •Щодо можливості замаху на злочини з усіченим складом
- •Вимагання ст. 189.
- •Кваліфікуючи ознаки вимагання
- •Подолання колізії між злочинами, передбаченими ч. 3 ст. 368 (одержання хабара, поєднане з його вимаганням) та ч. 2 ст. 189 (вимагання службовою особою з використання свого службового становища)
- •Проблема „пасивного” обману
- •Шахрайство і суміжні злочини
- •Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191).
- •Чим привласнення відрізняється від розтрати.
- •Ч.1 ст. 191 і суміжні злочини
- •Частина 2. Привласнення, розтрата, або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
- •Типові випадки наявності ч. 2 ст. 191
- •Ч. 2 ст. 191 і суміжні злочини
- •4.3. Корисливі злочини проти власності, не пов’язані із вилученням чужого майна та його обертанням його на свою користь або користь інших осіб
- •4.3.1. Характеристика окремих видів.
- •Ст. 193 Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї.
- •4.4. Некорисливі злочини проти власності Ст. 194. Умисне знищення або пошкодження майна.
- •Ст. 196. Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством.
- •Ст. 195 Погроза знищення майна
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Злочини у сфері господарської діяльності
9) З метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення.
Цей пункт застосовується не обов’язково коли злочинець приховує саме свій злочин. Він може приховувати злочин іншої людини. Це спеціальна норма стосовно ст. 396 „Приховування злочину”. Зрозуміло, що загальна (ст. 396) в даному випадку не застосовується. Не викликає сумнівів доцільність роз’яснень ППВСУ (п.13): „Якщо вбивство з метою приховування злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9. ч. 2 ст. 115 КК і за пособництво у тому злочині, який приховувався.”. До речи згадаємо, що так зване інтелектуальне пособництво у формі обіцянки має місце і за умовою, що вона не виконана, оскільки обіцянка сама по собі зміцнює у виконавця рішучість вчинити злочин, що нібито буде прихованим.
Якщо шляхом вбивства злочинець прагне приховати свій злочин, то відповідальність настає за сукупністю п. 9 ч. 2 ст. 115 та статті КК, що передбачає той злочин, що вин намагається приховати, незалежно від того, чи це вдалося. Крім того, якщо вбивство передувало вчиненню того злочину, якій мав на меті приховати злочинець, а вчинити останній не вдалося, це кваліфікацію не змінює, оскільки специфічною ознаки вбивства з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення є ознака суб’єктивної сторони – мета, а неї реальне втілення.
10) Поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом.
Текст цього пункту свідчить про те, що мається на увазі вбивство не тільки жертви зґвалтування чи задоволення статевої пристрасті неприродним способом (наприклад, щоб придушити опір жертви), а й інших людей (наприклад, свідків, або людей, що перешкоджали вчиненню злочину). За п. 10 кваліфікуються і випадки, коли вбивство вчинюється з садистських мотивів чи для задоволення статевої пристрасті із трупом. Саме так вирішує питання ППВСУ у п. 14. Коли вбивство, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом, вчиняється з метою приховати цей злочин або полегшати його вчинення, постає питання про співвідношення його із тим, що передбачене попереднім пунктом, тобто із п. 9 ст. 115. Оскільки в такому випадку метою злочинця є приховати (полегшати) не будь якої злочин, а саме статевий, то злочин передбачений ч. 10 ст. 115 є окремим випадком такого, що передбачений п. 9 ст. 115 (останній пункт відповідно є нормою загальною). За правилами конкуренції загальної та спеціальної норми застосовувати слід саме спеціальну, тобто п. 10 ст. 115. Проте ППВСУ рекомендує у випадках „коли особу було вбито через певний час після зґвалтування чи насильницького задоволення з нею статевої пристрасті неприродним способом з метою її їх приховання” кваліфікувати дії за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст.. 152 або ст. 153 КК та п. 9 ч. 2 ст. 115. Під „відповідними наслідками” маються на увазі „особливо тяжкі наслідки” що передбачені ч. 4 ст. 152 та ч. 3 ст. 153. Принаймні саме так вказує ППВСУ № 5 від 30.05.2008 „Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи”: „У разі, коли зґвалтування або насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом було поєднано з умисним вбивством потерпілої особи, яке мало місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу ж після них, такі дії слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених пунктом 10 частини другої статті 115 та частиною четвертою статті 152 чи частиною третьою статті 153 КК ( 2341-14 ), як такі, що спричинили особливо тяжкі наслідки. Проте в цієї рекомендації вбачається порушення конституційної заборони щодо подвійної кваліфікації: Фактично дії пропонується кваліфікувати як вбивство, поєднане із зґвалтуванням, а поті ті ж самі дії – що й як зґвалтування, що поєднане з вбивством. Насправді цілком достатньою є кваліфікація за п. 10 ч. 2 ст. 115. Аргументом такого рішення проблеми є й те, що ч. 4 ст. 152 (або ч. 3 ст. 153) не може бути застосована до ситуації, що розглядається, оскільки смерть потерпілої (потерпілого), яка умисно спричиняється після зґвалтування аж ніяк неможливо вважати „наслідком” цього зґвалтування. Досить зрозуміло, що загибель людини у такому разі є наслідком самостійних, окремих дій.