- •Н.М. Ярмиш, я.О. Триньова Чорновик !!!!!
- •Тема 1. Поняття та значення кримінально-правової кваліфікації
- •Тема 2. Злочини проти життя та здоров’я особи
- •Тема 3. Злочини у сфері службової діяльності
- •Тема 4 Злочини проти власності
- •Тема 5. Злочини у сфері господарської діяльності
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації, її види та формула
- •Види кваліфікації:
- •1.2. Кваліфікація при конкуренції норм. Відмінність конкуренції норм від їх колізії та від ідеальної сукупності злочинів.
- •Правила кваліфікації при конкуренції норм
- •Види конкуренції
- •II. Конкуренція спеціальних норм.
- •1.3. Поняття злочину і складу злочину
- •Склад злочину (сукупність вказаних у Кримінальному кодексі ознак, наявність яких в певної події дозволяє вважати її злочином)
- •4. 1. Проблеми малозначності діяння
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Злочини проти життя та здоров’я особи
- •2.1. Система розділу
- •Злочини, пов’язані із зараженням певними хворобами.
- •2.2. Злочини проти життя
- •2.2.1. Поняття та система вбивств
- •III. За пом’якшуючими обставинами (привілейовані вбивства)
- •Поняття вбивства
- •2.2.2. Проблеми застосування окремих статей, що передбачають умисні вбивства
- •2) Малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності.
- •3) Заручника або викраденої людини
- •4) З особливою жорстокістю.
- •Способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
- •З корисливих мотивів.
- •7) З хуліганських мотивів.
- •8) Особи чи його близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку.
- •9) З метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення.
- •10) Поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом.
- •11) Вчинене на замовлення.
- •12) Вчинене за попередньою змовою групою осіб.
- •13) Вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118.
- •14) З мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості.
- •Проблема кримінально-правового реагування на вчинення вбивства за наявністю декількох кваліфікуючих ознак
- •Умисні вбивства за пом’якшуючими обставинами (привілейовані) вбивства
- •Ст. 116 Умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання.
- •Ст. 117 Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини
- •2.2.3. С. 119 Вбивство через необережність
- •2.2.4.Ст. 120 Доведення до самогубства
- •2.2.5. Погроза вбивством ст. 129.
- •Питання для самоконтролю
- •2.3 Злочини проти здоров’я
- •2.3.1 Тілесні ушкодження. Поняття та види, критерії визначення ступеню тяжкості, відмінність від побоїв та катувань.
- •2.3.2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 кк). Відмінність цього злочину від умисного вбивства та вбивства через необережність.
- •Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства.
- •Відмінність тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від вбивства через необережність
- •2.3.3. Проблема відповідальності за тілесні ушкодження, заподіяні у стані сильного душевного хвилювання, з позицій систематичного тлумачення кримінального закону
- •Злочини, пов’язані із зараженням певними хворобами.
- •2.3.5 Злочини у сфері медичного обслуговування
- •2.3.6. Залишення в небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст.135 і 136 кк).
- •2.3.7 Незаконне проведення аборту (ст. 134 кк)
- •Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ст. 143 кк).
- •Тема 3 „Злочини у сфері службової діяльності” (Розділ. 17 кк).
- •3.1. Поняття та загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності службових осіб публічного права. Співвідношення службових злочинів із корупцією.
- •Суб’єктивна сторона
- •3.2. Поняття службової особи
- •3.3. Зловживання владою або службовим становищем і перевищення влади або службових повноважень (статті 364 та 365 кк). Схожість та розмежування. Співвідношення із спеціальними нормами.
- •Суб’єктивна сторона.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк) від перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк).
- •3.4. Хабарництво (статті 368,369, 370 кк).
- •Порівняльний аналіз статей 172-2 кУпАп і 368 кк
- •Ст. 369 Давання забара
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Злочини проти власності
- •4.1. Система злочинів проти власності (ст. Ст. 185-198). Корисливі:
- •Корисливі злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб.
- •1. „Матеріальна” ознака.
- •2.”Соціальна” ознака
- •Суб’єктивна сторона
- •4.2.2. Характеристика окремих видів корисливих злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб. Розмежування суміжних злочинів
- •Крадіжка і суміжні злочини (тобто злочини, з якими крадіжку в певних ситуаціях плутають)
- •Спричинення потерпілому значної шкоди (ч. 3 ст. 185).
- •Проблеми кваліфікуючих ознак.
- •Розбій (ст.187 кк)
- •Розбій і суміжні злочини
- •Щодо можливості замаху на злочини з усіченим складом
- •Вимагання ст. 189.
- •Кваліфікуючи ознаки вимагання
- •Подолання колізії між злочинами, передбаченими ч. 3 ст. 368 (одержання хабара, поєднане з його вимаганням) та ч. 2 ст. 189 (вимагання службовою особою з використання свого службового становища)
- •Проблема „пасивного” обману
- •Шахрайство і суміжні злочини
- •Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191).
- •Чим привласнення відрізняється від розтрати.
- •Ч.1 ст. 191 і суміжні злочини
- •Частина 2. Привласнення, розтрата, або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
- •Типові випадки наявності ч. 2 ст. 191
- •Ч. 2 ст. 191 і суміжні злочини
- •4.3. Корисливі злочини проти власності, не пов’язані із вилученням чужого майна та його обертанням його на свою користь або користь інших осіб
- •4.3.1. Характеристика окремих видів.
- •Ст. 193 Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї.
- •4.4. Некорисливі злочини проти власності Ст. 194. Умисне знищення або пошкодження майна.
- •Ст. 196. Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством.
- •Ст. 195 Погроза знищення майна
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Злочини у сфері господарської діяльності
1. „Матеріальна” ознака.
а) відокремлена річ (не енергія!)
б) саме річ, а не інформація, не ідея, не послуга (неможна „викрасти” авторство, навіть особа незаконно заволоділа рукописом. У такому випадку можна застосовувати ст. 176 – порушення авторського права.
2.”Соціальна” ознака
а) вкладена людська праця (дики тварини, рослини у своєму середовищі – це предмет екологічних злочинів)
б) предмет вилучений з природного середовища
Якщо в тварину вкладена праця, проте вона не вилучена з природного середовища, вона не може бути визнана майном (наприклад, диких тварин зимою підгодовують, але це не „перетворює” їх в майно, за умовою, що вони мешкають на свободі).
3. „Юридична” ознака – в момент вилучення річ вже належить власнику і ще не вийшла з його фактичного володіння.
Неможна викрасти те, чого ще нема, можна тільки спричинити шкоду у вигляді упущеної вигоди (ст. 192).
Якщо злочинець обертає на свою користь (або користь інших осіб) майно, що вже вибило з фактичного володіння власника – можлива відповідальність по ст. 193 (Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилось у неї), якщо воно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність або є скарбом).
4. „Економічна ознака” – майно має бути цінним (від 0,2 соціальної пільги).
Майно – це й гроші, цінні папери (виконують функцію грошей, тому що вільно обертаються: акції, облігації)
Заволодіння квитанціями, номерками – це готування до викрадення.
Розмір викраденого майна виступає у якості кваліфікуючих ознак: (см. примітку до ст. 185).
Об’єктивна сторона
Діяння: тільки дії.
Дій дві: 1. вилучення: фізичне або інтелектуальне (при шахрайстві)
2.обертання, тобто заволодіння.
якщо відбулося тільки вилучення (без обертання) – викрадення не закінчено, має місце замах на відповідний злочин (крім розбою та вимагання, оскільки вони є злочинами з усіченим складом).
Якщо вилучення не було, а мало місце лише тільки заволодіння – можлива відповідальність за ст. 193 „Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї”. Слід пам’ятати, що предметом у ст. 193 є не будь-яке чуже майно, а лише таке, що має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність або скарб.
Наслідків також 2.
1.Матеріальні збитки для потерпілого
2. Незаконне збагачення винного.
Момент закінчення. Розбій та вимагання – усічені склади. Розбій закінчений з моменту нападу, поєднаного з фізичним чи психічним насильством, вимагання – з моменту, коли пред’явлена вимога, супроводжена погрозою. Таке можливо, коли злочинець не мав змоги довести задумане до кінця з причин, що не залежали від нього (опір потерпілого, відсутність майна, втручання інших осіб тощо).
Решта злочинів даної групи передбачені як злочини з матеріальним склади. Вони закінчені, коли у злочинця з’явилась хоча б первісна можливість розпорядитися майном як своїм (сховати, передати іншому). Це завжди питання факту, конкретної обстановки. Можна заперечити дослідникам, яки вважають, що дані злочини є закінченими, коли злочинець, вилучивши майно мав можливість його викинути. Ця позиція суперечить сутності будь якого розкрадання як злочину, що спрямований на збагачення. Злочинець викрадає майно не для того, щоб його викинути. До того ж, зробити це він може завжди. Тому, якщо визнати злочин закінченим, коли у злочинця з’явилася можливість викинути майно, то для незакінчених крадіжки, грабежу та ін., просто не залишалось би місця – вони були б закінченими практично завжди.
Правильно визначити момент закінчення розкрадання дуже важливо, оскільки від цього залежить:
1. кваліфікувати скоєне як закінчений злочин, чи як замах на нього (від цього залежить покарання, оскільки за замах воно не може бути більшим ніж дві третини максимуму санкції) .
2. була чи не була добровільна відмова від вчинення злочину.
3. була інша особа співучасником викрадення, чи вона отримала майно, здобуте злочинним шляхом (ст. 198)
4. можливість переростання у більш тяжкій злочин (наприклад, незакінчена крадіжка може перерости у грабіж чи розбій, закінчена –ні; тут буде сукупність крадіжки та тілесного ушкодження).
Протиправність дій – відсутні засади для отримання цього майна, що випливають з інших норм права. Таке можливо, наприклад, коли особа тайно заволодіває своїм майном, яке йому не віддає один з подружжя після розлучення. Це може бути визнане порушенням недоторканості житла (ст. 162) та самоправством (ст. 356), а не викраденням майна.
Способом вчинення дій визначається конкретна форма (крадіжка – таємний, грабіж – відкритий та ін.).