- •Н.М. Ярмиш, я.О. Триньова Чорновик !!!!!
- •Тема 1. Поняття та значення кримінально-правової кваліфікації
- •Тема 2. Злочини проти життя та здоров’я особи
- •Тема 3. Злочини у сфері службової діяльності
- •Тема 4 Злочини проти власності
- •Тема 5. Злочини у сфері господарської діяльності
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації, її види та формула
- •Види кваліфікації:
- •1.2. Кваліфікація при конкуренції норм. Відмінність конкуренції норм від їх колізії та від ідеальної сукупності злочинів.
- •Правила кваліфікації при конкуренції норм
- •Види конкуренції
- •II. Конкуренція спеціальних норм.
- •1.3. Поняття злочину і складу злочину
- •Склад злочину (сукупність вказаних у Кримінальному кодексі ознак, наявність яких в певної події дозволяє вважати її злочином)
- •4. 1. Проблеми малозначності діяння
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Злочини проти життя та здоров’я особи
- •2.1. Система розділу
- •Злочини, пов’язані із зараженням певними хворобами.
- •2.2. Злочини проти життя
- •2.2.1. Поняття та система вбивств
- •III. За пом’якшуючими обставинами (привілейовані вбивства)
- •Поняття вбивства
- •2.2.2. Проблеми застосування окремих статей, що передбачають умисні вбивства
- •2) Малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності.
- •3) Заручника або викраденої людини
- •4) З особливою жорстокістю.
- •Способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
- •З корисливих мотивів.
- •7) З хуліганських мотивів.
- •8) Особи чи його близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку.
- •9) З метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення.
- •10) Поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом.
- •11) Вчинене на замовлення.
- •12) Вчинене за попередньою змовою групою осіб.
- •13) Вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118.
- •14) З мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості.
- •Проблема кримінально-правового реагування на вчинення вбивства за наявністю декількох кваліфікуючих ознак
- •Умисні вбивства за пом’якшуючими обставинами (привілейовані) вбивства
- •Ст. 116 Умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання.
- •Ст. 117 Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини
- •2.2.3. С. 119 Вбивство через необережність
- •2.2.4.Ст. 120 Доведення до самогубства
- •2.2.5. Погроза вбивством ст. 129.
- •Питання для самоконтролю
- •2.3 Злочини проти здоров’я
- •2.3.1 Тілесні ушкодження. Поняття та види, критерії визначення ступеню тяжкості, відмінність від побоїв та катувань.
- •2.3.2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 кк). Відмінність цього злочину від умисного вбивства та вбивства через необережність.
- •Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства.
- •Відмінність тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від вбивства через необережність
- •2.3.3. Проблема відповідальності за тілесні ушкодження, заподіяні у стані сильного душевного хвилювання, з позицій систематичного тлумачення кримінального закону
- •Злочини, пов’язані із зараженням певними хворобами.
- •2.3.5 Злочини у сфері медичного обслуговування
- •2.3.6. Залишення в небезпеці та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст.135 і 136 кк).
- •2.3.7 Незаконне проведення аборту (ст. 134 кк)
- •Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ст. 143 кк).
- •Тема 3 „Злочини у сфері службової діяльності” (Розділ. 17 кк).
- •3.1. Поняття та загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності службових осіб публічного права. Співвідношення службових злочинів із корупцією.
- •Суб’єктивна сторона
- •3.2. Поняття службової особи
- •3.3. Зловживання владою або службовим становищем і перевищення влади або службових повноважень (статті 364 та 365 кк). Схожість та розмежування. Співвідношення із спеціальними нормами.
- •Суб’єктивна сторона.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк) від перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк).
- •3.4. Хабарництво (статті 368,369, 370 кк).
- •Порівняльний аналіз статей 172-2 кУпАп і 368 кк
- •Ст. 369 Давання забара
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Злочини проти власності
- •4.1. Система злочинів проти власності (ст. Ст. 185-198). Корисливі:
- •Корисливі злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб.
- •1. „Матеріальна” ознака.
- •2.”Соціальна” ознака
- •Суб’єктивна сторона
- •4.2.2. Характеристика окремих видів корисливих злочинів проти власності, що пов’язані з вилученням чужого майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб. Розмежування суміжних злочинів
- •Крадіжка і суміжні злочини (тобто злочини, з якими крадіжку в певних ситуаціях плутають)
- •Спричинення потерпілому значної шкоди (ч. 3 ст. 185).
- •Проблеми кваліфікуючих ознак.
- •Розбій (ст.187 кк)
- •Розбій і суміжні злочини
- •Щодо можливості замаху на злочини з усіченим складом
- •Вимагання ст. 189.
- •Кваліфікуючи ознаки вимагання
- •Подолання колізії між злочинами, передбаченими ч. 3 ст. 368 (одержання хабара, поєднане з його вимаганням) та ч. 2 ст. 189 (вимагання службовою особою з використання свого службового становища)
- •Проблема „пасивного” обману
- •Шахрайство і суміжні злочини
- •Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191).
- •Чим привласнення відрізняється від розтрати.
- •Ч.1 ст. 191 і суміжні злочини
- •Частина 2. Привласнення, розтрата, або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
- •Типові випадки наявності ч. 2 ст. 191
- •Ч. 2 ст. 191 і суміжні злочини
- •4.3. Корисливі злочини проти власності, не пов’язані із вилученням чужого майна та його обертанням його на свою користь або користь інших осіб
- •4.3.1. Характеристика окремих видів.
- •Ст. 193 Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї.
- •4.4. Некорисливі злочини проти власності Ст. 194. Умисне знищення або пошкодження майна.
- •Ст. 196. Необережне знищення або пошкодження майна. Співвідношення з необережним вбивством.
- •Ст. 195 Погроза знищення майна
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Злочини у сфері господарської діяльності
2.2.4.Ст. 120 Доведення до самогубства
Проблем, пов’язаних із застосуванням цієї статті дуже багато. Значна їхня частина стосується суб’єктивної сторони цього злочину. У деяких джерелах висловлюється думка, нібито доведення до самогубства із прямим умислом слід кваліфікувати як умисне вбивство. Така позиція суперечить уявленням про об’єктивний характер причинного зв’язку. Причинний зв'язок є об'єктивним у тому сенсі, що він існує незалежно від того, чи робила людина певні вчинки спеціально, щоб домогтися певного результату, тобто свідомо, цілеспрямовано створювала причинний зв'язок, чи ж заподіяння шкоди стало побічним або навіть зовсім непередбачуваним результатом її поведінки. Причинний зв'язок як втілення ретельно продуманого, ідеально спланованого людиною розвитку подій все одне існує об'єктивно як і той зв'язок, що залишився нею непоміченим. Сама по собі наявність певної мети як явища суб'єктивної сторони, не підкріпленої діями, які об'єктивно заподіюють якусь шкоду, нічого не змінює в об'єктивній стороні злочину, а значить і в його кваліфікації. Тому, з погляду автора і всупереч досить розповсюдженій в науці кримінального права думці, доведення до самогубства з прямим умислом залишається таким, а зовсім не перетворюється в убивство, навіть якщо злочинець бажав, щоб потерпілий наклав на себе руки. Суб’єктивна сторона не здатна „викривлювати” сторону об’єктивну. Якщо особа спричинює іншої людині смерть, то за наявністю вини це може бути тільки вбивством (умисним чи необережним в залежності від форми вини). Якщо ж особа спричинює собі смерть сама, при тому, що має певний „набір” інших варіантів – це не може бути вбивством, навіть інша особа цього бажала і саме для цього здійснювала жорстоке поводження (або інші дії, що зазначені у ст. 120). Самогубство (незалежно від того, чи було воно результатом доведення, чи причини його інші, наприклад тяжка хвороба). – це позбавлення себе життя за власним вибором, тобто при фізичної можливості жити далі. Прямий умисел на доведення до самогубства не перетворює цей злочин у вбивство.
Проте існує ситуація, коли вбивство дуже нагадує самогубство. Така подія має місце у разі, коли злочинець ставить іншу особу у ситуацію, коли „третього не дано”. Автор цього посібника називає її „ситуацією фатального вибору”, тобто таке становище, коли особу примушують власноручне позбавити собі життя під загрозою негайного, неминучого вбивства чи страшних мучень. Така ситуація може розглядатися за аналогію із крайньої необхідністю, коли виконавцем злочину вважається той, хто вчинив його „чужими руками”, тобто під загрозою негайної смерті примусив іншу особу, наприклад, відкрити кодовий замок державного сейфа і віддати йому гроші. Відповідно, той, хто примусив іншу людину, наприклад, вистрибнути з великої висоти чи зробити постріл у себе під загрозою негайної смерті має відповідати за вбивство, а не за „доведення до самогубства”. Таку ситуацію можна розглядати у якості опосередкованого спричинення смерті. Як і будь-яке інше, таке вбивство відрізняється від доведення до самогубства ознаками об’єктивної, а не суб’єктивної сторони.