- •Організаційні типи виробництва та їх характеристика
- •12.3. Загальні форми організації виробництва
- •Розділ 13 виробнича та соціальна інфраструктура
- •13.1. Поняття, значення й особливості функціонування підрозділів виробничої інфраструктури
- •13.2. Забезпечення підприємства технологічним оснащенням
- •13.3. Функції, склад та структура ремонтного господарства
- •13.4. Енергозабезпечення підприємства
- •13.5. Транспортне обслуговування виробництва
- •13.6. Організація й функції складського господарства
- •13.7. Соціальна інфраструктура та соціальна діяльність підприємства
- •Впровадження інновацій у сфері виробництва
- •14.1. Комплексна організація підготовки виробництва до випуску нової продукції
- •14.2. Організація винахідницької, раціоналізаторської та патентно-ліцензійної роботи
- •14.3. Інформаційне забезпечення виробничої діяльності підприємства
- •Організація наукових досліджень та проектно-конструкторських робіт
- •15.1. Види, методи й етапи виконання наукових досліджень
- •15.2. Завдання та стадії проектно-конструкторських робіт
- •15.3. Автоматизація проектно-конструкторських робіт
- •16.1. Завдання, стадії та етапи технологічної підготовки виробництва
- •16.2. Структура і завдання органів технологічної підготовки виробництва на підприємстві
- •16.3. Технологічна уніфікація і стандартизація
- •16.4. Зміст і головні етапи організаційної підготовки виробництва
- •16.5. Організація переходу на випуск нових видів продукції
- •Виробничий процес та його організація
- •17.1. Складові виробничого процесу
- •17.2. Виробничий цикл та його структура
- •17.3. Тривалість виробничого циклу простого процесу
- •17.4. Виробнича структура підприємства та цеху
- •Методи організації виробництва
- •18.1. Організація виробництва непотоковими методами
- •18.2. Сутність потокового виробництва та класифікація потокових ліній
- •18.3. Організація автоматизованого виробництва
- •18.4. Система виробництва "канбан"
- •Основи організації праці
- •19.1. Цілі, завдання та зміст організації праці
- •19.2. Поділ і кооперування праці
- •19.3. Організація робочого місця та його обслуговування
- •19.4. Організація праці керівника
- •Організація нормування праці
- •20.1. Сутність і завдання нормування праці
- •20.2. Класифікація витрат робочого часу та склад норми часу
- •20.3. Система норм і нормативів праці
- •20.4. Методи нормування праці
- •20.5. Нормування праці управлінського персоналу
- •Конкурентоспроможність продукції
- •21.1. Конкурентоспроможність продукції та її показники
- •21.2. Системи якості продукції та організація її контролю
- •21.3. Сертифікація продукції та атестація виробництва
- •Планування господарської діяльності
- •22.1. Сутність планування та різновиди планів підприємства
- •22.2. Принципи, організація і методи планування
- •22.3. Система планових норм і нормативів
21.3. Сертифікація продукції та атестація виробництва
Сертифікація — це гарантія відповідності продукції (процесів, послуг) вимогам, встановленим стандартами або іншою нормативною документацією. Таку гарантію видає третя сторона — орган з сертифікації (першою стороною є виробник, постачальник або продавець, другою стороною — споживач або замовник). Основні положення сертифікації регламентовані ДСТУ 3410-96.
Сертифікація передбачає такі види робіт:
а) сертифікацію продукції (процесів, послуг) за ДСТУ 3413-96, а також імпортної продукції за ДСТУ 3417-96;
б) атестацію виробництв за ДСТУ 3414-96;
в) сертифікацію систем якості за ДСТУ 3419-96;
г) акредитацію випробувальних лабораторій (ДСТУ 3412-96), органів з сертифікації продукції (ДСТУ 3411-96), органів з сертифікації систем якості (ДСТУ 3420-96) та аудиторів (ДСТУ 3418-96);
д) реєстрацію в Реєстрі об'єктів обов'язкової сертифікації за ДСТУ 3415-96, об'єктів добровільної сертифікації за ДСТУ 3416-96 та інформацію про них у виданнях;
е) технічний нагляд за виконанням вимог до об'єктів за пунктами А, Б, В, Г додатка Е до ДСТУ 3413-96.
В Україні створена система сертифікації — УкрСЕПРО. Формує цю систему національний орган з сертифікації — Держстандарт України. Він акредитує (підтверджує правомочність) випробувальні лабораторії, органи з сертифікації та атестує аудиторів. Органи з сертифікації поділяються на галузеві та територіальні (центри стандартизації, метрології та сертифікації) і спеціалізуються на сертифікації конкретних видів продукції, послуг та сертифікації систем якості. Випробувальні лабораторії, аудитори спеціалізуються на конкретних видах продукції або процесах.
Обираючи схему (модель) сертифікації, необхідно керуватися такими правилами:
сертифікат (знак) відповідності на одиничний виріб видається на підставі позитивних результатів випробувань цього виробу у випробувальній лабораторії, що акредитована;
сертифікат (знак) відповідності на разову партію виробів видається на основі вибіркових випробувань кожному виробу партії;
якщо продукція випускається серійно або масово, підприємству видається ліцензія на право застосування сертифіката або знака відповідності для кожного виробу на термін дії сертифікації, за умови періодичних випробувань зразків продукції та перевірок виробництва, або атестації виробництва, або сертифікації системи якості та регулярного технічного нагляду.
Сертифікація поділяється на обов'язкову та добровільну. Обов'язкова сертифікація здійснюється виключно в системі УкрСЕПРО. Добровільну сертифікацію можуть проводити недержавні організації, які зареєструвалися в Реєстрі УкрСЕПРО (наприклад, Українська Асоціація якості). Обов'язковій сертифікації підлягає продукція за показниками безпеки, еколо-гічності та відповідності (взаємозамінності). Перелік такої продукції затверджується Держстандартом. Добровільна сертифікація (додатково до обов'язкової) проводиться за ініціативою виробника за будь-яким іншим показником.
Продукція, що імпортується в Україну, підлягає національній сертифікації в УкрСЕПРО за обов'язковими показниками (безпека, екологічність, сумісність). Діє процедура визнання сертифікації інших країн, регіональної та міжнародної, якщо відповідні нормативні документи використовуються в Україні як національні.
У першому випадку сертифікація імпортної продукції проводиться за правилами УкрСЕПРО, у другому — орган з сертифікації видає імпортеру свідоцтво про визнання іноземного (регіонального, міжнародного) сертифіката (знака відповідності).
До складної продукції, призначеної для компетентного споживача (устаткування, прилади виробничо-технічного, наукового призначення) додаються сертифікати відповідності, форми яких наведені в ДСТУ 3498-96.
Підприємства серійного та масового виробництва укладають з органом з сертифікації ліцензійні угоди, що містять взаємні зобов'язання сторін на термін дії сертифікації. Термін дії ліцензійної угоди — до 3 років. Його чинність може бути зупинена або анульована достроково: за ініціативою підприємства; за приписом технагляду за наявності невідповідностей; за наявності обґрунтованих претензій споживачів до якості продукції.
Чинність ліцензійної угоди відновлюється при усуненні недоліків. У протилежному випадку вона анулюється. По закінченню терміну дії угоди роботи з сертифікації повторюються за повною або скороченою програмою за рішенням органу з сертифікації. Суперечності між підприємством та органом з сертифікації вирішує Апеляційна комісія Держстандарту. Оплату робіт з сертифікації, незалежно від їхнього результату, здійснює підприємство. Правила визначення вартості робіт викладені у додатку до ДСТУ 3413-96.
Порядок проведення сертифікації продукції регламентований ДСТУ 3413-96 та загалом включає:
подання підприємством (заявником) заявки;
відбір та направлення у випробувальну лабораторію зразків продукції;
аналіз заявки і результатів випробувань та прийняття рішення про можливість сертифікації продукції з визначенням схеми (моделі) сертифікації;
отримання сертифіката на одиничний виріб, партію (або дозволу маркувати продукцію знаком відповідності), свідоцтва про визнання іноземної сертифікації;
реєстрацію продукції, яка сертифікувалася, в Реєстрі УкрСЕПРО і надання інформації про неї в документах Держстандарту;
укладення ліцензійної угоди на термін дії сертифікації серійної та масової продукції, технічний нагляд.
Національним знаком відповідності маркується найпростіша продукція та складна продукція, призначена для некомпетентного споживача (наприклад, побутова радіоелектронна техніка). Знак відповідності у круглій рамці означає, що сертифікація проведена за обов'язковими вимогами; у квадратній — крім того, за іншими вимогами нормативної документації на продукцію; без рамки — за деякими вимогами нормативної документації. Поруч зі знаком вказуються код органу з сертифікації та інформація про показники, відповідність яких гарантується встановленим вимогам.
Атестація виробництва проводиться з метою оцінки технічних можливостей підприємства-виробника забезпечити стабільний випуск продукції, що сертифікувалася. Порядок атестації регламентований ДСТУ 3414-96. Атестація проводиться за ініціативою підприємства за другою моделлю сертифікації продукції.
Атестація виробництва здійснюється за такими основними етапами: подання заявки, попередня оцінка, затвердження програми та методики атестації, перевірка виробництва й атестація його технічних можливостей, технічний нагляд за виробництвом, що атестувалося.
Заявка складається за встановленою формою, до неї додається комплект документів, а також інструкція з атестації технічних можливостей (ІАТМ). Вона складається на виробництво одного конкретного виду продукції або на виробництво конструктивно подібних за технологією виробів. Інструкція з атестації технічних можливостей містить відомості про процеси, устаткування та обладнання, що використовуються при виготовленні продукції. її центральною ланкою є блок-схема процесу виробництва.
Блок-схема виробництва має включати перелік та стислий опис усіх операцій виготовлення продукції від надходження матеріалів, комплектуючих виробів на підприємство до відвантаження готової продукції. Зазвичай, блок-схема розподіляється на частини за окремими виробництвами або за спеціалізованими цехами.
На блок-схемі визначені головні етапи технологічного процесу, вказуються ланцюги зворотного зв'язку для інформації, яка дасть змогу приймати оперативні рішення про проведення коригуючих впливів на попередні операції з метою отримання задовільного результату в головних етапах технологічного процесу. Атестація технічних можливостей виробництва здійснюється за головними етапами технологічного процесу.
ІАТМ включає програму та методику випробувань для атестації технічних можливостей виробництва та їх параметри:
— межі зміни показника (номінальні та граничні значення);
характеристику процесу виготовлення (умови, при дотриманні яких забезпечується бездефектний випуск або випуск з установленим граничним рівнем дефектності продукції за певним показником);
характеристику контролю (суцільний, вибірковий), застосування якого забезпечить допустиме відхилення показника;
відмітку про атестацію технічних можливостей виробництва.
Попередня оцінка виконується комісією органу з сертифікації, до складу якої має входити хоча б один аудитор системи УкрСЕПРО. За результатами попереднього оцінювання складається висновок, у якому встановлюється готовність підприєм1 ства до атестації виробництва та доцільність проведення наступних етапів робіт. Програма та методика атестації коригуються та затверджуються. Перевірка виробництва та атестація його технічних можливостей ставить основним завданням перевірку відповідності інформації, наведеної у вихідних матеріалах, фактичному стану безпосередньо на підприємстві та проведен ня необхідних випробувань для атестації технічних можли востей виробництва.
У перевірці беруть участь члени комісії, фахівці та керівники підприємства. Перевірка виконується відповідно до затвердженої програми та методики атестації. За результатами перевірки складається звіт, що містить відомості про відповідність або невідповідність виробництва, заявлені раніше, його технічні можливості. За позитивними результатами перевірки орган з сертифікації видає підприємству атестат виробництва та укладає ліцензійну угоду.
РОЗДІЛ 22