19.4. Організація праці керівника

Організація праці керівника обумовлена, передусім, його посадою в ієрархії управління організацією, характером діяль­ності в умовах конкуренції, кон'юнктури і динаміки попиту, необхідності перебудови виробництва з урахуванням вимог ринку. Управління охоплює складні сторони людських взає­мин: економічні, психологічні, юридичні, тому структура знань керівника залежить від рівня керівництва.

Значне місце у досягненні ефективності діяльності керівни­ка займає організація управлінської праці як одного з на­прямків організації праці в цілому. Організація особистої праці керівника багато в чому збігається з організацією праці будь-якого працівника розумової діяльності. Розрізняють такі ос­новні складові організації особистої праці:

• організація праці у часі;

• технологія виконання управлінських операцій;

— технічне оснащення, робота на персональному комп'ютері (ПК) та з іншою оргтехнікою, якою керівник користується інди­відуально;

— умови праці;

— організація проведення нарад, прийому відвідувачів, ви­ступів тощо.

Організація особистого часу, як і будь-яка управлінська діяльність, складається з обліку, нормування та планування часу. Це дає можливість визначити непродуктивне витрачання часу. Зміст і методи обліку залежать від цілей, які стоять пе­ред організацією. Облік часу може вести як сам керівник, так і фахівець (тайм-менеджер).

Планування особистої роботи — надзвичайно складна сфера наукової організації управління. На особисту працю впливає багато чинників, значення яких у своїй діяльності оцінюється по-різному. Але й основу організації особистої праці керівника становить загальна її організація — режим.

Організаційне мистецтво керівника пов'язане з такими важли­вими аспектами діяльності, як підготовка, прийняття рішень та контроль за їх виконанням, передача повноважень. Останнє пов'я­зано з певним ризиком, проте є необхідною передумовою розванта­ження праці керівника. При налагодженні відповідного контролю делегування повноважень стимулює самостійність та відпові­дальність підлеглих, створює творчу атмосферу в колективі.

Наведемо перелік важливих принципів організації праці керівника та опис конкретних процедур та рекомендацій ра­ціоналізації його роботи. Принцип оптимального розподілу обо­в'язків і відповідальності між керівниками та виконавцями усіх рівнів. Кожен керівник повинен чітко та ясно уявляти зміст роботи своїх підлеглих, але не повинен виконувати цю роботу за них. Виконавець зобов'язаний нести відповідальність за ре­зультати своєї діяльності. Контроль за змістом і якістю роботи виконавців з боку керівника повинен здійснюватися з ураху­ванням кваліфікації та можливостей виконавця і не може бути надмірним. Постійна оцінка та переоцінка (в інтерактивному режимі) практичних ситуацій, що виникають, та проектів у їхній сукупності. Реалізація цього принципу дає змогу керів­нику максимально сконцентрувати зусилля на головних напря­мах своєї діяльності. Принцип інформаційної та логічної обґрунтованості рішень, що приймаються. Мотиви та логіка дій керівника мають бути гранично зрозумілі для підлеглих. "Автоматизм" реалізації рішень. Сутність принципу полягає У тому, щоб прийняте керівником рішення оперативно доводи­лося до необхідного рівня і ставало керівництвом до дії. Прин­цип необхідної різноманітності видів і форм управлінських до­кументів. Різноманітність управлінських документів має відповідати складності управлінських завдань, що вирішують­ся. Принцип оптимальної інформативності. Загальновідомо, Що інформативність досягається не "безплатно", а ціною пев­них, часто значних затрат часу і ресурсів.

Реалізація наведених принципів дасть змогу здійснити зв'я­зок керівника з персоналом організації для досягнення най­кращої взаємодії та підвищення ефективності роботи як самого керівника, так і організації в цілому.

РОЗДІЛ 20