- •Організаційні типи виробництва та їх характеристика
- •12.3. Загальні форми організації виробництва
- •Розділ 13 виробнича та соціальна інфраструктура
- •13.1. Поняття, значення й особливості функціонування підрозділів виробничої інфраструктури
- •13.2. Забезпечення підприємства технологічним оснащенням
- •13.3. Функції, склад та структура ремонтного господарства
- •13.4. Енергозабезпечення підприємства
- •13.5. Транспортне обслуговування виробництва
- •13.6. Організація й функції складського господарства
- •13.7. Соціальна інфраструктура та соціальна діяльність підприємства
- •Впровадження інновацій у сфері виробництва
- •14.1. Комплексна організація підготовки виробництва до випуску нової продукції
- •14.2. Організація винахідницької, раціоналізаторської та патентно-ліцензійної роботи
- •14.3. Інформаційне забезпечення виробничої діяльності підприємства
- •Організація наукових досліджень та проектно-конструкторських робіт
- •15.1. Види, методи й етапи виконання наукових досліджень
- •15.2. Завдання та стадії проектно-конструкторських робіт
- •15.3. Автоматизація проектно-конструкторських робіт
- •16.1. Завдання, стадії та етапи технологічної підготовки виробництва
- •16.2. Структура і завдання органів технологічної підготовки виробництва на підприємстві
- •16.3. Технологічна уніфікація і стандартизація
- •16.4. Зміст і головні етапи організаційної підготовки виробництва
- •16.5. Організація переходу на випуск нових видів продукції
- •Виробничий процес та його організація
- •17.1. Складові виробничого процесу
- •17.2. Виробничий цикл та його структура
- •17.3. Тривалість виробничого циклу простого процесу
- •17.4. Виробнича структура підприємства та цеху
- •Методи організації виробництва
- •18.1. Організація виробництва непотоковими методами
- •18.2. Сутність потокового виробництва та класифікація потокових ліній
- •18.3. Організація автоматизованого виробництва
- •18.4. Система виробництва "канбан"
- •Основи організації праці
- •19.1. Цілі, завдання та зміст організації праці
- •19.2. Поділ і кооперування праці
- •19.3. Організація робочого місця та його обслуговування
- •19.4. Організація праці керівника
- •Організація нормування праці
- •20.1. Сутність і завдання нормування праці
- •20.2. Класифікація витрат робочого часу та склад норми часу
- •20.3. Система норм і нормативів праці
- •20.4. Методи нормування праці
- •20.5. Нормування праці управлінського персоналу
- •Конкурентоспроможність продукції
- •21.1. Конкурентоспроможність продукції та її показники
- •21.2. Системи якості продукції та організація її контролю
- •21.3. Сертифікація продукції та атестація виробництва
- •Планування господарської діяльності
- •22.1. Сутність планування та різновиди планів підприємства
- •22.2. Принципи, організація і методи планування
- •22.3. Система планових норм і нормативів
17.2. Виробничий цикл та його структура
Виробничий цикл — це період, під час якого матеріали (або напівфабрикати) проходять усі операції технологічного процесу і перетворюються у готовий виріб, тобто це календарний час з моменту запуску матеріалів на першу операцію і до отримання готової продукції. Тривалість виробничого циклу розраховують для заготовок, деталей, вузлів, виробу і замовлення. Вона є одним з важливих критеріїв оптимального планування виробництва. Величина тривалості виробничого циклу за видами продукції використовується для визначення виробничої програми підприємства і його виробничих підрозділів; встановлення строків початку і завершення виробничого процесу (останній визначається договірними зобов'язаннями підприємства); розрахунку величини незакінченого виробництва, тобто кількості продукції, яка перебуває на всіх стадіях виробничого процесу; складання графіків матеріально-технічного забезпечення і оперативно-календарного планування виробничим процесом.
Тривалість виробничого циклу виробу і окремих його складових залежить від ряду факторів, які можна поділити на дві групи:
технічні фактори: рівень складності продукції; рівень прогресивності технологічних процесів, які використовуються для виготовлення продукції; рівень технічної оснащеності технологічних процесів, ступінь їх автоматизації;
організаційні фактори: режим роботи підприємства; раціональність організації робочих місць і характер їх обслуговування; спосіб передачі виробів з операції на операцію у процесі їх виготовлення; умови праці робітників; спосіб поєднання операцій технологічного процесу.
Скорочення тривалості виробничого циклу має важливе економічне значення. Чим менша тривалість циклу, тим менші обсяги незавершеного виробництва і, відповідно, оборотні кошти підприємства. Крім того, скорочення виробничого циклу, за інших рівних умов, веде до збільшення обсягів виробництва продукції, а отже, до зменшення виробничих витрат.
У структурному плані виробничий цикл складається з робочого періоду та часу перерв у виробничому процесі (рис. 17.1).
Рис. 17.1. Склад виробничого циклу
Протягом робочого часу виконуються технологічні операції та роботи підготовчо-заключного характеру, які в сукупності утворюють операційний цикл (Топ). До робочого періоду належить також тривалість контрольних (Тк), транспортних (Ттр)операцій і природних процесів (Тпр).
Перерви, залежно від їх причин, поділяються на дві групи: між-операційні, які виникають упродовж робочих змін, і міжзмінні.
Міжопераційні перерви поділяються на перерви партійності, чекання і комплектування. Перерви партіонності пов'язані з передачею та обробкою деталей на робочих місцях партіями, внаслідок чого кожна деталь пролежує в чеканні усієї партії перед її транспортуванням на наступну операцію. Перерви чекання зумовлені тривалістю операцій технологічного процесу. Вони виникають, коли попередня операція закінчується раніше, ніж звільняється робоче місце для виконання наступної операції. Перерви комплектування мають місце при комплектно-вузловій системі планування, коли готові деталі чи вузли повинні "пролежувати" у зв'язку з незакінченістю виготовлення інших деталей або вузлів, які входять з першими в один комплект і разом передаються на процес складання.
Міжзмінні перерви спричиняються прийнятим на підприємстві режимом роботи, який визначає річну кількість робочих днів, число робочих змін на добу, тривалість однієї зміни. До цієї категорії належать перерви між робочими змінами, вихідні та святкові дні, а також перерви на обід.
При визначенні фактичної тривалості циклу враховуються перерви з організаційно-технічних причин, обумовлені відсутністю працівника, матеріалів, інструменту, енергії, аварійним ремонтом устаткування тощо.