52. Які загальні методологічні принципи пізнання суспільних явищ виробила сучасна соціальна філософія? Наведіть приклади дієвості цих принципів.

Якщо сутність суспільства є сукупністю всіх суспільних відносин, то його зміст – соціальна система, яка складається з багатьох компонентів. Для їх вивчення філософія розробила певні загальнонаукові методологічні принципи. По-перше, науково-теоретичний аналіз суспільства можливий лише на основі принципу ідеалізованого об'єкта. У реальному існуванні людське суспільство представлено безліччю держав і народів; монархій і республік; племен, народностей і націй; політичних партій і масових громадських організацій; національних, світових і так званих нетрадиційних релігій; багатих і бідних людей, тощо. У цьому позірному хаосі об'єктів, явищ і процесів, взаємозв'язків і відносин виявити закони і закономірності руху, тенденції та перспективи розвитку можна лише за допомогою ідеалізованої моделі. В ідеалізованому об'єкті всі зв'язки і відносини точно фіксовані. Хоча реальне суспільство і його ідеалізована модель далеко не тотожні, проте остання збігається з реальним суспільством і його історією, оскільки відображає їх сутність, внутрішні, усталені, необхідні і такі, що повторюються, зв'язки. Філософія не претендує на розкриття причин конкретних соціальних процесів, але ставить проблему і орієнтує в науковому пошуку її вирішення. Логічне філософське знання про суспільство значно бідніше за дійсний історичний процес, але глибше і ґрунтовніше за будь-яке інше знання. По друге у принцип ідеалізованого об'єкта обов'язковий до застосування у процесі дослідження суспільства не тільки як цілісного соціального організму, а й усіх його компонентів зокрема, тому він завжди синтезований з принципом конкретності пізнання. Нагадаємо, що істина завжди конкретна, однак шлях до неї проходить через абстракції. Від абстрактного, дійсного до ідеалізованої моделі, і від неї знову до конкретного — такий діалектичний шлях пізнання суспільства. По-третє, принцип об'єктивності передбачає вивчення суспільства таким, яким воно є насправді, неприпустимість суб'єктивізму в оцінках і висновках, волюнтаризму в прийнятті рішень і діях, узгодження їх з вимогами об'єктивних законів розвитку. По-четверте, принцип всебічності вивчення відображає всю різноманітність зв'язків суспільства як об'єкта пізнання і вимагає їх дослідження. Пріоритетними наукова філософська методологія вважає зв'язки всезагальності: одиничні, особливі та загальні, причинно - наслідкові, необхідності і випадковості, змісту і форми, сутності і явища, можливості та дійсності, цілого і частини, системи та елемента. По-п'яте, принцип розвитку передбачає вивчення суспільства у його історії, русі, зміні; дослідження механізмів розвитку, визначення джерел, тенденцій та перспектив суспільного прогресу на основі всезагальних законів діалектики у їх екстраполяції па соціальне пізнання. По-шосте, принцип первинності суспільного буття відносно суспільної свідомості відображає взаємодію суб'єктивних орієнтацій людей з об'єктивними умовами їх діяльності, а також супідрядність компонентів системи суспільства в таких формах, як первинне - вторинне чи визначальне - визначуване.