26. Діалектика чуттєвого і раціонального в пізнанні. Основні форми чуттєвого і раціонального піз-ня, їх взаємодія.

Розрізняють 2 ступені єдиного нерозривного процесу піз-ня: чуттєвий (нижчий) і раціональний (вищий). Вони перебувають у тісному діалектичному взаємозв'язку. Осн. фор. чуттєв. піз-ня.Відчуття(В.)– відобр-ня зовн. власт-стей предметів об'єкт-го світу, яке виникає внасл. їх впливу на органи чуття і збудження нервових центрів кори гол. мозку. В.– вихідний пункт піз-ня, найпростіший його елемент. Воно є об'єкт. за змістом і суб'єкт. за формою, оскільки на його х-р певним чином впливають специф. склад і стан людс. психіки, суспільні умови, в яких перебуває людина. Більшу частину інф. люд. одержує через органи зору, тому деякі спеціальності пов'язані з особл. вимогами стосовно зору людини. Сприйняття(С.) - відобр-ня зовнішності предметів об'єктивного світу. На відміну від чуттів, у яких відобр. окремі властивості предметів, сприйняття дає інформацію про об'єкт у його цілісності при безпосередньому впливі цього об'єкта на органи чуття. Об'єкт. основою С. є єдність різних властивостей об'єкта, існуючого незалежно від свідомості людини. Цілісний образ предметів, процесів, ситуацій формується у свідомості людини внаслідок складної синтезуючої діяльності кори головного мозку. Тому люди, які покликані діяти в екстремальних умовах, змушені спеціально тренуватися, щоб досягти відповідної майстерності. Уявлення(У.) - відтворений у пам'яті образ зовнішності предметів, які раніше сприймалися. Оскільки уявлення містять у собі моменти узагальнення, то їх розглядають як перехідну ланку від чуттєвого до раціонального піз-ня. В., С., У. піддаються мисленій обробці завдяки порівнянню, аналізу і синтезу, абстрагуванню і узагальненню тощо, завдяки чому вдається проникати в сутність речей, розкривати закони об'єктив. світу. Так відбув-ся якісний перехід від нижчого (чут.) до вищого (рац.) ступеня піз-ня, тобто піз-ня загальних, суттєвих, внутрішніх, необхідних властивостей речей, властив., недоступних для органів чуття. Основні форми раціон.піз-ня.Поняття - форма мислення, в якій відобр. клас предметів з їх істотними і загальними ознаками; є найпростішою за формою і найскладнішою за змістом формою мислення; це своєрідні комори знань; за змістом це сукупність ознак, які мисляться в ньому, а обсягом – клас предметів, які відображаються в даному понятті. Поняття, як і уявлення, відображають предмети з їх ознаками. Проте в уявленні відображається один предмет, а в понятті - множина, в понятті - загальні, істотні, внутрішні та необхідні ознаки, а в уявленні - одиничні, неістотні, зовнішні, випадкові. Поняття мають лише люди, а уявлення - і тварини. Судження - форма мисл., в якій щось стверджується і яка є або істинною, або хибною; завжди виражаються розповідними двоскладними реченнями. Умовивід - форма мисл., за допомогою якої з одних думок (засновків) одержують нові думки (висновки). Завдяки умовиводам одержують нове, вивідне знання. При цьому процес піз-ня може рухатися як від знання більш загальних положень до менш загальних, часткових чи й одиничних (такі умовиводи називають індуктивними). Поняття, судження, умовиводи не відобр. повною мірою його специфіку, оскільки вони функціонують як на донауковому, так і на науковому рівні піз-ня