Плани семінарських занять з курсу «Філософія» для студентів іі курсу факультетів перекладачів, германської і романської філологій та сходознавства

2014-2015 н.р.

CЕМІНАР 1.

Тема: Проблемність питання про предмет філософії та її життєве призначення. Філософія і світогляд: специфіка філософського мислення.

Мета: осмислити пізнавальні та екзистенціальні передумови розуміння філософування як суттєвого атрибуту життєдіяльності людини.

Ключові поняття: філософія, філософування, мислення, розуміння, філософська пауза, рефлексія, мудрість, першопричини, філософська допитливість, «літургія смислу», філософські методи.

Питання для обговорення:

1. Про смисл питання «що таке філософія?». Чи кожному мисленню «даються» філософські знання? Про причини несприятливості до філософського способу руху мислення.

Література:

- Гегель Г.В.Ф. – «Работы ранних лет» в 2 т. – М., 1970, т.1:

С.417-424 («О преподавании философии в университетах»)

С.567-569 (О преподавании философии в гимназиях)

С.389-394 («Кто мыслит абстрактно?»)

С. 234 («О карточной игре»)

Скласти план-конспект роздуму Гегеля про специфіку викладання та освоєння філософії, характер психологічної настанови та духовних здатностей, що необхідні для освоєння філософії. Розкрити особливості розсудкового способу руху мислення («О карточной игре») та специфіку абстрактного в знанні (на прикладі роботи «Кто мыслит абстрактно?»)

2. Про відмінність між філософією і філософуванням. Поняття «культури мислення» і роль філософії в її формуванні.

• Хрестоматия по философии – М., 1991 (статті Г.Ріккерта, В.Віндельбанда «Про користь філософії» - с.119-134; 45-53);

• М.Хайдеггер. Что значит мыслить? («Розговор на проселочной дороге» - М., 1991, с.134-146; 112-134; 146-152);

• Ортега-и-Гассет. Почему мы вновь пришли к философии?(«Дегуманизация искусства». – М., 1991, с.21-39).

3. Опрацювавши вказані джерела, скласти тези щодо розуміння філософії

• як типу знання;

• як способу руху мислення;

• як здатності світорозуміння.

Розкрийте зміст поняття «культура мислення» («Что значит мыслить?») та його зв'язок з культурою мовлення, з’ясуйте у такий спосіб роль філософії в контексті лінгвістичної культури студента.

4. Буденна свідомість, здоровий глузд, життєвий досвід в їх ставленні до філософії. Філософія і формування духовного досвіду особи.

• П.В.Копнін. – Розсудок – розум («Введение в марксистскую гносеологию». – К., 1966, с. 201-216);

• Т.А.Кузьмина. – «Философия и обыденное сознание» («Философские и ценностные формы сознания» - М., 1978, с.191-244);

• Хрестоматия «Мир философии» - М., 1991, ч.1, с.10-12 (Платон), с. 481-483 (Арістотель), с. 24-27 (Декарт), с.15-17 (Монтень), с. 615-620 (Бекон).

Випишіть ознаки розсудкового способу руху мислення у його відмінності (і зв’язку) з розумовим. Зверніть увагу на характер того раціонального, що містить в собі так званий «здоровий глузд», розкрийте його обмеженість. Законспектуйте характеристику Арістотелем пізнавальних здатностей індивіда та пануючих в буденній свідомості «ідолів пізнання» (с.615-620), що деформують його рух до істини.

Питання до першоджерел:

1.​ У чому полягає проблемність вивчення філософії, на думку Мамардашвілі?

2.​ Чому зверненню до філософських текстів з необхідністю має передувати «живий досвід особистості»?

3.​ Яку роль відіграє для філософування особистий життєвий досвід людини?

4.​ Які етапи має шлях, що веде до філософії?

5.​ У чому полягає сутність філософської паузи?

6.​ Що визначає специфіку професійного заняття філософією?

7. Розкрийте специфіку абстрактного в знанні (на прикладі роботи «Кто мыслит абстрактно?»)

8.​ Охарактеризуйте проблемність визначення філософії та її подвійну роль (за С.Кримським).

9.​ Філософська допитливість: на які фундаментальні проблеми шукає відповідь філософія?

10.​ У чому, на думку С.Кримського, полягає фундаментальне світоглядне завдання філософії?

11.​ Які «всезагальні методи філософії» виділяє С.Кримський?