3. Методи економічної науки

Метод – спосіб пізнання, сукупність процедур та інструментів, використання яких забезпечує достовірність отриманих в процесі наукового дослідження знань.

Метод – ознака науковості (не істинності)

Теоретичні та емпіричні

Теоретичні – забезпечення внутрішньої цілісності, логічної узгодженості теорії чи гіпотези, визначення місця нового знання в системі наукових знань. Вони забезпечують як спадкоємність, збереження наукової традиції, так і логічним, органічним розвитком існуючого категоріального апарату, його вдосконаленням.

Емпіричні – забезпечують узгодження наукових знань із фактами господарського життя, із накопиченим практичним досвідом.

Загальнонаукові та спеціальні (неоднозначність трактовки).

Загальнонаукові – структурно-функціональний та діалектичний

Спеціальні (наукової абстракції – врахування в процесі дослідження лише найбільш суттєвих з огляду на його цілі рис об‘єкта (“Політекономія викриває загальне у поведінці господарюючих суб‘єктів, абстрагуючись від багатьох індивідуальних ознак конкретних процесів”); моделювання (зокрема за допомогою математичних методів) – побудова штучних замінників, яким властиві спільні риси із об‘єктами дослідження і які в процесі дослідження імітують його функціонування; історичний та логічний; аналіз (розгляд специфічних особливостей складових процесу чи явища господарського життя) та синтез (поєднання елементів процесу чи явища та вивчення закономірностей їх спільного функціонування, узгодження їх властивостей для досягнення спільної мети розвитку, виконання спільної ролі в економіці); індукції (від конкретного до загального, від випадку до поширення на весь клас явищ чи процесів) та дедукції (від загального принципу до поширення його дії на індивідуальні об‘єкти); гіпотеза (припущення, первинне, таке, що підлягає подальшій перевірці методами наукового дослідження уявлення про сутність, риси та властивості явищ і процесів господарського життя), класифікація (розподіл досліджуваної сукупності на групи за певною ознакою).

4. Функції економічної теорії

Пізнавальна (теоретична), методологічна, ідеологічна (світоглядна), практична

Іноді додають прогностичну

Пізнавальна – вивчає і пояснює господарське життя відповідними методами дослідження, систематизує знання про господарське життя, дозволяє побачити за зовнішніми формами явищ їх внутрішню сутність та роль в функціонуванні економіки. Тим краще виконує, чим повніше і адекватніше відображає реальні господарські процеси.

Методологічна – створює понятійну базу та визначає основні вихідні положення і принципи дослідження для галузевих і функціональних економічних дисциплін, а також дисциплін, що перебувають на стику природничих та економічних наук (ергономіка, економічна географія). Звернути увагу на двосторонній зв‘язок

Ідеологічна – формує ті елементи світогляду людини, що стосуються економічної діяльності, відносин між людьми та між людиною і суспільством в сфері господарювання. Отже бере участь у формуванні системи наших цінностей та пріоритетів,