- •3. Організаційно-економічний розділ
- •3.1. Управління підприємством
- •3.1.1. Визначення та обґрунтування організаційно-правового статусу об’єкта готельно-ресторанного господарства
- •3.1.2. Розроблення раціональної організаційної структури управління закладом готельно-ресторанного господарства
- •3.2. Економічна частина
- •3.2.1. Проектування операційних доходів підприємств гк
- •Проектування доходу (виручки) від експлуатації номерного фонду готелю
- •Проектування операційного доходу закладу ресторанного господарства (зрг)
- •(Приклад)
- •Проектування операційних доходів зрг
- •Планування доходів від додаткових платних послуг та послуг структурних підрозділів готельного підприємства
- •2. Планування операційних активів
- •Обґрунтування складу, структури, вартості основних фондів та інших необоротних активів по... (готельному комплексу)
- •4. План з праці
- •5. Планування операційних витрат та собівартості послуг підприємств гк
- •5.2. Обґрунтування планової собівартості основних і додаткових послуг готелю
- •Перелік калькуляційних статей витрат, що відносяться на повну собівартість послуг розміщення гостей у готелі
- •5.3. Розрахунок загальної суми операційних витрат готелю;
- •5.4. Обґрунтування операційних витрат та собівартості послуг зрг
- •Групування та склад поточних витрат діяльності закладу ресторанного господарства, що проектується, за калькуляційними статтями
- •6.Планування операційного прибутку
- •7.Діагностика отриманих результатів на перший рік створення гк
- •8. Планування основних показників діяльності на
- •9. Оцінка ефективності капітальних вкладень і окупності проекту
- •Вихідні техніко-економічні показники роботи пральної
- •Проект I. Характеристика обладнання пральної.
- •Калькуляція виробничої собівартості прання білизни
9. Оцінка ефективності капітальних вкладень і окупності проекту
Оцінка окупності інвестованого капіталу повинна здійснюватися на основі показника "чистий грошовий потік".
Показник "чистий грошовий потік" – формується за рахунок чистого прибутку та амортизаційних відрахувань у процесі експлуатації інвестиційного проекту. При проведенні розрахунків він може розглядатися як середньорічний показник, так і диференційований по роках експлуатації інвестиційного проекту.
Основні показники оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів:
чистий приведений дохід;
індекс дохідності;
індекс рентабельності;
період окупності.
Чистий приведений дохід – це різниця між приведеним до теперішньої вартості суми чистого грошового потоку за період експлуатації інвестиційного проекту та сумою інвестованих витрат на його реалізацію. Цей показник розраховують за формулою:
де |
ЧПД |
|
|
ЧГП |
|
|
ІВ |
|
|
i |
|
|
t |
|
|
n |
|
Розрахунок чистого приведеного доходу по реальному інвестиційному проекту рекомендується здійснювати за такою формою (табл.39).
Таблиця 39
Оцінка чистого приведеного доходу за інвестиційним проектом
тис. грн.
Рік |
Капітальні витрати по проекту по роках, ІВ |
Чистий прибуток по проекту по роках та амортизаційні відрахування, ЧГП |
Кумулятивний грошовий потік за проектом |
Дисконтова ний грошовий потік за проектом, |
Чистий приве-дений дохід, ЧПД |
1 |
2 |
3 |
4=3.1+3.2, т.і |
5=гр.4 /( 1+i)t |
6= 5-2 |
1. |
|
|
|
|
|
2. |
|
|
|
|
|
3. |
|
|
|
|
|
4. |
|
|
|
|
|
5. |
|
|
|
|
|
Разом |
|
|
|
|
|
У процесі оцінки капітальних витрат по проекту та чистого грошового потоку ці показники повинні бути приведені до теперішньої вартості, тобто дисконтовані. За дисконтну ставку, що використовується у дипломному проекті визначимо річний рівень інфляції, що склався в Україні у році написання проекту. Рівень інфляції для написання дипломних проектів на 2011–2012 навчальний рік приймемо на рівні 5% річних. У нашому прикладі розрахунок чистого приведеного доходу за інвестиційним проектом приведений у табл.40. Припустимо, що дисконтна ставка, яка характеризує рівень інфляції, становить у середньому на рік 1,7%.
Таблиця 40
Оцінка чистого приведеного доходу за інвестиційним проектом, тис. грн..
Рік |
Капітальні витрати по проекту по роках, без урахування амортизаційних відрахувань, ІВ |
Чистий прибуток по проекту по роках та амортизаційні відрахування, ЧГП |
Кумулятивний грошовий потік за проектом |
Дисконто- ваний грошовий потік за проектом, |
Чистий приведений дохід, ЧПД |
1 |
2 |
3 |
4=3.1+3.2, 4.2+3.3. і т.і |
5=гр.4 /( 1+i)t |
6= 5-2 |
1. |
900 |
250 |
250 |
|
|
2. |
220 |
260 |
510 |
|
|
3. |
|
278 |
788 |
|
|
4. |
|
287 |
1075 |
|
|
5. |
|
296 |
1371 |
|
|
Разом |
1120 |
1371 |
1371 |
1371/ 1,19= =1152 |
1152-1120=32 |
Висновок – чистий приведений дохід за п’ять років експлуатації проекту становитиме 32 тис. грн.
Індекс (коефіцієнт) дохідності також дозволяє зіставити обсяги інвестиційних витрат з майбутнім грошовим потоком за проектом. Розрахунок такого показника при одночасних інвестиційних затратах по реальному проекту здійснюється за формулою:
де ІД – індекс дохідності за інвестиційним проектом.
Показник "індекс дохідності" також може бути використаним як критерій при прийнятті інвестиційного рішення про можливість реалізації інвестиційного проекту. Якщо значення індексу дохідності менше чи дорівнює одиниці, незалежний інвестиційний проект не повинен реалізовуватися, у зв’язку з тим, що не може принести додаткових інвестиційних доходів. Тобто для реалізації може бути прийнятим лише той інвестиційний проект, який має індекс дохідності якомога більший за одиницю. У нашому прикладі (табл.4.25) індекс дохідності дорівнює 1,03:
ІД = 1152/ 1120 = 1,03.
Таким чином, можна дійти висновку, що інвестиційний проект може бути реалізованим, адже він відповідає встановленим економічним критеріям ефективності.
Індекс рентабельності (коефіцієнт рентабельності) у процесі оцінки ефективності інвестиційного проекту відіграє допоміжну роль. Він не дає можливість повною мірою оцінити увесь зворотний грошовий потік, який складається не лише з прибутку, а й амортизаційних відрахувань з основних фондів, що нарощуються у процесі реалізації інвестиційного проекту.
Цей показник розраховується за формулою:
де |
ІР |
– індекс ( коефіцієнт) рентабельності інвестиційного проекту; |
|
ЧП |
– середньорічний чистий прибуток за період експлуатації інвестиційного проекту; |
|
ІВ |
– інвестиційні витрати за реальним інвестиційним проектом. |
У нашому прикладі середньорічний прибуток (без амортизації) за період експлуатації проекту розраховується таким чином:
ЧП = ( 180+190+208+217+226) / 5 = 204,2.
Індекс рентабельності інвестиційного проекту:
ІР = 204,2 / 1120 * 100 = 18,24%.
Таким чином, рівень рентабельності інвестиційного проекту дорівнює 18,24%.
Період окупності є один з найбільш розповсюджених показників оцінки ефективності інвестиційного проекту.
Розрахунок цього показника може бути здійснений двома методами – статистичним та дисконтованим.
Показник періоду окупності, що визначається статистичним методом, розраховується за формулою:
,
де |
ПО |
|
|
ЧГП р. |
|
Відповідно дисконтований показник періоду окупності проекту визначається за формулою:
.
У нашому прикладі період окупності інвестиційного проекту розраховується таким чином:
ПО = 1120 / ( 1152/ 5) = 1120/ 230 = 4,87 років.
Висновок: період окупності інвестиційного проекту, тобто час, що необхідний для отримання такої суми дисконтованого чистого грошового потоку, який дозволить окупити всі капітальні витрати, становить 4,87 років.
Додаток 1.
Розрахунок середнього рівня комерційного доходу спеціалізованого кафе (кондитерського) по продукції власного виробництва й придбаних товарів
Групи сировини і товарів |
Питома вага групи у вартості сировини, % |
Встановлені розміри націнок у % до вартості набору сировини і придбаних товарів |
Відсоткові числа |
Середній рівень комерційного доходу, % |
|
1. Групи сировини і товарів, використані для виготовлення продукції власного виробництва: |
|||||
Борошно |
28 |
100 |
2800 |
|
|
Цукор |
14 |
60 |
840 |
|
|
Олія |
6 |
60 |
360 |
|
|
Яйця |
10 |
60 |
600 |
|
|
Дріжджі |
4 |
60 |
240 |
|
|
Разом |
62 |
|
4840 |
78,06 (4840/62) |
|
Середній рівень доходу по продукції власного виробництва в % до вартості сировини за цінами постачальників (без податкового кредиту) |
|
|
78,06
|
||
Середній рівень доходу по продукції власного виробництва в % до роздрібного товарообігу |
|
|
78,06 / (100+78,06)× ×100 = 43,84% |
||
2. Купівельні товари |
|||||
Соки |
24 |
50 |
1200 |
|
|
Безалкогольні напої |
14 |
35 |
490 |
|
|
Разом |
38 |
|
1690 |
44,47 (1690/38) |
|
Середній рівень доходу на купівельні товари в % до вартості придбаних товарів (без податкового кредиту) |
|
|
44,47 |
||
Середній рівень доходу на купівельні товари в % до роздрібного товарообігу |
|
|
44,47/(100+44,47)×100 =30,78% |
||
3. Середній рівень доходу у % до вартості придбаних товарів і сировини (без податкового кредиту) |
100 |
|
6530 |
65,30 (6530/100) або (78,06× 62%+44,47×38%) : 100%= 65,30% |
|
4. Середній рівень доходу в % до роздрібного товарообігу |
|
|
65,30/(100+65,30)×100=39,50 |
||
Додаток 2.
Методологічні особливості розрахунку вихідних техніко-економічних показників та результатів операційної діяльності власної пральної ГК.
Наприклад, за даними планових розрахунків для власних потреб туристичним готелем*** у 2013 р. необхідно випрати 63700кг білизни (умовно) за середньою ціною, що склалася на регіональному ринку послуг - 3 грн./кг(без ПДВ). При обладнанні власної пральної послуги прання для потреб готелю будуть надаватися за їх собівартістю, що сприятиме зниженню поточних витрат готелю і збільшенню прибутку. Крім того, пральна отримає додаткову суму доходу у разі виконання послуг для сторонніх споживачів. Вихідні техніко-економічні показники роботи пральної наведено в таблиці 1.1. Характеристики обладнання надані за альтернативними варіантами - в таблицях (1.2.1. та 1.2.2.)
В процесі дипломного проектування необхідно визначити:
розмір виробничої потужності і виробничої програми пральної;
повну собівартість прання 1 кг білизни;
середню ціну прання 1 кг білизни;
суму доходу, який отримає пральна у разі виконання послуг для сторонніх споживачів.
1.1. Виробнича потужність і виробнича програма пральної.
Дипломник виходить з того, що виробнича потужність будь-якого підрозділу підприємства – це максимально можливий річний обсяг випуску продукції заздалегідь визначеної номенклатури, асортименту, кількості та якості за умови найбільш повного використання прогресивної технології і організації виробництва.
Розмір виробничої потужності пральної визначається на підставі характеристики виробничого обладнання (таблиця 1.1, 1.2) шляхом порівняння продуктивності пральних машин і сушильних машин. Розрахунок виконується у такій послідовності:
Таблиця 1.1.
