- •Тема 1. Загальні відомості про технологію круп'яного виробництва
- •1.1. Вступ
- •Народногосподарське значення круп'яної промисловості. Роль круп'яних продуктів в балансі харчування людини
- •1.3. Сировина для виробництва круп та її технологічні властивості
- •1.4. Асортимент круп, що виробляються в Україні, показники якості круп
- •Тема 2. Технологічні процеси підготовчого відділення круп'яного заводу
- •2.1. Принципова технологічна схема підготовки зерна. Задачі очистки і підготовки зерна в зерноочисному відділенні крупозаводу
- •2.2. Водотеплове оброблення зерна, його режими. Переваги і недоліки вто круп'яного зерна
- •2.2.1. Способи вто зерна
- •Способи та режими вто окремих видів круп'яного зерна
- •2.2.2. Переваги та недоліки вто
- •Тема 3. Технологічні процеси лущильного відділення круп'яного заводу
- •3.1. Сортування (калібрування) зерна на фракції перед лущенням
- •3.2. Способи лущення зерна. Технологічна ефективність процесу лущення
- •3.3. Принципова схема сортування продуктів лущення
- •3.4. Оцінка ефективності круповідділення
- •3.5. Оброблення зерна після лущення: шліфування ядра, полірування крупи, подрібнення ядра
- •3.6. Контроль крупи, побічних продуктів та відходів
- •Тема 4. Технологія виробництва окремих видів круп
- •4.1. Технологія виробництва крупи з проса
- •4.1.1. Технологічні властивості проса
- •4.1.2. Підготовка зерна до переробки
- •4.1.3. Переробка зерна проса в крупу
- •4.1.4. Контроль крупи та відходів
- •4.1.5. Вихід та якість готової продукції
- •4.2. Технологія виробництва крупи з гречки
- •4.2.1. Підготовка зерна до переробки
- •4.2.2. Переробка зерна в крупу
- •4.2.3. Контроль крупи і відходів
- •4.2.4. Вихід та якість готової продукції
- •4.3. Виробництво крупи та круп'яних продуктів з вівса
- •4.3.1. Виробництво круп з вівса
- •4.3.1.1. Підготовка зерна до перероблення
- •4.3.1.2. Переробка вівса в крупу
- •4.3.2. Виробництво пластівців Геркулес
- •4.3.3. Виробництво толокна
- •4.3.4. Вихід та якість готової продукції
- •4.4. Технологія виробництва круп з ячменю
- •4.4.1. Крупи ячмінні перлові
- •4.4.1.1. Підготовка зерна ячменю до переробки
- •4.4.1.2. Переробка ячменю в крупу
- •Діаметр отворів сит у сортувальних машинах для класифікації за номерами перлових круп
- •4.4.2. Крупи ячмінні ячні
- •4.4.2.1. Переробка ячменю в крупу
- •Розміри отворів сит у сортувальних машинах для класифікації за номерами круп ячних
- •4.4.3. Вихід і якість готової продукції
- •Характеристика видів ячмінних круп
- •4.5. Технологія виробництва крупи з рису
- •4.5.1. Підготовлення рису до переробки
- •4.5.2. Переробка рису в крупу
- •4.5.3. Контроль крупи та побічних продуктів
- •4.5.4. Вихід та якість готової крупи
- •4.6. Технологія виробництва пшеничних шліфованих круп
- •4.6.1. Підготовка зерна пшениці до переробки
- •4.6.2. Переробка пшениці в крупу
- •4.6.3. Контроль крупи і відходів
- •4.6.4. Вихід і якість готової продукції
- •Характеристика видів пшеничних круп
- •4.7. Технологія виробництва круп з гороху
- •4.7.1. Підготовка гороху до переробки
- •4.7.2. Переробка гороху в крупу
- •4.7.3. Контроль крупи і відходів
- •4.7.4. Вихід та якість готової продукції
- •4.8. Технологія виробництва круп з кукурудзи
- •4.8.1. Крупи шліфовані п'ятиномерні
- •4.8.1.1. Підготовка кукурудзи до переробки
- •4.8.1.2. Переробка кукурудзи в крупу
- •Рекомендовані розміри сит для сортування круп кукурудзяних
- •4.8.1.3. Контроль крупи і відходів
- •4.8.2. Крупні крупи для виробництва пластівців і дрібні для кукурудзяних паличок
- •4.8.3. Дрібні крупи для виробництва паличок
- •4.8.4. Крупи кукурудзяні подрібнені
- •Види і характеристика кукурудзяних круп
- •4.8.5. Вихід та якість готової продукції
- •Тема 5. Виробництво інших видів круп
- •5.1. Технологія виробництва швидкорозварюваних круп (ячмінної, пшеничної, горохової)
- •Номери швидкорозварюваних круп
- •5.2. Технологія виробництва круп підвищеної поживної цінності
- •5.2.1. Підготовка до переробки
- •5.2.2. Переробка в крупу
- •Розміри і форми отворів матриць пресів при виробництві круп підвищеної поживної цінності
- •5.2.3. Вихід і якість готової продукції
- •Види круп підвищеної поживної цінності
- •5.3. Технологія виробництва круп, які не потребують варіння
- •5.4. Технологія виробництва окремих видів круп
- •5.4.1. Крупи із м'якої пшениці
- •Зовнішній вигляд круп з м'якої пшениці
- •5.4.2. Крупи горохові подрібнені
- •5.4.3. Крупи спеціального призначення
- •Список рекомендованої літератури
4.1.4. Контроль крупи та відходів
Особливістю проміжних продуктів переробки проса та отриманого після шліфування пшона є наявність мучки як у вільному стані, так і прилиплої до ядра. Під час сортування таких продуктів в просіюючих машинах відбувається залипання сит та забивання каналів, тому після лущення використовують тільки аспіратори.
Після шліфування для контролю готову крупу провівають в аспіраторах, потім просіють в розсійниках та крупосортувальних машинах. Для виділення крупних домішок пшоно просіюють на ситах з діаметром 2,3...2,5 мм.
Подрібнене ядро відсіюють на ситах з отворами діаметром 1,6 мм або № 1,4. Після сортування на ситах крупу провіюють в аспіраторах, потім після магнітного контролю направляють в бункери для готової продукції. Подрібнене ядро та мучку контролюють на ситах № 1,4 та 063, де виділяють сходом з першого сита ядро, яке направляють на повторне оброблення або контроль пшона. Лузгу також провіюють на ситі № 063, проходом крізь які виділяють мучку, потім проходом крізь сита № 1,2...1,4 відділюють подрібнене ядро, а схід сит провіюють, отриману таким чином лузгу направляють після магнітного контролю у вибійне відділення. Ядро після контролю лузги приєднують до продукту, який надходить на 2, 3-ю лущильну систему. В кінцевих продуктах – мучці та луззі контролюють вміст ядра.
4.1.5. Вихід та якість готової продукції
Вихід та якість готової крупи наведені в [11, с. 50-53].
Запитання для самоперевірки
Яку крупу отримують при переробленні проса?
Які технологічні властивості зерна проса різних фракцій крупності?
Чому необхідно відокремлювати дрібну фракцію?
Чому при підготовці зерна проса його не піддають ВТО?
Які машини застосовують для лущення проса і яку схему лущення?
Назвіть основні показники якості крупи з проса?
4.2. Технологія виробництва крупи з гречки
Продукти з гречки володіють високою харчовою цінністю (зокрема її білок по повноцінності займає перше місце серед круп'яних культур), що зумовлює їх широке в дитячому та дієтичному харчуванні. При переробленні гречки отримують два основних види готової продукції: ядрицю – цілу крупу, не проходить крізь сито з отворами розміром 1,6×20 мм; проділ – подрібнену крупу, яку отримують проходом сита з отворами 1,6×20 мм та сходом сита №080. Гречана крупа (ядриця) – практично єдина ціла крупа, котру отримують безпосередньо після лущення, тобто не піддають шліфуванню, поліруванню або іншому обробленню. Проділ спеціально не отримують, його виробництво зумовлено недосконалістю технологічного процесу.
4.2.1. Підготовка зерна до переробки
Підготовка зерна включає його очищення від домішок та ВТО. Зерно очищується на двох-трьох системах сепарування в круп'яних розсійниках А1-БРУ, трієрах, каменевідбірних машинах, аспіраторах.
У відповідності до типової схеми (рис. 7) зерно двічі очищують від домішок на повітряно-ситових сепараторах. Для кращого виділення крупних домішок використовують сита з трикутними отворами зі стороною 7,5...7,0 мм. Підсівні сита мають продовгуваті отвори розміром 2,4×20 мм. Проходом крізь ці сита виділяється значна частина зерен пшениці, ячменю, жита та вівса. Для більш повного відділення домішок використовують фракційне очищення зерна. При цьому в розсійнику А1-БРУ зерно на ситі з отворами діаметром 4,2 мм розділяють на дві фракції, потім додатково з кожної фракції проходом сит 2,6...2,4×20 мм виділяють дрібні домішки, а сходом сит з трикутними отворами розміром сторони 7,0 мм для крупної фракції та 5,5 мм для дрібної виділяють трудновідділювані крупні домішки. Мінеральні домішки виділяють на каменевідбірних машинах, решту домішок – на вівсюговідбірниках.
ВТО зерна. Здійснюють шляхом пропарювання зерна в пропарювачах А9-БПБ при тиску пари 0,25...0,30 МПа протягом 5 хв, сушать в вертикальних парових сушарках до вологості 13,0...13,5 %, охолоджують в охолоджувальних колонках. ВТО суттєво підвищує вихід ядриці за рахунок зниження виходу проділу, а також вихід крупи 1-го сорту.