1. Виникнення первісних релігій.

Є достатні підстави вважати, що релігія вперше виникає ще у неандертальців, які еволюційно передують сучасній людині. Відомо, що неандертальці ховали тіла вмерлих одноплемінників неабияк, а орієнтуючи їх переважно на схід. Разом з тілами вони покладали знаряддя побуту і війни, а також квіти, корисні рослини і т. п. Це може свідчити, що у неандертальців існувало уявлення про потойбічний світ, про те, що смерть тіла - це ще не кінець і життя якимось чином продовжується після смерті. Але чи це дійсно було так? - отут ми ще не маємо повної впевненості, бо зрозуміти душу доісторичної людини нам занадто складно.

Найдавніші форми релігії кроманьонських людей ("homo sapiens"), які відомі сучасній науці, це - тотемізм та фетишизм.

Тотемізм (від індіанського слова “totem”, що означає "його рід") розповсюджено сьогодні серед примітивних племен Південної Америки, Австралії, Океанії, які вірять у містичну спорідненість свого племені з якоюсь твариною чи рослиною. Від цих живих істот вони нібито започатковують свій родовід і тому ставляться до них, як до священного. Ці священні предки племені (тварини чи рослини) мають назву тотеми.

Фетишизм (від французького fetiche - предмет, що має магічні властивості) розповсюджено серед тих племен, які вірять у надприродні властивості священних предметів, наприклад, амулети, талісмани (Африка, Австралія, Океанія). Фетиш, як вважають, наділений надприродною (магічною) силою. Тому його слід використовувати для поклоніння та чаклунства.

2. Анімістичні вірування та культ предків.

У більш розвинутих племен усіх континентів дуже часто зустрічається така форма первісної релігії як анімізм (від латинського слова - anima - душа). Прихильники анімізму вважають, що весь навколишній світ наповнений різними духами. Річки, степи, гори, - все має своїх духів, вони - всюди. Отже, існуючий світ, за уявою аніміста, це речі, істоти та духи. Причому, ці три різновиди реальності не відокремлені одне від одного, а перемішані: живе й неживе, природне й духовне, тощо.

Близько до анімізму знаходиться релігія культу предків, який був вельми розповсюджений у стародавні часи. Тут вважали, що душі предків не вмирають, а продовжують своє життя у потойбічному світі, причому так, що можуть впливати на події цього (поцейбічного) світу. Треба вшановувати душі предків, жити відповідно до їх заповітів. Тоді можна сподіватися, що душі предків будуть допомагати живим. Серед усіх душ первісна людин виділяла найбільш могутні - це надлюдські духи природних явищ (грім, сонце, океан, вітер і т. п.), які у процесі подальшого розвитку релігійної свідомості перетворилися у богів. Духи є вічними істотами, що для свого існування не потребують тіла.

3. Магія та шаманізм як первісна віра та психотехнологія.

Більшість релігієзнавців вважає магію однією із форм первісної релігії. Термін "магія" походить від назви стародавнього перського племені "магі". Ці "магі" володіли таємним мистецтвом парапсихічного впливу на людей і матеріальні речі (сьогодні наука використовує такі терміни як "телепатія", "телекінез" і т. п.). Магія - це стародавня психотехніка, завдяки якій люди прагнули впливати на події навколишнього світу і, перш за все, - на інших живих істот. Отже, магія - це більшою мірою техніка (технологія), ніж віра. Але, при цьому, магія завжди має дуже вагомий релігійний аспект (як і шаманізм). Щоб займатися магією, треба вірити в її ефективність, яка дуже часто не підтверджується на практиці.

Шаманізм (від евенкійської мови., що означає - "несамовитий") - ще одна форма первісної релігії, що тісно пов'язана з анімізмом. Шаманізм розповсюджений сьогодні переважно серед народів Півночі. Шамани - це як правило чоловіки (за невеликим винятком). Це перші професійні служителі релігії і це парапсихологічно обдаровані люди, які володіють технікою містичного трансу. Шаманський транс можна розглядати як вихід людини за межі особистої психічної реальності. Одноплеменніки шамана вважають, що знаходячись у стані трансу шаман мандрує по іншим світам, де зустрічається з духами предків, як добрими, так і злими. Мандруючи так, шаман може повернути душу хворої людини на землю і тоді хвороба відступає. Крім лікування він займається ворожбою, буцімто може передбачати майбутнє і спілкуватися з духами тварин. На інших людей шаман може справити враження психічно хворого, але це оманливе враження. За допомогою спеціальної техніки співу та танцю шаман вводить себе у стан екзальтації, його свідомість змінюється. Зовні це виглядає як запаморочення. Але шаман завжди контролює стан своєї психіки.