4. Ісламський фундаменталізм.

Релігійний фундаменталізм сьогодні - то є консервативний релігійно-політичний рух прихильників тієї чи іншої релігії, що має за свою мету повернення до першоджерел своєї споконвічної віри та відродження фундаментальних релігійних основ суспільного життя у їх первинній чистоті. Ісламські фундаменталісти (їх часто називають “ісламісти”) захищають свою позицію таким чином: іслам - то є дар людям від самого Аллаха, і то робить іслам принципово відмінним від всього штучного, такого, що створене людьми. Коран та Сунна - єдине джерело людських законів, стереотипів поведінки, духовних цінностей, тощо. Якщо виникає протиріччя між сучасною життєвою практикою та ісламом, то таке протиріччя необхідно автоматично розв’язувати на користь ісламу. Коран у його повному обсязі та найбільш адекватна частина Сунни придатні і сьогодні. Аллах поставив перед людьми велику мету - створити суспільство на підставі божественних законів. Оскільки не всі існуючі суспільства, де мешкають мусульмани, насправді є ісламськими, необхідно привести їх свідомість у відповідність із духом та змістом Корану. Державна влада повинна знаходитись у руках “істинних мусульман”.

Одна із найвпливовіших течій в ісламському фундаменталізмі - то є Ваххабізм. Цей релігійно-політичний рух започаткував Мухаммед ібн Абд аль-Ваххаб (1703-1792). Він вчив, що мусульманину необхідно негайно повернутися до раннього, незабрудненого ісламу, позбутися розкошів, знищити все, що нагадує багатобожжя, бо ж лише Аллах є єдиний творець всього сущого і лише йому слід вклонятися. Мусульмани ж відійшли від цього вирішального та визначального принципу ісламу, почали обожнювати святих, природу, вводити нові правила та звичаї. Особливу увагу Ваххаб приділяв джихаду - священній боротьбі мусульман за свою віру. Джихад, на його думку є необхідним для покарання багатобожників, ідолошанувальників та тих мусульман, що відступили від первісних принципів ісламу. Сьогодні в епоху розгортання глобалізаційних процесів, ваххабізм знаходить своїх прихильників завдяки прозорості та простоті свого вчення, підкресленій антиелітарності, а також своєю непримиренністю до ворогів та чіткою спрямованістю на джихад. Ваххабізм є підґрунтям державної ідеології в Саудівській Аравії.

Контрольні запитання:

1. Що то є іслам? Якими є його віровчення, історія та основні течії?

2. У чому ви бачите подібність та відмінність ісламу щодо християнства?

3. Що таке шаріат? Яка його роль у повсякденному житті мусульман?

4. Що ви знаєте про ісламський фундаменталізм? Які чинники, як на вашу думку, сприяють його поширенню серед мусульман?

ЛЕКЦІЯ 7:

“НЕТРАДИЦІЙНІ РЕЛІГІЙНІ КУЛЬТИ”.

План:

1.Загальна характеристика нетрадиційних релігій.

2. “Церква об’єднання” Муна.

3. Релігія “Бахаї”.

4. Товариство “Свідомості Кришни”.

5. Церква сайєнтології.

6. Сатанізм.

Сьогодні світові релігії (буддизм, християнство, іслам) та провідні національні релігії (індуїзм, сикхізм, конфуціанство, даосизм, іудаїзм, тощо) обіймають собою абсолютну більшість віруючих людей на земній кулі. Історія розвитку цих великих духовних традицій нараховує багато століть. Але процес релігійного формотворення не можна вважати остаточно завершеним. На думку американського соціолога Р. Белла у ХХ ст. почався новий етап у релігійні еволюції людства. Цей етап може бути охарактеризований як такий, що, з одного боку, позначений ослабленням впливу та авторитету традиційних форм релігії, а з другого, - появленням чисельної кількості нових релігійних рухів, культів, організацій, які у вітчизняному релігієзнавстві прийнято називати нетрадиційними релігіями.