5. Принципи класифікації релігій.

Всі існуючі в світі релігії можна поділити на два великі класи: 1)язичництво; 2) теїзм.

До язичництва відносяться ті релігії, в яких стверджується, що у всесвіті існують вищі за людину живі істоти (наприклад, безсмертні боги), від яких залежить доля людини як у цьому (поцейбічному) світі, так і в інших (потойбічних) світах. Ці надлюдські істоти (боги, духи, демони) володіють велетенською, у порівнянні з людиною, силою і владою, але ж ніхто з них не має влади абсолютної. І це тому так, що будь-якій із цих надлюдських істот завжди протистоїть інша істота, що також божественна (демонічна). Крім того опір божественній (демонічній) владі надлюдських істот чинить темна і нерозумна матерія (хаос).

До язичницьких релігій відносяться релігія стародавніх греків, римлян, слов'ян та германців, давньоєгипетська, шумеро-вавілонська релігії, національні релігії Китаю та Індії, тощо.

Теїстичними (від грецького theos - бог) називають ті релігії, в яких стверджується, що над всесвітом і людиною безроздільно панує одна єдина безсмертна жива істота (Бог), яка створила цей світ з нічого силою своєї волі, причому влада цієї істоти абсолютна і нічим не обмежена. Слов'яни називають цю істоту Господь Бог, греки - Теос, араби - Аллах, іудеї - Ягве і т. п. До теїзму належать такі релігії як іслам, християнство, іудаїзм, бахаїзм, сикхізм та деякі інші.

Інколи релігієзнавці додатково проводять ще й таку класифікацію релігій:

1) світові релігії; 2) національні релігії.

Світові релігії - це буддизм, християнство та іслам.

Найбільш відомі серед національних релігій: іудаїзм - національна релігія юдеїв; зороастризм - національна релігія стародавніх іранців; конфуціанство - національна релігія Китаю; індуїзм - національна релігія індійців.

Якщо зробити порівняльний аналіз світових та національних релігій, то можна побачити, що світові релігії мають найвищій ступінь універсальності щодо принципів та змісту свого віровчення. Тому вони легко долають межі національно-культурного ареалу свого виникнення і з великим успіхом адаптуються до суттєво інших національних та соціально-культурних обставин. У світових релігіях знаходять своє оформлення глобальні за своїм змістом релігійні потреби людини.

Серед деяких сучасних національних релігій також можемо знайти певний потенціал щодо змістовної глобальності. Сьогодні на наших очах відбувається дуже цікавий процес перетворення основної національної релігії Індії у форму світової релігії. Йдеться про індуїзм, який швидко розповсюджується у Західному світі завдяки, наприклад, діяльності товариства "Свідомості Кришни".

Крім того у світі став більш помітним даосизм - традиційна китайська релігія (завдяки розповсюдженню східних бойових мистецтв).

Всі релігії у сучасному релігієзнавстві прийнято поділяти також на:

1. Натуралістичні релігії, - це ті, що мають природне походження (напр., буддизм, індуїзм, даосизм).

2. Релігії одкровення (біблейські релігії та іслам).

Вважають що натуралістичні релігії виникли завдяки духовно-творчим зусиллям людей, а релігії одкровення даровані Богом і мають надприродне (містичне) походження.

Ще один принцип класифікації релігії є важливим для релігієзнавства: серед усіх релігій виділяють так звані релігії спасіння (напр., буддизм, християнство, сикхізм). Віровчення цих релігій стверджує, що світ, у якому живе людина недосконалий, гріховний, бо у ньому панує зло. Треба рятуватися від цього світу. Істинний шлях порятунку може вказати тільки релігія спасіння. Так, християнство стверджує, що гріховний світ не буде існувати вічно. Його буде трансформовано у світ досконалий чи "Царство небесне" завдяки співпраці Бога та праведних, боговідданих людей. А от буддизм стверджує, що ніякого іншого, ніж оцей, знайомий нам світ страждань, не існує, а якщо й існують інші світи, то це є світи не меншого страждання. Отож, якщо рятуватися від страждань, то, за буддійською вірою, треба виходити геть зовсім із буття.

5.1. Дуже часто у релігієзнавчій літературі можна зустріти такі терміни як “монотеїзм” та “політеїзм”.

"Монотеїзм" - то є форма релігії, де стверджується існування єдиного Бога (всі теїстичні релігії та деякі із язичницьких належать до монотеїзму).

"Політеїзм" - форма релігії, де стверджується існування кількох богів, інколи багатьох (наприклад, в Індії, як кажуть, нараховують 3333 бога). Більшість язичницьких релігій - це політеїзм.

Розрізняють: а) дуалістичний політеїзм, де боги поділені на два табори - добрі та злі (напр., у зороастризмові), їх сили врівноважені і вони знаходяться у вічній боротьбі; б) ієрархічний політеїзм - релігія, де богів організовано в одну ієрархічну сім'ю з головою - верховним богом (наприклад, олімпійська релігія давніх греків); в) хаотичний політеїзм - примітивна форма політеїзму: богів ніяк не організовано, виникають угруповання богів, які конфліктують одне з одним (шумеро-вавілонська та давньоєгипетська релігії на початку своєї історії).

Контрольні запитання:

1. Що то є релігієзнавство? Що саме та яким чином воно вивчає?

2. Що то є релігія? Яка її сутність?

3. Як класифікуються релігії? Що то є “монотеїзм” та “політеїзм”?

4. Звідки походить релігія? Які є гіпотези щодо її походження?

ЛЕКЦІЯ 2:

“ОСНОВНІ ФОРМИ ПЕРВІСНОЇ РЕЛІГІЇ”.

План:

1. Виникнення первісних релігій.

2. Анімістичні вірування та культ предків.

3. Магія та шаманізм як первісна віра та психотехнологія.

4. Землеробські культи.