Запитання для самоперевірки

1. Кого вважають батьком менеджменту?

2. На чому заснована бюрократична організація управ­ління?

3. На які функції А. Файоль поділив процес управ­ління?

4. Які головні нанрацювання класичної школи управ­ління?

5. Як слід розуміти положення менеджменту, введені Г. Емерсоном: "Підлеглий існує для того, щоб розширювати та продовжувати свого начальника?"

Література

1. Осовська Г.В., Копитова І.В. Основи менеджменту. Практикум: Навчальний посібник. – К.:Кондор, 2010 С 37, 38.

2. Рульєв В.А., Гуткевич С.О. Менеджмент. Навч.посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011. С 26, 27.

3. Стадник В.В. Менеджмент : підручник /В.В. Стадник М.А. Йохна. – 2-ге вид., вип., доп. – К.: Академвидав, 2010. –С 34.

Самостійна робота

Тема: Організація як об’єкт управління.

План:

1. Сутність і ознаки організації.

2. Розподіл праці в організації.

3. Класифікація організацій.

4. Мета та цілі організації.

5. Загальна організаційна структура.

6. Основні принципи структурування.

Методичні рекомендації:

Вивчення даної теми слід почати з усвідомлення сутності організації. Потрібно ознайомитися з основними ознаками організації, розподілом праці. Увагу слід звернути і на класифікацію організацій, процес виникнення та функціонування організацій та властивості організацій.

Під час вивчення даної теми потрібно усвідомити зміст понять «мета та цілі організації», «організаційна структура управління», визначити основні принципи структурування. А також ознайомитися з функціями цілей у системі управління організацією.

Питання 1. Сутність і ознаки організації.

Головною ознакою організації є наявність мети., до досягнення якої прагнуть всі її члени. Мета об’єднує їх, надає сенсу існуванню організації, конкретизує спрямованість її дій.

1. Відносна самостійність. Організація самостійно обирає види діяльності, приймає рішення з питань виробничо – господарської діяльності та розподілу прибутку.

2. Саморегулювання. Можливість у певних межах самостійно вирішувати питання відповідно до обставин.

3. Наявність організаційного центру. Внутрішньо – організаційний центр координує діяльність членів організації та забезпечує їх єдність.

4. Організаційна культура. Сукупність цінностей, переконань, традицій і норм, під впливом яких формується поведінка окремих працівників і трудового колективу.

5. Спільна діяльність людей. Ефективна спільна діяльність персоналу забезпечує синергетичний ефект для організації.

6. Ієрархія влади. Перелік посадових осіб, починаючи з вищого керівництва організації до менеджера первинних підрозділів на нижчому рівні керівництва.

7. Наявність підрозділів. Підрозділи, що вирішують конкретні завдання, - це відділення, філії, відділи, служби тощо.

8. Розподіл праці. Здійснюється згідно з професійно фаховими характеристиками кожного працівника та забезпечує раціональну структуризацію робіт і завдань.

9. Формалізація правил поведінки, процедур, контролю. Здійснюється для того, щоб організація діяла як єдине ціле. Відповідно до визначених норм і правил поведінки, виконавці можуть діяти самостійно, не звертаючись за вказівками до керівників.

10. Взаємодія із зовнішнім середовищем. Організація перебуває під впливом зовнішніх прямих (постачальники, конкуренти, споживачі, посередники, органи влади) і непрямих (політичних, технологічних, економічних, соціальних) чинників.