Запитання для самоперевірки

1. Хто є найвідомішими дослідниками лідерської поведінки?

2. Що означає поняття «стиль керівництва»?

3. Від чого залежить стиль керівництва?

Література

Стадник В.В. Менеджмент : підручник /В.В. Стадник М.А. Йохна. – 2-ге вид., вип., доп. – К.: Академвидав, 2010. –С363, 364..

Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник. Вид. 2-ге, випр., доп. – К.: Академвидав, 2007. С408

Самостійна робота

Тема: Конфлікт та стрес як об’єкти керівництва

План:

1. Конфлікти в системі управління та причини їх виникнення.

2. Класифікація конфліктів.

3. Конфлікт як процес: етапи та форми перебігу конфліктів.

4. Управління конфліктами.

5. Методи вирішення конфліктів.

6. Стреси як об’єкт управління.

7. Причини виникнення стресів.

Питання 1. Конфлікти в системі управління та причини їх виникнення.

Конфлікт ~ відсутність згоди між двома чи більше суб'єктами, зіткнення протилежних сторін, сил (осіб, груп працівників); внутрішній дискомфорт особи.

Конфлікти виникають в процесі взаємодії, спілкування осіб між собою, тому вони існують стільки, скільки існує людина.

Початок сучасним теоріям конфлікту поклали дослідження ряду німецьких, австрійських і американських соціологів, які були оприлюднені на початку 20 століття: Г. Зіммеля, Л. Гумпловича, Д.Смоллі, У. Самнера.

Конфлікту можна уникнути, допускаючи можливість проявлення протиріч, завдяки добрим взаємостосункам в організації. Конфлікти в деяких випадках не тільки можливі, а й бажані в ефективних організаціях з добрим управлінням (сучасна точка зору).

Звичайно, конфлікт не завжди має позитивний характер, але в багатьох ситуаціях допомагає виявити більшу кількість альтернатив або проблем, різнобічність точок зору, дає додаткову інформацію. У підсумку це може привести до більш ефективного виконання планів.

Причини конфліктів досить різні. Здебільшого конфлікти спричиняються:

— розподілом ресурсів;;

— взаємозалежністю завдань;

— несхожістю цілей;

— протилежним розумінням конкретної ситуації;

— різним розумінням та сприйняттям цінностей;

— відмінностями у психологічних особливостях;

— неправдивою інформацією;

— незадовільними комунікаціями:

— відмінностями у життєвому досвіді;

— різкою зміною подій тощо.

Запитання для самоперевірки

1. Що означає поняття «конфлікт»?

2. Яким чином можна уникнути конфлікту?

3. Що можна віднести до причин конфлікту?

Література

Осовська Г.В., Копитова І.В. Основи менеджменту. Практикум: Навчальний посібник. – К.:Кондор, 2010 С 397, 398.

Рульєв В.А., Гуткевич С.О. Менеджмент. Навч.посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011. С 232, 233.

Стадник В.В. Менеджмент : підручник /В.В. Стадник М.А. Йохна. – 2-ге вид., вип., доп. – К.: Академвидав, 2010. –С349.

Питання 2. Класифікація конфліктів.

За своєю природою, особливостями перебігу та наслід­ками конфлікти бувають настільки різноманітними, що це дало підстави класифікувати їх за різними ознаками.

За наслідками конфлікти бувають:

— функціональні — сприяють підвищенню ефектив­ності діяльності організації;

—дисфункціональні — зумовлюють зниження рів­ня забезпечення особистих потреб, послаблення ролі гру­пового співробітництва, а в підсумку — зниження ефек­тивності діяльності організації;

— безрезультатні — не зумовлюють жодних змін у діяльності організації.

За змістом виділяють такі типи конфліктів:

— внутріособистісний — найчастіше норо породжують некоректність, різноспрямованість вимог неструктурованість завдань, що засвідчує низьку культуру делегування повноважень, недосконалу організаційну структуру управлін­ня, невмотивоване застосування стилів керівництва тощо;

— міжособистісний — виникає при розподілі ресур­сів, робіт, матеріальних заохочень, обов'язків тощо, а та­кож внаслідок помітних відмінностей у знаннях, квалі­фікації, рівні інтелекту, психологічної несумісності пра­цівників тощо;

— конфлікт між особою і групою — породжений по­рушенням групових норм, персональних обов'язків, низь­ким рівнем культури взаємин тощо;

— міжгруповий — виникає між лінійним і штабним персоналом, профспілкою та адміністрацією, формальними і неформальними групами тощо; в його основі — зіткнення інтересів різних груп;

— конфлікт між апаратом управління (керуючою систе­мою) та виконавчим апаратом (керованою системою) — є наслідком неефективних управлінських рішень, недолі­ків у сфері комунікацій тощо.

Згідно з класифікацією Л. Коузера конфлікти можуть бути реалістичними або нереалістичними. Реалістичні конфлікти викликані незадоволенням певних вимог учасників або несправедливим, за думкою однієї чи обох сторін, розподілом між ними якихось переваг і спрямовані на досягнення конкретного результату.

Метою нереалістичних конфліктів є відкритий вираз накопичених негативних емоцій, образ, ворожнечі, тобто конфліктна взаємодія стає тут не тільки засобом досягнення конкретного результату, а й самоціллю.

Нереалістичні конфлікти завжди дисфункціональні.