- •Методичні рекомендації:
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Методичні рекомендації:
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Методичні рекомендації:
- •4. Забезпечення управлінського впливу на засадах керівництва.
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Методичні рекомендації:
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Методичні рекомендації:
- •1. Мошек г.Є., Поканєвич ю.В., Соломко а.С., Семенчук а. В. Менеджмент. Навчальний посібник /Загальна редакція кандидата економічних наук, професора Мошека г.Є. – к.: Кондор, 2009. С 230, 231.
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні рекомендації:
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Методичні рекомендації:
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
Література
1. ГірнякО.М., Лазановський П.П. Менеджмент: Підручник для студентів вищих закладів освіти. – Львів: «Магнолія» 2006,2007. с236
Питання 5. Вплив і влада як форма управління організацією.
Влада – це можливість впливати на поведінку інших. Влада базується на звернені до активних потреб людини.
Вплив – це будь – яка поведінка одного індивіда, яка може змінювати поведінку, стосунки, відчуття іншого індивіда.
Для того щоб керувати, необхідно впливати, а щоб впливати, необхідно мати "корені", основу влади. Здоровий глузд підказує, що для володіння владою необхідно мати можливість тримати під своїм контролем що-небудь важливе для виконавця, те. що зумовить його залежність від вас і змусить його діяти так, як цього бажаєте ви. Це "щось" є в кожного з нас. Це — потреби. Влада ґрунтується на звернені до активних потреб виконавця. Влада набирає різноманітних форм: примусу, коли той, хто має владу, використовує можливість карати, позбавляючи виконавця можливості задоволення насущної потреби або завдаючи йому якихось прикрощів; винагороди, коли той, хто впливає, має можливість задовольнити насущну потребу виконавця або ж принести задоволення.
Різні форми влади — це своєрідні інструменти, за допомогою яких керівник може змусити, переконати підлеглих виконувати роботу, спрямовану на досягнення мети організації. Вони також є засобами, що можуть бути використані й неформальним лідером, щоб перешкоджати досягненню мети організації.
Запитання для самоперевірки
Що таке вплив?
Що таке влада?
На чому ґрунтується поняття влада?
Що таке форми влади?
Література
1. Хміль Ф.І. Основи менеджменту:Підручник. Вид. 2-ге, випр., доп. – К.: Академвидав, 2007. С 402.
Самостійна робота
Тема: Лідерство
Методичні рекомендації:
План:
Суть та природа лідерства.
Теорія підходу із позиції особистих якостей.
Теорія поведінкового підходу.
Питання 1. Суть та природа лідерства.
У житті лідера кар'єра й особисте життя тісно переплітаються, взаємодоповнюються. Справжні лідери ніколи не бувають пересічними людьми. їхні честолюбність, талант, здібності, сприйняття нового служать їм, а не панують над ними. Використовуючи їх, лідери реалізують своє істинне покликання. Вони діють відповідно до свого бачення досконалості І прекрасного, демонструючи при цьому єдність мети й волі, невгамовну енергію.
Лідер (англ. — вести, керувати) — особистість, яка користується беззастережним авторитетом і повагою у зв'язну зі своїми особистими видатними людськими, інтелектуальними або фаховими якостями.
Однією з особливостей справжнього лідера є допомога працівникам у реалізації їхніх задумів. Цей процес не зовсім альтруїстичний, оскільки лідери завжди настирливі.
Лідерство – це здатність особи за рахунок особистих якостей здійснювати вплив на поведінку окремих осіб працівників з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації.
Лідерство виникає там, де є потреба в ініціативних діях. Особа, яка добровільно бере на себе більшу відповідальність, ніж передбачено посадою, стає неформальним лідером. Лідер також є керівником, але характер його дій особливий. Пін не управляє, а веде за собою людей, які є не його підлеглими, а послідовниками.
Формально посада керівника забезпечує передумови і для лідерства в колективі, але автоматично це не відбувається. Можна бути першою особою в організації, та не бути лідером, оскільки його добровільно визнають як єдиного, хто здатний забезпечити задоволення потреб людей, знайти вихід із, здавалося б, безвихідних ситуацій.
Лідерами бувають різні люди, але вони завжди схильні до співпраці та взаємопідтримки. Людина, яка претендує на роль лідера, повинна психологічно прагнути до переваги і насправді переважати інших, володіти чітким баченням майбутнього і способів його досягнення.
У групі лідер може виконувати ролі координатора, контролера, плановика, експерта, арбітра, носія групової відповідальності чи вини. Здебільшого він є джерелом цінностей і норм, які формують груповий світогляд, оскільки він, як правило, ближчий до світобачення керівництва, ніж рядових працівників.