Російські

Московська 1663р., Єпіфанія Славинецького

Єлизаветинська 1751р.,

Св. Синоду 1876р.

Моск. Патріархії 1956,1968р.

Тема №4. Українські переклади Біблії.

1. Серед перекладів укр мовою ХІХ ст. слід відмітити переклади 30-40-х років ХІХ ст. отця М. Шашкевича.

2. Повний переклад Пилипа Морачевського (1806-1861). Зроблений 1860рр., не був надрукований через валуєвщину. Тільки в ХХ ст. цей переклад Всеукр. Православна Церк. Рада схвалила до вжитку (1906-1911рр.).

3. Переклад протоєрея Київської Духовної Академії, проф. Гебраїстики Іоана. Максимовича (?,кін.ХІХ-ХХст.).

4. Повний переклад доктора фізики Івана Пулюя, письменників Пантелеймона Куліша, Івана Нечуя-Левицького (випускника Київської духовної акалнмії) 1897р., видано Біблійним товариством без другоканонічних книг, вид.1903р.

5. Олександром Бачинським, 1903 р. у Львові (Новий Завіт і псалтир).Укр. і церковнословянською мовою (дуже дорогий, малий тираж).

6. Я. Левицького (*уродж. С. Уторопи, Косівськогор-ну) 1921р.вид. у Жовкві (П’ятикнижжя та Новий Завіт).

7. Перекладова комісія УАПЦ., 1926р. Видано Євангеліє і Псалтир у Києві та Херсоні. Головою перекл. Комісії був архиєписк. Нестор Шараївський.

8. УПЦ у Польщі 10 грудня 1922 р. створила перек. Комісію до складу якої ввійшли митроп. Діонісій, Огієнко, проф. Ол-р Лотоцький,

9. Івана Огієнка (14.І.1882- 29.3. 1962, 72рр.), 1962р. Народ. В Брусилові. Зак. Київ Ун-т., 1942 мирополит, 1943 архиєпископ,

10. Т. Т. Галущинського 1947р.

11. І. Хоменка 1963 р. Святе Письмо + д-р Т. Олійник.

12. Українського Біблійного Товариства (заст. Голови д-р Степовик), 1997 р. Рафаїл Турконяк, порф. ЛБА=укр. Катол. Ун-т. Видано Новий Завіт, узгодж. Вид для всіх конфесій.

13. Переклад патріарха Філарета з рос. Синодального видання на укр. Мову, 2004. Література:

1. Брайчевський М. Походження словянської писемності.-К.: Вид.дім КМАкадемія, 2002. -153с.

2. Волков А. Иудаизм и христианство: история размежевания // Азия и Африка сегодня. -1999. - №3.-55-63.

3. Геллей Г. Біблійний довідник: Короткий Біблійний коментар. – Торонто: Всесвітня християнська місія.-1985. - 406с.

4. Головащенко С. І. Біблієзнавство. - К.:Либідь, 2001.-496с. (С.80-110).

5. Марусяк М. Біблійна історія Старого Завіту. - Чернівці: ЧНУ-Рута, 2001. – 547 с. С.13-16.

6. Мень А. Как читать Библию.- Брюсель: Жизнь с Богом, 19 .- с.

7. Кузич-Березовький І. Оріяна : Кімерія –Праукраїна. В 2-х кн. – Детройт, 1979. - 625с.

8. Черкасова Наталія. Пересопницьке Євангеліє // Визвольний шлях. - 2003. - №1. - С.46 -54.

Календар та релігійні свята євреїв Календар

• 7.Афанім=Тішрей (Рош-ha-Шана, 23.09. 2006; 10 тішрі – свято очищення = Йом Кіпур, Тора);

15-22 тішрі = Кущів=Суккот, Еклезіаст;)

• 8.Бул, (Мар-)Хешван;

• 9.Кіслев (Ханука = свято вогнів, 7 днів – перем. Макавеїв , 25 кіслєва)

• 10.Тевет (тебет)

• 11.(шеват)Шват

• 12.Адар (Пурім =14 адара, кн. Естер)

• 13.Веладар

• 1. Авів=Нісан – березень-квітень (14 нісана = 2 квітня, 2007р.=Песах).

• 2. Зіф= Іяр

• 3. Сіван (Шавуот, на 50 день після 16 нісана, кн. Рути).

• 4. Таммуз (17 таммуза – День знищ тільця (Вих.32)

• 5. Ав (9 авва – зруйн. Храму=Плач Єрем (Кн.Ейха)

• 6. Елул

СВЯТА

Після втечі юдеїв з Єгипту фараон із військом їх переслідували аж до Червоного моря. Там юдеї перейшли по дну моря на інший бік, а морська безодня захопила військо фараона. То був сьомий день тижня, а тому встановив його Мойсей пізніше за наказом Божим святковим днем. Про згадується у книзі Вихід.

Таких книг під час виходу із єгипетської неволі було встановлено декілька.

За допомогою призначених свят і часів року ізраїльтяни постійно одержували нагадування, що вони Святий, Божий народ. У союзі з Ізраїлем, затвердженому біля гори Сінай, точне дотримання встановлених періодів було частиною зобов'язання (Вих. 20-24), [3. ст..77-82].

• Субота (Вих. 14:15-25; 20:8-11; 23.12; 31:12-18; 35:1-3;

Після виходу із Єгипту Мойсей встановив за накказом Божим один день відпочинку.

Дотримання суботи було також нагадуванням, що Бог визволив Ізраїль від єгипетського рабства й освятив його для Себе як Свій святий народ (Вих. 31:13; Втор. 5:12-15). Звільнившись від кайданів і рабства, Ізраїль міг присвятити один день кожного тижня Богові.

Хоча в книзі Буття вказується на семиденні періоди часу, субота вперше згадується в книзі Виходу 16:23-30. У Декалозі (Вих. 20:8-11) ізраїльтяни згадували заповідь «пам'ятати день суботній», з чого видно, що це не було початком її дотримання. За допомогою відпочинку чи припинення праці ізраїльтянам нагадувалося, що Бог відпочивав на сьомий день після закінчення творіння.

Навіть слуги і раби повинні відпочивати (Вих. 35:3; Чис. 15:32-36).

У той час, як щоденне жертвопринесення Ізраїлю складалося з одного теляти, у суботу в жертву приносилося два (Чис. 28:9,19). Це був також той день, коли дванадцять хлібів покладалися на стіл у Святому місці (Лев. 24:5-8).

• Початок Нового місяця (Свято труб) срібними трубами оголошували початок Нового місяця

Юдеї дотримувались місячного календаря. Відлік місяців вони вели з весни, починаючи з місяця нісана за релігійним календарем.

• Сьомий місяць (Початок юдейського Нового року) – свято Рош Ашона (Рош ha Шана) (Вих.