3.Переклад Сімдесятьох (Семптуагінта).

За листом, написаним бл. 250 р. до н.е., Арістеєм до свого брата Філократа – царедворця фараона Птолемея Філадельфійського (285-247 до н.е.) нам відомо як перекладали 72 перекладачі. В основу цього перекладу було покладено Самарське Пятикнижжя, але юдеї цей перклад не взяли до свого канону.

4.Таргуми.

5. Палестинський, зроблений в 80-90рр. І ст. н.е. в основу якого були покладені єврейські 5 варіантів Святого Письма (J, E, P, Ch, D – див. А. Мень Как читать Библию, б-ка ІФТА).

6. Старогрецький в ІІ ст н.е.

7.Старолатинський в ІІ ст до.е.

8.Коптський (ІІІ і V ст.) (Єгипет).

9. Сирійською (ІІ ст.); Пешіта (сирійською мовою, ІVст.)

10.Вульгата (латинською мовою, св. Єронім, ІVст.)

11.Вірменський (ІVст.).

12.Готський переклад (середина ІVст.) Ульфіласа.

Тема №3. Словянські переклади Біблії

Св. Кирило й Методій використовували Семптуагінту (т. зв. Лукянову рецензію) редакцію,. Новгородський архиєпископ Геннадій за допомогою двох ченців-домініканців (словян) переклав з Вульгати: 1 і 2 Хронік, 1, 2, 3 Езри, Неємії, Товита, Естери, Премудрості Соломонової, 1,2,3 Макав, Юдити, Сирах (частково) 1499р., тобто завершив роботу Кирила і Мефодія. (Це Геннадієва Біблія, 1499р.).

Словянські рукописи:

ГЛАГОЛИЦЕЮ

Зографське Євангеліє 304 листи, ХІ ст. написано в Македонії (перевид. Ягічем 1879р. в Берліні), Зберігається в Ленінградській публічній бібліотеці.

Маріїнське - 173 листки ХІ ст. написано в Сербії (вид. Ягічем 1883р. в С. Пб.). Рос.держбібліотека.

Асеманієво Єван. 158 лист. (Зберіг. У Ватик., відоме як Ватиканське).

Гршковичів Апостол (уривок), Кін.ХІ-поч. ХІІІ ст. Напис. В Хорватії.

КИРИЛИЦЕЮ

Саввина книга, зроблено як Євангеліє –апракос (для читання церковного по неділях) в ХІ ст. Вид Щепкіним В.Н. Моск. Гол. Архів, фонд Типографічної біб-ки.

Остромирово Євангеліє (Євангеліє-апракос) 294 листки вел. Формату.списано 1056-1057 із східноболгарського оригіналу. Ост перевид. 1889 р. в С.Пб. Ленінград. Публіч. Бібліотека.

Архангельське Євангеліє 1092р.

Мстиславово Євангеліє 117р.

Юрьєвське Євангеліє 1120р.

Галицьке Євангеліє 1144р.

Галицькі Євангелія.

1. Галицьке євангеліє 1144р., переписане з південнословнського оригіналу в Галичі (арк. 1-228, а арк. 229-260- в ХІІ-ХІІІ ст.). Найстаріший збережений текст, з відтвлоренням деяких особливостей місцевої мови, мова описана дослідн. Ягічем. Рукопис у Москві у Гол. Архіві.

2. Галицьке євангеліє 1266-1301 рр. (текст- апракос).175 апрк. Перепис. Пресвіт Григорієм з богарського оригіналу. Зберіг в Ленінград публіч. Бібл-ці. (ЕУ-2, Т.1, С.340-341). (ЕУ-2).

3. Галицьке Євангеліє (Див. статтю Фіглевський М. К. Духовні памятки укр. народу //Українське рілігієзнавство. 2000).

4. Галицьке Євангеліє (Див. статтю Фіглевський М. К. Духовні памятки укр. народу // Українське рілігієзнавство. 2000).

Відомо 4 галицькі Євангелія, 3- з них в Росії, 1- з Польщі в Болгарії. Матеріали про два з них не знайдено. Є стаття Фіглевського М. К. про Галицькі Євангелія.

Добрилово Євангеліє 1164р.

Мирославово Євангеліє ХІІ ст.(Сербія)

Добромирово Євангелі ХІІ ст. (Болгарія)

Вуканово Євангеліє ХІІІ ст. (Сербія);

Добрєйшево Євангеліє ХІІІ ст. (Болгарія)

Біблія доктора Франциска Скорини (1490-1540): “Біблія Руска” (Із м. Полоцька) 1517-1519рр. 22 старозавітні книги.

Пересопницьке Євангеліє 1556-1561рр. // Визвольний шлях. №1.-2003.

Крехівський Апостол, 1560-1570рр.

Переклади Іван Федорович, “який своїм тщанієм друкованіє занедбаноє обновил”- написано на його надгробній плиті.

Апостол (апракос), 1564р., Учительне Євангеліє 1568р.,

Львівський Апостол (1574), Новий Завіт з Псалтирем (Острог,1580р.), Острозька Біблія (1581р.).